444
Історія повторюється: чи вийде Греція з єврозони?
— Світ
Перша фаза надання ліквідності через механізм екстреної кредитної допомоги (emergency liquidity assistance – ELA) в контексті Греції пройшла ще в серпні 2011 р. Тоді банківський сектор країни був на межі краху, але зараз історія повторюється.
ЄЦБ тоді почав велику програму порятунку банківського сектора в інших країнах, а також запустив LTRO, щоб зберегти єврозону.
Саме тоді відбувається в Греції стало одним з тих факторів, який почав дестабілізувати ситуацію по всій Європі.
У якийсь момент німецький індекс DAX впав на 4%, хоча потім відновився. Програма ELA була розроблена відповідно до європейських правил, щоб національні центральні банки могли забезпечити ліквідність власних банків. При цьому навіть тоді зазначалося, що цей неясний інструмент, який стане останнім шансом для проблемних банків, відзначає zerohedge.com.
І баланс європейської системи виглядав все більш ризикованим, враховуючи здійснення цих операцій за рахунок платників податків в поєднанні з покупкою іспанських та італійських облігацій.
На тлі того, що різні політичні сили борються за електорат, обіцяючи навіть списати безнадійні борги і затримати податкові платежі або ж, навпаки, уникнути постановки питань, генеруючих проблеми і негативні фінансові наслідки, фіскальні проблеми Греції тільки ростуть.
Грецькі податкові трансферти впали майже на 80% порівняно з минулим роком. І це просто насмішка над усіма грецькими реформами.
У Мінфіні Греції вважають, що не буде ніяких проблем з досягненням цілей програми порятунку, хоча вже те, що цілі по первинному дефіциту бюджету не досягнуті, насторожує.
Також є побоювання з приводу бюджету на 2015, так як доходів може просто не вистачити.
У цілому за січень має бути зібрано близько 4,5 млрд євро податків, але податкові чиновники повідомили, що перші 10 днів місяця показали неможливість досягнення цього рівня. Саме за перші 10 днів січня показник впав на 70-80% порівняно з 2014 р.
І це ще не погана новина. А погана новина полягає в тому, що греки знову стали робити те, що вони завжди робили під час кризи: почали закривати депозити в банках.
Подібна ситуація повертає нас до європейського кризи в банківському секторі. Справа в тому, що два грецьких системоутворюючих банку звернулися до Банку Греції за виділення коштів в рамках ELA, оскільки зіткнулися з дефіцитом ліквідності через відтік вкладів і необхідності покупки державних боргових паперів.
При цьому ELA – це дорога програма. Ставка по ній становить 1,55%, проти 0,05% при стандартному фінансуванні з боку ЄЦБ.
ЄЦБ обговорить ці заявки вже наступного тижня. Найстрашніше, що ситуація почала погіршуватися помітно раніше, ніж очікувалося, хоча мало хто припускав, що Греція повністю впоралася з кризою.
У грудні, коли традиційно обсяг депозитів зростає, він скоротився на 3 млрд євро, і в січні відтік продовжується.
З боку облігацій було завдано ще один сильний удар. Банки витратили 3,25 млрд євро на покупки, а в січні – ще 2,7 млрд євро. Крім цього, папери ще на 3 млрд євро знаходяться в руках приватних інвесторів, і вони не будуть зберігати їх далі, тому їх доведеться купувати грецьким банкам.
Все це дуже нагадує важкі дні літа 2011 р, тому криза знову стукає в двері. І ЄЦБ, незважаючи на велику кількість інструментів, агресивні словесні інтервенції і т.і., може не досягти бажаного. Крім цього, ситуація зі швейцарським франком – це додатковий тиск на регуляторів, і місця для маневру залишається все менше.
Економічні проблеми знову ставлять Грецію під загрозу дефолту і виходу з єврозони. Прийдешні вибори можуть стати доленосними. Опозиційна партія СІРІЗА має великі шанси на перемогу, і вона має намір відмовитися платити за боргами. Чекати залишилося не так довго, вибори призначені на 25 січня.
Греція в єврозоні
Шлях вступу Греції в єврозону був досить довгим і непростим, проте з 1 січня 2001 року вона стала повноправним членом валютного союзу. На першому етапі економіка країни отримала від інтеграції відчутний позитивний ефект, проте світова фінансова криза оголила проблеми, заховані під купою купюр з ЄЦБ.
Єдиний валютний простір позбавив Афіни можливості підтримати свою економіку шляхом девальвації.
У підсумку в кінці 2009 р інвестори вже всерйоз ставили питання про платоспроможність країни. Різко почали рости прибутковості за облігаціями, а оскільки бюджет був дефіцитним, його покриття з кожним днем обходилося все дорожче і дорожче. 23 квітня 2010 Греція офіційно звернулася за допомогою до зовнішніх кредиторів.
Відомо, що Міжнародний валютний фонд просто так грошей не дає, тому перед греками було поставлено непросте завдання: урізати роздуті з часу вступу в зону євро соціальні витрати, провести приватизацію та інші структурні реформи. Проте становище країни продовжувало погіршуватися, і були потрібні все нові і нові вливання.
У загальній складності в рамках фінансової допомоги Греція отримала від ЄС і МВФ 240 млрд євро. Незважаючи на це, в 2012 р Греція фактично оголосила дефолт. Була проведена реструктуризація боргу, в рамках якої інвестори втратили близько половини своїх грошей. Вже тоді більшість експертів були впевнені у швидкому виході країни з єврозони.
Однак це загрожувало повним розвалом валютного блоку, що в тих умовах в плани Німеччини, першої скрипки єврозони, явно не входило.
Ситуацію дивом вдалося стабілізувати, і на якийсь час грецьке питання перестало розбурхувати світову фінансову громадськість. Більше того, Афінам начебто вдалося домогтися первинного профіциту бюджету і зростання ВВП. Країна навіть знову почала самостійно залучати гроші на відкритому ринку, але, як виявилося, грецька криза була лише на час заморожена. У грудні вже минулого року політична криза буквально за місяць повернув ціну грецьких облігацій на рівні 2010 року, фондовий ринок втрачав по 7-8% в день, а абревіатура GREXIT, що означає можливий вихід країни із зони євро, знову з’явилася на перших шпальтах газет.
Експерти не виключають, що разом з відмовою від боргів, Греція відмовиться від євро. Як уже не раз говорилося, це буде означати серйозні проблеми для всієї єврозони.
Член ради керуючих ЄЦБ Евальд Новотни сказав, що такий крок буде дуже небезпечним для Європи.
“Це було б украй небезпечний розвиток для греків і небезпечний розвиток для всієї Європи, тому що ми знаємо, що це не просто питання про вихід з євро, це питання про вихід з ЄС, і я не думаю, що ми повинні посилати такі сигнали” , – сказав він.
З 2010 р Греція вже отримала від “трійки” міжнародних кредиторів (Євросоюз, Європейський центральний банк і Міжнародний валютний фонд (МВФ)) два пакети допомоги на загальну суму 240 млрд євро. Зовнішній борг країни становить 318 млрд євро, тобто понад 170% від ВВП.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
