2124
Відповзаємо від... дефолту?
— Кредит&Депозит
Уряд в екстреному режимі шукає підтримки міжнародних кредиторів. Днями в Україну прибула місія МВФ. У Кабміну є час до 29 січня, аби переконати ревізорів фонду у правильності обраного курсу реформ. Якщо це не вдасться і кризу в економіці не буде подолано, то, за прогнозами Міжнародного рейтингового агентства Moody’s, на нашу державу чекає дефолт.
Аби не допустити фінансового провалу, за оцінками Кабміну, цього року треба позичити 293,836 мільярда гривень у бюджет, з яких на зовні — 180,970 мільярда гривень. Тобто $11,5 мільярда за курсом НБУ. А віддати протягом року Україна повинна $11 мільярдів зовнішніх боргів, нагадав днями прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Відтак уряд сподівається на збільшення кредитної лінії від МВФ.
Україна поки що не обговорювала з фондом обсягу кредитного траншу, вчора запевнила міністр фінансів Наталія Яресько. «Триває процес переговорів. Розмов про конкретний транш поки що немає. Ми працюємо над тим, щоб пояснити бюджет, Бюджетний кодекс, податкові зміни та всі закони, які ми ухвалили в кінці 2014 року», — пояснила вона.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак не сумнівається, що МВФ продовжить співпрацю з українським урядом. На думку експерта, основна умова фонду традиційно стосуватиметься термінового внесення змін до бюджету в частині його бездефіцитності. «Уряд говорить про 64 мільярди гривень дефіциту, але є ще приховані витрати», — наголошує Новак. Наприклад, пояснює він, НБУ повинен дати бюджету 65 мільярдів гривень, а голова Нацбанку Гонтарєва говорить тільки про максимум 38 мільярдів гривень. Тобто решту 27 мільярдів ще треба знайти. Від приватизації, додає економіст, в уряді очікують 17 мільярдів гривень, тоді як 2014 року зібрали 400 мільйонів гривень. Загальна сума дефіциту, за оцінками Новака, становить 110-120 мільярдів гривень. Але це не все, на що будуть дивитися кредитори. На думку голови Комітету економістів України, фокус вимог кредиторів має зміститися й на дослідження використання цих грошей. «2014 року уряд отримав ззовні $9,2 мільярда, але ефективність дуже низька. КМУ не вирішив жодного важливого питання: ні стабілізації курсу, ні бюджету», — пояснює він.
Колишній міністр економіки України Роман Шпек також вважає, що робота з фондом увінчається успіхом. Всі, що хотіли перемогти на виборах, вже зробили це, говорить він, і наразі почали трохи думати про економіку країни. Тож можна сподіватися на відкриття доступу до інших джерел фінансової підтримки держави, вважає Шпек. Зокрема, $2 мільярди пообіцяли надати США, щойно Україна та МВФ дійдуть згоди. За інформацією міністерства фінансів США, $1 мільярд кредитних гарантій нам виділять у першій половині 2015 року та ще за один мільярд міністерство клопотатиме перед Конгресом на кінець року.
Але чи дійсно Україні потрібно ще більше розвивати кредитну залежність? Чи, можливо, є інші варіанти виходу з цієї ситуації?
На думку Новака, ми можемо спокійно обійтися і без великих позик. Але підхід експерт пропонує доволі революційний: треба просити у міжнародних кредиторів списання частини зовнішніх боргів. Апелювати можна до досвіду Польщі, якій 1991 року «пробачили» 50% зовнішніх боргів, аби полегшити перехід від комунізму до ринкової економіки. Є приклад Греції, якій «забули» взагалі 85% суми боргів. На користь України грає і те, що в названих країнах не було ні часткової анексії територій, ані військових дій. У нас же всі ці події призвели до економічного розлому по лінії промислового Донбасу. Саме Донецька і Луганська області, за оцінками експерта, формували 15% українського ВВП та забезпечували 20% валютної виручки країни! «В України набагато тяжчі обставини, виходячи з яких, вона має право і повинна ставити питання перед своїми кредиторами про списання частини суми державного боргу від 50–85%. Уявіть, наскільки це полегшило б навантаження на державний бюджет, особливо в умовах подорожчання валют через девальвацію, а держборг треба ж сплачувати у валюті… Влада країни має просити і ставити це питання на всіх форумах. Я не уявлю, яка організація чи країна відмовила б у цьому. Але чомусь понад 10 місяців українська влада замовчує цей шанс і перекладає важкий тягар на платників податків. Пояснення одне — зі списаного нічого в кишеню не покладеш», — висловлюється Новак. На його думку, не варто також прислухатися й до критики тих, хто лякає, що після цього від України відвернуться всі інвестори. «Ми в умовах прямої військової агресії Росії. І сьогодні Україна самостійно зупиняє фашизм ХХІ століття, щоб він не рухався у Європу. В таких умовах держава не може сплачувати зовнішні борги за складеним раніше графіком. Програма мінімум — домогтися до моменту повного завершення військових дій та повернення Криму несплати боргів, а максимум — списання до 75% цієї суми. А світ зобов’язаний нас підтримати», — підсумував Новак.
Натомість виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко не згодний із Новаком. Вірогідність дефолту в Україні, за його словами, досить висока. Підстав кілька. Перша — скорочення золотовалютних резервів до 7,5 мільярда доларів. За словами Устенка, це покриває лише один місяць і один тиждень критичного імпорту України, тоді як в запасі потрібно мати втричі більше. «Спостерігається зростаюча наруга з подорожчанням кредитно-дефолтних свопів до 23–30%. Це означає, що хто хоче інвестувати мільйон доларів в Україну, має заплатити страховку за ризик роботи розміром 230-300 тисяч доларів. Державні єврооблігації України з погашенням 2015 року продаються на зовнішніх ринках з дисконтом 25%», — додає він. Втім, на думку Устенка, гратися з дефолтом не варто, бо боргів у фінансовому світі ніхто не прощає і їх доведеться все одно повертати. Аби стабілізувати ситуацію, переконаний він, уряду треба максимально відшліфувати зміни до бюджету особливо в частині дефіциту. Зокрема, Устенко пропонує економити гроші на держзакупівлях, робити торги прозорими, допускаючи іноземців.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
