2534
Банки – на «гребені» кризи
— Фондовий ринок
Банківська система 2014 року зазнала суттєвих утрат. За 11 місяців минулого року сума збитків сягнула 22,4 мільярда гривень, сказано в даних НБУ. При цьому країна зіткнулася з майже дворазовим знеціненням гривні щодо до долара. Додайте дефіцитний держбюджет. Все це спровокувало «втечу» 126 мільярдів гривень депозитів із банківської системи. Це майже 29% усіх вкладів фізичних осіб. Темпи відтоку грошей населення в десятки разів перевищували показник кризового 2009 року, а в окремих банках забирали до 50% депозитів. Тобто банківська система опинилася в глухому куті. Як результат — із початку 2014 року Нацбанк визнав неплатоспроможними 33 банки і передав їх під опіку Фонду гарантування вкладів фізосіб, щоб вивести банкротів із ринку. Наприкінці ж року в Фонді повідомили, що у проблемну зону можуть потрапити ще 10 банків. Тож до чого готуватися сектору в 2015 році? Про це та про інше «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРI
Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:
— Якщо реально дивитися на підсумки роботи банків, то «втекло» значно більше депозитів — 150 мільярдів гривень. Забрані з системи гроші трансформувалися у кредити. Тож коли їх забирають, підривається банківська ліквідність. У таких умовах Нацбанк не всі банки підтримав фінансово (особливо це стосується 3 і 4 групи), хоча мав би забезпечити їх. Тепер НБУ треба дати відповідь на два запитання. Перше: скільки з суми втрачених депозитів він замістив у системі й чому дуже часто надані ним гроші йшли в банки, які потім виявлялися банкротами? Друге: чому бюджет мусить фінансувати держбанки (з бюджету передбачено надання 36 мільярдів гривень на рефінансування трьом державним банкам. — Авт.), якщо їхні керівники не здатні ефективно управляти цими установами? І ще одне загальне запитання до уряду та НБУ: куди «втекли» вже видані гроші й як їх повернути, а не просто стягувати з українців додаткові податки з житла, спожитий газ, зарплати чи бігати по Європі й просити грошей. Щоб врятувати банківську систему, треба вимагати від влади займатися економікою, а не податковим здирництвом.
Роман ШПЕК, голова ради Незалежної асоціації банків України:
— Сам факт, що 33 банки визнані неплатоспроможними, а в системі існують великі гравці, які більш ніж по півроку затримують платежі вкладникам, вказує на серйозність банківської кризи. Тому НБУ слід реформувати і консолідувати систему значно швидше. У зв’язку з цим необхідно розробити систему моніторингу для виявлення банків, що займаються сумнівною діяльністю, і виводити їх із ринку. Треба навчитися виявляти на ранній стадії неплатоспроможні банки і створити стандартну процедуру їх оздоровлення. Якщо це не вдається, їх також треба прибирати. Треба ще більше чистити ринок. Неплатоспроможні банки не мають залишатися, бо тільки посилюватимуть недовіру. Що спричиняє найбільшу шкоду банківській системі сьогодні? Уповільнення економічних реформ. Ви подивіться, скільки ще проблемних банків залишилося. Скільки ще перепон при продажі майна банкрутів і проблемних активів. Скільки зловживань у судовій системі та правоохоронних органах із проблемними активами. Банківський сектор не ізольований, а є частиною загального економічного механізму. Тому його цьогорічні успіхи багато в чому залежать від ефективності грошово-кредитної політики, прозорості виділення коштів на рекапіталізацію. Україна не має альтернативи реформам, які повернуть довіру до дій влади. А вже після цього можна говорити про відновлення притоку вкладів. Тому рішучість у проведенні реформ — це й є рятівне коло для банківської системи. А гроші від міжнародних кредиторів країна отримає за умови адекватності цих реформаторських дій. Резерви для допомоги Україні є. Навіть у 2014 році не вибрали з зарезервованих обсягів 4 мільярди доларів.
Вячеслав ЮТКIН, перший заступник голови правління «Промінвестбанку»:
— Річні підсумки банків стали адекватною реакцією на всі події в Україні. Чому вони виникли? Населення намагалося рятувати свої гроші в умовах інфляції. Ситуація 2015 року поки що дає обережний оптимізм: може бути тенденція до певної стабілізації завдяки співпраці з міжнародними організаціями. Якщо правління банків зможуть залучити додатковий акціонерний капітал, то абсолютно спокійно переживуть рік і утворять кістяк оновленої банківської системи. Адже дно курсоутворення знайдено. Хто не залучить кошти для покриття збитків від втрат в Донецьку, Луганську та Криму, той піде на дно. Очищення ринку від неплатоспроможних банків перебуває на середині шляху. Цей процес триватиме й цього року, бо було б ілюзорно сподіватися за півроку навести лад у цьому. В 2015 році варто очікувати відновлення притоку депозитної бази. Навіть минулого року в сильні банки гривня від населення надходила. Цього року в людей не буде більш надійного засобу збереження своїх заощадження, крім банківської системи. Певну конкуренцію може скласти нерухомість, але й там ринок поки що завмер. Сподіваємося, що в кінці року також побачимо скасування валютних обмежень, введених у березні 2014. Ще одне: минулого року радикальних реформ у секторі не було. Чому? Коли палає полум’я, то спочатку рятують систему, а вже потім перебудовують. Пожежу вже завершують гасити, і цілком реально, що 2015-й стане роком реформ у банківському секторі.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
