1120
Грецький внесок в розвал єврозони
— Світ
Ліворадикальна опозиційна коаліція «Сіріза» є найбільш імовірним переможцем на майбутніх парламентських виборах в Греції. Однак прихід до влади радикалів може обернутися виходом країни з єврозони: лівих не влаштовують умови допомоги країні трійки міжнародних кредиторів. Поганий приклад може виявитися заразливим, спровокувавши повернення до національної валюти і в інших проблемних країнах Європи.
У грудні 2014 року прем’єр-міністр Греції Антоніс Самарас домовився про продовження до кінця лютого терміну дії нинішньої програми порятунку країни, що проводиться так званою трійкою міжнародних кредиторів (Європейською комісією, Європейським центральним банком і Міжнародним валютним фондом). На 25 січня намічені дострокові парламентські вибори, і їх переможцю, ким би він не був, доведеться досить швидко домовитися про подальше розширення програми.
Жалюгідний досвід Кіпру
Справа в тому, що Греції необхідно в березні повернути МВФ €1,5 млрд ($1,77 млрд), а пізніше – приступити до покриття ще більш істотних боргових зобов’язань, відзначає The Wall Street Journal. У 2014 році відношення зовнішнього боргу до ВВП Греції склало рекордні 174,9% (мінімальний показник – 22,6% – був зареєстрований в 1980 році). У грудні минулого року парламент країни прийняв досить оптимістичний бюджет на 2015 рік, який передбачає підйом економіки Греції на 2,9% і первинний профіцит на рівні 3% ВВП. Це при тому, що дефіцит бюджету в 2014 році склав близько 12,7% ВВП.
Якщо Греції не вдасться укласти нову угоду з отримання нового пакету допомоги або з розширення наявного, їй належить процедура оголошення дефолту за своїми боргами.
Греція перебуває під міжнародними антикризовими програмами з травня 2010 року, коли була затверджена перша програма допомоги обсягом €110 млрд. Однак грошей не вистачило, і в 2011 році була затверджена друга програма обсягом €130 млрд на період з 2012-го по кінець 2014 року. Якщо ЄЦБ відмовиться надалі фінансувати банківську систему Греції, уряд країни може піти на крайні заходи – випуск власної валюти і вихід з єврозони.
І це не пуста погроза: до кінця 2014 року відтік депозитів з грецьких банків перевищив €3 млрд, і, якщо ситуація продовжить залишатися невизначеною, відтік тільки посилиться.
Греки бояться повторення фінансової кризи 2013 року на Кіпрі, коли економіку острівної держави від дефолту врятували буквально в останній момент.
Тоді Кіпр змінив уряд, після чого отримав €10 млрд від МВФ і Євросоюзу в обмін на ліквідацію другого за величиною банку країни, списання заборгованості банків кредиторами в приватному секторі і вилучення вкладів на суму понад €100 тис. Обмеження на рух капіталу в березні 2013 року , на думку експертів, були фактичним виходом країни з єврозони. Тим самим ЄЦБ показав, що навіть зміна влади не відверне дій регулятора, спрямованих на захист фінансових інститутів ЄС.
Відмова від відповідальності
Зараз основний ризик полягає в тому, що лідер ліворадикальної коаліції «СІРІЗА» Алексіс Ципрас може відмовитися прийняти вимоги «трійки» і згорне розпочаті діючим урядом реформи державного та муніципального управління, оподаткування та ринку праці: опозиція голосувала проти цих нововведень.
Керівники «СІРІЗА» заявляють, що не виступають проти іноземних інвестицій і розвитку бізнесу. Але відзначають, що не несуть відповідальності за провали минулої економічної політики. За словами Алексіса Ціпрас, перемога його коаліції означатиме «початок відновлення Греції», і, якщо партія зможе сформувати свій уряд, упор буде зроблений на перетворення єврозони з «неоліберального експерименту в модель для соціального захисту та зростання».
При цьому, незважаючи на критику ЄС, без допомоги спілки «СІРІЗА» не обійтися: один з пунктів плану глави лівої коаліції – отримання 5-мільярдного кредиту від ЄС на створення нових робочих місць.
Безробіття в Греції зараз є однією з найбільш гострих проблем і перевищує 20%.
Останні опитування громадської думки показують, що позиції «СІРІЗА» серед населення зміцнилися: опозиціонери набирають на 2,5-5,5 процентних пункти більше, ніж правляча «Нова демократія». Щоб отримати більше 150 місць в 300-місцевому парламенті і самостійно сформувати уряд, партія повинна набрати більше 36% голосів виборців. Однак, згідно з останніми дослідженнями, цього може не статися: «СІРІЗА» отримає близько 27-30% голосів виборців, «Нова демократія» – 24-27%. При такому результаті лідерам доведеться формувати коаліції з більш дрібними партіями (заявку на участь у виборах подали більше 20 політичних об’єднань).
З єврозони – на вихід
«Загроза виходу Греції із зони євро і ЄС останнім часом загострилася, проте подібна перспектива була в рази актуальніша під час фінансової кризи 2008 року. Виходу Греції з ЄС тоді не відбулося. Цього разу влада країн Європи також спробують не допустити подібного розвитку подій », – розповів «Газеті.Ru» головний економіст Deutsche Bank в Росії Ярослав Лісоволик.
За словами експерта, можливий вихід Греції з єврозони стане ударом по позиціях європейської валюти і додатковим імпульсом для її знецінення.
«Проте на даний момент країни Європи і рядові греки зроблять все можливе для того, щоб країна залишилася в ЄС. У зв’язку з цим Євросоюз напевно надасть Греції додаткову фінансову допомогу, а також вживе заходів щодо коригування макроекономічної політики країни у бік посилювання бюджетної політики та обмеження зростання боргу. Проте, з урахуванням вже прийнятих ЄС заходів, подальші можливості зі скорочення витрат істотно обмежені », – підсумував Лісоволик.
У самому Євросоюзі підкреслено не втручаються в грецьке політичне життя, заявляючи лише, що будь-якому уряду в Афінах доведеться дотримуватися взятих на себе Грецією фінансових зобов’язаннь. «Всім має бути зрозуміло: про вихід із зони євро не йдеться, – заявив глава Європейського парламенту Мартін Шульц. – Безвідповідальна спекуляція і дебати з приводу виходу Греції з єврозони насправді не допомагають ситуації ».
Вихід південно-європейської країни може зруйнувати існуючий погляд на незворотність вступу до єврозони, що може спровокувати відхід з союзу інших проблемних країн, відзначає Forbes. Високий рівень боргу відносно ВВП спостерігається в Італії (132,6%), Португалії (129%), Франції (92,2%) та Іспанії (92,1%).
Це може підірвати і без того нестабільну останнім часом економіку ЄС. Зараз найбільші побоювання інвесторів викликає дефляція в єврозоні, яка в грудні 2014 року склала -0,2%. Економісти очікують, що ВВП єврозони в 2015 році зросте лише на 1,2-1,5%.
Останньою державою, що вступила в єврозону (1 січня 2015 року) стала Литва. Експерти вважають, що через проблеми в самому валютному блоці і фінансову нестабільність можливих нових членів до приєднання наступної країни може пройти близько 10 років.
З решти дев’яти країн – членів Євросоюзу виключне право не приєднуватися до єврозони отримали Велика Британія і Данія, чим поки із задоволенням користуються. Прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон регулярно обіцяє, що переходу на євро не буде. Референдум про вступ до зони євро в Данії планувався в 2011 році, проте голосування так і не відбулося. Новий уряд поки не повертається до цього питання.
Також не висловили бажання приєднатися і Польща зі Швецією. Є і країни, які не можуть виконати маастрихтські умови: це Болгарія, Чехія, Хорватія та Угорщина. Вони частково справляються з інфляцією, але лише Болгарія та Угорщина зуміли при цьому ще й скоротити держборг. Минулого тижня прем’єр-міністр Ісландії заявив, що влада країни планує найближчим часом відкликати заявку на вступ до ЄС.
Іделія Айзятулова, Володимир Тодоров
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
