2303
Фінансові підсумки: чому в Україні процвітає тіньовий банкінг і що з цим робити
— Казна та Політика
Для фінансових посередників – банків, страхових компаній, фінансового сектору – 2014 рік запам’ятається як період «шокової» терапії. Щоправда, для банківського та небанківського фінринків вона була такою різною, що наслідком цієї різниці стане ще глибше розмежування секторів. 2014 року Національний банк України почав жорстку зачистку ринку від конвертаційних структур. Вона призвела до появи окремого тіньового банкінгу, зупинити який сьогодні, схоже, неможливо: його користувачами є найбільші підприємства країни.
На небанківському фінансовому ринку відбувався регуляторний конфлікт, який призвів до того, що ринок страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній, факторингу тощо залишився без державного управління. Наслідки обох політик розплутуватиме вся країна, адже 2015 року на Україну чекає іспит із боку FATF на фінансову охайність. Крім зовнішніх, є і внутрішні виклики: державі необхідний сильний фінансовий сектор, адекватний військовому стану.
Понад 30 вибулих гравців і глибока девальвація національної валюти – таким став попередній результат банківської системи 2014 року. Почавши рік зі 180 учасників ринку та курсу гривні 7,99 грн/$, Україна закінчує цей період зі 165 установами, що мають ліцензію на ведення банківської діяльності, й офіційним курсом 15 грн/$. «2014 року банківський сектор України потрапив в «ідеальний шторм», – каже голова правління ПАТ «Кредобанк» Дмитро Крепак. Майже одночасно матеріалізувалося декілька серйозних ризиків: революційна зміна влади, антитерористична операція на сході країни, девальвація у два рази, відплив із банків близько 30% депозитів фізичних осіб – 60 млрд грн і $9 млрд, окупація частини території України, де неможливо вести банківську діяльність, перераховує банкір основні події 2014 року.
За його словами, кризові зовнішні умови багаторазово посилили внутрішній дисбаланс сектору. До таких «ударів ззовні» належать обмеження зовнішніх фінансових ринків на роботу з Україною – як через Базель III, що обмежує роботу банків країн першого світу з такими ризиковими територіями, як Україна, так і через санкції проти Російської Федерації.
Банківський сектор
Одним із головних трендів 2014 року стало укрупнення і консолідація банківської системи. За цих умов найкраще почувалися банки з участю держави, як-от Ощадбанк та Укрексімбанк, а також Укргазбанк, націоналізований 2009 року. Довкола цих установ назріває фінансова реформа. «Держбанки мають стати локомотивом повернення довіри до банківської системи, і на них потрібно покласти дещо інші функції, – каже колишній член Ради Національного банку України Василь Горбаль. – Хоча, починаючи з виборів президента, ситуація з державними банками не розв’язана, необхідно провести аудит у державних банках. Проблема в тому, що досі не вироблено стратегії роботи державних банків – із погляду універсальності/спеціалізованості».
Та навіть участь держави не рятує систему від ризиків панічного відпливу вкладів. Міноритарний акціонер VAB Банку Сергій Максимов пояснює, що у всьому винні курсові стрибки. «Коли курс валюти «гуляє» в таких діапазонах, зрозуміло, що це впливає на психологічне сприйняття стабільності та майбутні перспективи вкладників. Як наслідок – дуже великі відпливи із системи. І якими сильними банки не були б, за таких тенденцій вони легко «лягають» і так само легко вмирають, – розповідає Максимов. – Ці проблеми пов’язані з ліквідністю, відпливом депозитів і невпевненістю вкладників у завтрашньому дні».
За словами банкіра, банки України поділяються на декілька нерівних груп. Одна, невелика, група – умовно кажучи, банки в чистому вигляді, котрі працюють як банківські установи. «Це банки зі зрозумілою метою та завданнями, які ставлять акціонери, і так далі. Інша група – із залученням грошей населення й активним кредитуванням пов’язаних осіб, компаній пов’язаних акціонерів. Я, зокрема, говорю і про приклад VAB Банку», – каже Максимов. Нагадаємо, що тимчасову адміністрацію в цей банк вводили також і через високий рівень кредитування підприємств, пов’язаних з основним акціонером Олегом Бахматюком. Сам Олег Бахматюк, спілкуючись із Forbes, розповідав, що наразі з Кабміні розглядають сценарії щодо можливого переведення частини активів банку в Укрзагзанк.
Є ще одна група банків, яка цьогоріч перебувала під особливим наглядом влади. Йдеться про банки-конвертатори – кровоносну систему тіньової економіки. Роль таких банків залишається стабільною – змінюється лише спосіб проведення тіньових операцій.
Тіньовий фінансовий ринок
Уперше за всю історію молодої української фінансової системи НБУ відкрито почав говорити про боротьбу з банками як активними ланками тіньової економіки. Почали закриватися банки, зокрема, за ознакою їхньої участі у тіньових схемах. Навіть ФГВ визнає, що деякі фінустанови потрапляють до них саме за конвертаційними ознаками. Проте активна війна НБУ з конвертаторами призвела до розшарування фінансового ринку: сірий сегмент майже зник, підприємства перейшли на розрахунки в «чорних» доларах.
«Відкидаючи війну, основною і найгіршою тенденцією за останні півроку став розвиток тіньового ринку валюти – як на рівні малих операцій населення, так і на рівні банківської системи в цілому, – зазначає аналітик Інституту прогнозування НАНУ Тетяна Тищук. – Це
результат адміністративних заходів. По суті, банківська система паралельно обслуговує і легальний, і тіньовий валютні ринки».
результат адміністративних заходів. По суті, банківська система паралельно обслуговує і легальний, і тіньовий валютні ринки».
Ось як ця схема працює: великі експортери домовляються з банками про викуп валюти відповідно до вимог НБУ, але за заниженим офіційним обмінним курсом і за умови продажу цієї валюти конкретним імпортерам. Купивши цю валюту, імпортери компенсують експортерам різницю між офіційним курсом і курсом на тіньовому ринку, виплачуючи банкам комісію. «Така ситуація вкотре демонструє бізнесу, що робота за правилами приносить величезні втрати. Малі й середні експортери, які продають валюту, не використовуючи таких схем, зазнають колосальних збитків. Чимало з них зупиняються, оскільки в таких умовах не зрозуміло, якою має бути політика ціноутворення, щоб не отримувати нові й нові збитки», – каже Тищук.
Зазначмо, що всі учасники ринку прекрасно знають, котрі з банків які тіньові операції обслуговують. Адже банк як установа досить прозорий. «Усім завжди відомо, що являє собою той чи інший банк. Чи він кредитує своїх акціонерів, чи відмиває кошти. Тому питання тільки в тому, чи НБУ хоче це побачити, чи закриває на це очі з певної причини, – каже Сергій Максимов. – На жаль, те, що говорять про Україну як про корумповану державу, відповідає дійсності». За його словами, кожен такий «банчик» із третьої групи завжди мав захисників у тій чи іншій держструктурі. «А головним і основним покровителем завжди були гроші, тому що ці банки добре платили за свою безпеку. Відрадно, що нині хтось має певну політичну волю, яка дає змогу навести лад, зокрема з тіньовою економікою і конвертаційними банками, які банками по суті ніколи не були», – резюмує він.
Попит на скорочення податкових витрат корпорацій був завжди, і участь банків у цьому процесі – не ноу-хау 2014 року, а складова ідеології ведення бізнесу. Великі корпорації завжди мали потребу ховати прибуток, і якщо в ланцюжку не використовуватимуть банки, то з’являться якісь інші інструменти, котрі обслуговуватимуть цей ланцюжок. Сергій Максимов пояснює: різниця в тому, що «в розвиненому світі застосовують легальні схеми ухиляння від податків, а в Україні, як правило, використовують абсолютно нелегальні механізми», серед яких – підставні одноденні компанії або ж компанії, які не платять ПДВ з тих чи інших причин. Але щоб така схема працювала, користувачеві необхідно мати прикриття в податкових органах.
Небанківський фінансовий сектор
У небанківському секторі 2014 року, як констатують гравці, немає нагляду та центру ухвалення рішень. «Можна припустити, що через це Україна прийде до того, із чого починала. 2002-го країна потрапила до чорного списку FATF з основної причини – через брак нагляду за небанківськими установами. Нині ми маємо таку ж ситуацію», – попереджає колишній голова Нацкомфінпослуг Віктор Суслов.
Країна вже багато років живе, очікуючи на три страхові реформи: на реформу пенсійного ринку, медичну реформу та безпосередньо нові правила страхового ринку, який досі не
синхронізовано з міжнародними практиками. Хоча ці три напрямки можуть врешті пришвидшити як розвиток страхового ринку, так і появу довгого ресурсу, який є однією з основ благополуччя фінансових систем.
синхронізовано з міжнародними практиками. Хоча ці три напрямки можуть врешті пришвидшити як розвиток страхового ринку, так і появу довгого ресурсу, який є однією з основ благополуччя фінансових систем.
«Повномасштабна страхова реформа у нас стартує фактично з нуля», – визнає заступник голови комітету Верховної ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко. Вона нагадує, що в Україні досі немає профільного закону про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. «Необхідно визначитися із загальним вектором розвитку страхової медицини в Україні, а саме: розв’язати питання, чи страхова медицина в Україні буде державною (як запроваджено у більшості країн ЄС), чи вона буде приватною, як-от у США і Грузії», – каже вона.
Учасники фінансового ринку, які раніше нарікали на те, що не впроваджують реформ і не ухвалюють нових профільних законів, тепер спантеличені відсутністю очільника в Національній комісії регулювання ринків фінансових послуг України. Нагадаємо, що указами президента України від 13.10.2014 року №796 та від 20.10.2014 року №813, №814, №815 було звільнено з посади чотирьох членів Нацкомфінпослуг. По суті, у цей момент регулятор припинив свою повноцінну роботу. «Звільняючи членів Нацкомфінпослуг, глава держави не міг не знати, що на їхнє місце необхідно негайно призначити нових, оскільки, згідно зі ст. 23 закону України «Про фінансові ринки та державне регулювання ринку фінансових послуг», Нацфінпослуг – колегіальний орган, рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувала більшість колегіального складу, і, відповідно, без кворуму працювати не може, – каже власник консалтингової компанії «Стайлінг», директор КУА «Тройка Капітал» Дмитро Нікіфоров. – Але минають місяці, а страховий і фінансовий ринки країни не можуть нормально функціонувати тільки тому, що президент ігнорує свої прямі обов’язки».
Сукупно ці фактори – відсутність регулювання в небанківському фінансовому секторі та перехід значної частини банкінгу в тіньовий валютний сегмент – свідчать про можливу готовності влади до дефолту і навіть санкцій із боку FATF. Варіантом виходу з такої ситуації, зокрема, може бути перезавантаження фінансової системи.
«Сьогодні будь-яке політичне рішення чи будь-яка політична зміна фігур може повести за собою в яму всю фінансову систему», – застерігає директор інвестиційно-консалтингової компанії «Амонд Інвест» Сергій Креймер. Він вважає, що корисним був би досвід Нової Зеландії, де за кілька років держава разом зі старою системою запустила нову і поступово перейшла на неї. «Ніхто навіть не помітив, що систему перезапущено, хоча вона була новою, а також було ввімкнено механізми контролю громадськими організаціями за тим, як працює система», – каже Креймер.
Чим вам запам’ятався 2014 фінансовий рік?
Дмитро Гриджук, голова правління банку «Хрещатик»
2014 року передусім відбувалася консолідація банківської системи та концентрація банківського капіталу. Ці процеси проходили через закриття банків, введення тимчасової адміністрації, поглинання і купівлі банків. Анексія Криму та події на сході призвели до зменшення ринку, що вплинуло як на прибутковість, так і на якість активів. Ми втратили частину ринку, частину роздрібного бізнесу та корпоративний бізнес через призупинення деяких підприємств.
Консолідація банківського капіталу як завдання завжди стояла перед банками. Те, що такий випадок і стан ринку дали змогу активізувати роботу, – це плюс. Злагоджена концентрація банківського капіталу відбувається саме через процедуру злиття і поглинань.
Консолідація банківського капіталу як завдання завжди стояла перед банками. Те, що такий випадок і стан ринку дали змогу активізувати роботу, – це плюс. Злагоджена концентрація банківського капіталу відбувається саме через процедуру злиття і поглинань.
Анатолій Гулей, голова Української міжбанківської валютної біржі
Мій шок – це 32 банки, яких прибрали з ринку. Це мій особистий шок. Я вважаю, що постраждали насамперед вкладники і прості громадяни. Але звичайні вкладники не мають нести відповідальність за неправильні рішення менеджменту й акціонерів банку. Тим більше що регулятор як наглядач повинен не допустити того, щоб страждали вкладники. Серед причин негативних подій я бачу низьку якість функції контролю НБУ, повну безвідповідальність акціонерів банку та менеджменту 32 банків, які було виведено з ринку.
Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації страховання
2014 року ми чекали на новий закон «Про страхування». Якби його ухвалили, то страховики почали б капіталізуватися раніше. Також ми очікували на пенсійну реформу. Ми впевнені, що тільки з початком виплат другого рівня і початком негайних накопичувальних виплат, незалежно від того, скільки у нього накопичилося, буде розвантажено Пенсійний фонд. Насправді на нашому ринку нічого не відбувається, крім сходу і Криму, а також пов’язаних із цим проблем щодо виплат і військових ризиків. Стагнація на ринку – повна у валютному еквіваленті, номінальний дохід у нас різко знижується.
Костянтин Лежнін, заступник голови правління Укрсиббанку (BNP Paribas)
На ринок сильно вплинули обмеження НБУ у сфері валюти та готівкового грошового обігу. Це найвагоміший фактор, який нині визначає щоденну взаємодію з клієнтами. Другий фактор – зміна конкурентного середовища на банківському ринку. І це позитивні для нас зміни: всі закриття, ліквідації, санація та інші процеси з оздоровлення банківського ринку.
Іван Угляниця, портфельний керуючий DCH Investment Management
Основними подіями були політичні – Крим і війна. Але й крім політики проблем вистачало. Це, зокрема, фактично дворазова девальвація, банки «посипалися», і не тільки банки, а й корпорації, особливо в сільськогосподарській галузі. Якщо говорити про глобальні речі, наприклад зниження цін на нафту, то сповільнюються ринки, що розвиваються. Відбувається зміна парадигми. Коли настала криза 2009 року, ринки, що розвиваються, почали швидше відновлюватися, вони, можна сказати, певною мірою витягали світ. Поки США, Європа і Японія намагалися прийти до себе, усе тягнули ринки, що розвиваються, – Китай, Індія тощо.
Тепер – навпаки. США вийшли на хороший рівень, Британія відносно непогано зростає. Натомість сповільнилися ринки, що розвиваються, а саме вони більше впливають на Україну: оскільки попит на ресурси зменшується, то й ціни знижуються. Це дуже сильно б’є по нас, адже ми експортуємо здебільшого сировину.
Тепер – навпаки. США вийшли на хороший рівень, Британія відносно непогано зростає. Натомість сповільнилися ринки, що розвиваються, а саме вони більше впливають на Україну: оскільки попит на ресурси зменшується, то й ціни знижуються. Це дуже сильно б’є по нас, адже ми експортуємо здебільшого сировину.
Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
На мій погляд, на фінансовому ринку України перша і найзначніша подія – це подія, якої не сталося. Не було введено мораторій на дострокове зняття депозитів, як це відбувалося під час криз 2004 і 2008 років. Саме через це ми маємо нинішню ситуацію в банківській системі, а також на міжбанківському валютному ринку. Через те, що не було мораторію, відбувся відплив депозитів. Депозити в гривні НБУ міг заміщати рефінансуванням, а депозити у валюті заміщати не міг. Відповідно, відбувся серйозний відплив депозитів у гривні, понад 50 млрд за 11 місяців, і ще серйозніший відплив у валюті – майже $9 млрд за цей же період.
В’ячеслав Черняховський, радник президента асоціації «Страховий бізнес»
На страховому ринку – проблеми з наглядом. Фактично останні три місяці в регуляторі, Нацкомфінпослуг, не було керівництва, і це вплинуло, наприклад, на те, що не можна ввести тимчасову адміністрацію у проблемну страхову компанію «Гарант-Авто». 2015 року ми чекаємо на падіння ринку. Якщо говорити про добровільне страхування, а не нав’язане, як за ОСАЦВ, то ми очікуємо на дворазове зниження в кількості.
Маргарита Ормоцадзе, Олександр Моісеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
