342
Аграрний 2014 рік: рекорди всупереч кризі
— Аграрний ринок
Якщо подивитися на 2014 рік з точки зору аграріїв, то він увійде в історію як рік цілої низки рекордів і досягнень. Незважаючи на втрату понад 10% площі країни через анексію Криму і військові дії на території Луганської та Донецької областей, Україна отримала один із найвищих за всю історію врожай. За врожайністю, яка для зернових склала в середньому 4,2 т/га, ми вже відстаємо всього на 40% від Європи і досягли показника в половину від аналогічного параметра в США. Потенційно ми можемо виробляти понад 100 млн зернових на рік. Такої перспективи, як подвоєння валового виробництва, немає в жодної країни світу.
Другою для АПК (а в політичному плані – першою) подією року стало підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і – як наслідок – одностороннє зняття мит на експорт української продукції, в тому числі продовольства, в ЄС. Завдяки цьому галузь нічого не втратила від радикального скорочення торгівлі з РФ, а сама Росія вперше втратила статус головного торговельного партнера України. Нам вдалося наростити постачання в Європу й інші регіони, в першу чергу – в країни Близького Сходу та Північної Африки.
Сама галузь, обігнавши металургів, вперше стала експортером №1 з України. Понад 30% українського експорту зараз припадає на АПК. Вже не перший рік ми утримуємо перше в світі місце з експорту соняшникової олії, а в поставках на світовий ринок зерна Україна впевнено закріпилася на другій позиції. Оскільки в 2014 році відвантаження зернових на експорт проходить рекордними темпами, сезон 2014/2015 також повинен увійти в історію. Думаю, в нас буде понад 35 млн тонн зернового експорту.
В останні 12 місяців були і негативні моменти. У 2014 році відбулося стрімке падіння на світових біржах капіталізації наших аграрних компаній. На піку вартості їхніх акцій сумарна капіталізація більше 10 публічних українських агрохолдингів сягала майже $6 млрд. Зараз вона лише ненабагато перевищує $2,5 млрд, що еквівалентно падінню приблизно на 60%. Для окремих гравців зниження капіталізації досягало 80-90%. Безумовно, це негативно позначається на галузі, оскільки даний показник є індикатором її інвестиційної привабливості.
Передчасно поки що називати досягненням ліквідацію Держсільгоспінспекції, яка вважалася одним із найбільш корумпованих держорганів. Однієї ліквідації мало. Після неї (а краще – перед) необхідно делегувати частину їх контролюючих функцій місцевим органам влади або приватним структурам. Вони здатні видавати ті ж довідки, що й чиновники, маючи при цьому більш технологічні лабораторії і не менший досвід. Поки що ж ми зламали старе, не створивши нового.
В цілому я підтримую кроки, зроблені для дерегуляції галузі. Зроблені вони були багато в чому не завдяки, а всупереч зусиллям аграрного міністра. Дискомунікація з Ігорем Швайкою, який очолював Мінагропрод більшу частину року – ще одна тенденція, яка запам’ятається аграріям у 2014 році. Вперше за час незалежності України міністр звинуватив бізнес-асоціації в корупції й отриманні хабарів від учасників ринку. В інвесторів це створювало враження непрозорості галузі.
Майбутнє: хмарно з проясненнями
Наступний рік буде надзвичайно складним для країни, й аграрії – не виняток. Хотілося б, щоб це розуміли всі: і політики, і виконавча влада, і найголовніше – бізнес. Йому слід завчасно готуватися до труднощів і шукати способи пройти майбутні випробування.
У нас ще ніколи не було такого дефіциту обігових коштів, як той, якого ми очікуємо в 2015-му.
Пов’язано це з девальвацією національної валюти. Якщо в попередні роки в аграріїв була необхідність у залученні коштів на весняно-польові роботи в обсягах до 30 млрд гривень, то зараз вони збільшилися вдвічі. При цьому раніше банківський сектор міг більш-менш забезпечити нас кредитами, але всі ми знаємо, в якому стані він зараз.
Успішно провести весняно-польові роботи в цьому сезоні зможе тільки той, хто залучить іноземного інвестора, який прийде з валютою. Ті, кому вдасться зробити це, утримають, а можливо і примножать своє виробництво.
Сподіватися на повторення рекордної врожайності в наступному році складно. У 2014-му її зумовило щедре застосування матеріальних ресурсів: аграрії використовували якісніше насіння, вносили більше, ніж раніше, мінеральних добрив. Сільгосппідприємства почали активно застосовувати сучасну техніку, в тому числі з новими системами управління для точного землеробства. І найголовніше − погодно-кліматичні умови були дуже сприятливими. Ми знаємо, що нас чекає значний дефіцит обігових коштів, а прогнозувати погоду поки що зарано. З упевненістю можна сказати тільки одне: за будь-яких умов нам вистачить зерна для внутрішнього споживання. Воно у нас становить лише менше 25 млн тонн.
Разом з тим середньозважена цінова кон’юнктура на світових ринках сільгосппродукції наступного року буде стабільнішою. У 2014-му вона була небезпечною, бо Україна збільшила виробництво і експорт кукурудзи, коли ціна на неї в світі обвалилися. Від божевільних збитків нас врятувала двократна девальвація гривні. Навіть при зниженні світових цін на 30% ми не відчули втрат. Наступного року такого великого падіння бути не може – швидкість приросту населення в 2,5 рази перевищує темпи збільшення виробництва продовольства на планеті. У довгостроковій перспективі сільгоспвиробників очікує стабільне, хоча й не стрімке, зростання доходів.
Зараз Україна годує до 150 млн осіб на планеті, якщо брати в розрахунок мінімальні норми споживання. У перспективі ця цифра може досягти півмільярда.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, депутат Верховної ради VIII скликання
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
