Чи загрожує Україні дефолт?


Чи загрожує Україні дефолт?

У вівторок Кабінет Міністрів нарешті подав до Верховної Ради проект державного бюджету на 2015 рік і 40 супутніх законопроектів, які так чи інакше впливають на бюджет. Сюди ж увійшли такі документи – проект міжбюджетних відносин (бюджетна децентралізація) та податкової реформи. Такий сплеск законодавчої активності Кабміну пояснюється, на жаль, не прагненням прийняти бюджет до початку року, а банальною недбалістю. Тим більше що 2014 вже показав: переглядати затверджений план можна в середині року, навіть не раз.

Весь цей вал реформ повинен був з’явитися набагато раніше – на це в уряду був майже рік. Але, як і в минулому році при Миколі Азарові, рівно до останньої тижня ми зіткнулися з катастрофічним браком валюти. Тоді ми в поспіху домовлялися про кредит з РФ, піднімали в останні дні року стелю держборгу і в останній момент затикали діру в резервах за допомогою $3 млрд із російського фонду добробуту. Зараз наш головний кредитор, МВФ, грошей нам вже просто так не дасть. Уряду явно дали зрозуміти – вранці реформи, ввечері гроші.

Що в резервах?

Рік тому, коли всі заговорили про загрозу дефолту, в міжнародних резервах у нас було $15 млрд. За оцінками Павла Ільяшенка, старшого економіста AYA Capital, до кінця 2014 року, швидше за все, залишиться близько $8 млрд, з яких $3 млрд можуть мати якість високої ліквідності. “Однак така оцінка може бути песимістичною, оскільки базується на популярному експертній думці про те, що мінімальний поріг незнижуваних резервів становить $5 млрд”, – додає він.

“При таких темпах скорочення резерви наближаються до нуля або до неприпустимого мінімуму, і це питання декількох місяців, коли країна не зможе виплачувати зовнішні зобов’язання. Це є офіційною ознакою дефолту”, – лякає російський економіст Андрій Ілларіонов.

Але жалюгідна цифра – це ще не все. Програма МВФ передбачає певні обмеження щодо структурі резервів. В останній редакції договору передбачалося, що ми будемо нарощувати резерви таким чином, щоб певна частина їх йшла на вкладення в держпапери США та країн ЄС. Тобто, за програмою МВФ, ми не можемо продавати цінні папери, щоб проводити інтервенції або здійснювати платежі, наприклад, по газу. Поріг, визначений для цієї частки в структурі резервів, вимагав від нас наростити до кінця року, як мінімум на $1 млрд резерви в держоблігаціях кредиторів.

Яких-небудь адекватних шляхів для того, щоб покрити цей показник, в України не було. “Якщо ми подивимося на структуру валютних резервів, у жовтні відбулося скорочення золотий частини, більшою мірою, ніж валютної. Судячи з усього, проводилася реалізація золота вимушено гарячкового характеру”, – пояснював студентам Київської школи економіки Ілларіонов.

За даними МВФ, резерви в золоті з початку року скоротилися на 39,7%, зараз вони на 56% складаються з вкладень в цінні папери. Резервів не просто гранично мало, їх ліквідність обмежена, і в цілому, ситуація виглядає більш загрозливою, ніж рік тому. При цьому, згідно з проектом бюджету, Україна повинна погасити як мінімум $5,75 млрд зовнішнього боргу, залучити – $10,46 млрд.

Звітний третій транш МВФ

Нагадаємо, Україна в 2014 році повинна була отримати від Міжнародного валютного фонду $7,441 млрд в рамках програми stand by, схваленої керівництвом Фонду. Перший транш у розмірі $3,2 млрд Україна отримала в травні, другий ($1,39 млрд) – у вересні. Однак з черговим траншем, який мав надійти в грудні, МВФ не поспішає через те, що обіцяні українським урядом реформи ніяк не вдається втілити.

Таким чином, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, тільки прийняття податкового та бюджетного пакета в Раді до 26 грудня, дає шанси на отримання чергового траншу МВФ у розмірі $3 млрд на початку січня 2015 року.

“Як би там не було, МВФ – це все ж банк, а не благодійна організація, його мета – заробити на кредиті”, – говорить Володимир Вахітов, професор Київської школи економіки. МВФ дає кредити під реформи, і просто так нам грошей більше ніхто не дасть. За словами Вахитова, у Фонду немає такої необхідності рятувати Україну, на відміну від тієї ж Греції.

На 2015 рік програма передбачає надання чотирьох траншів по 1,372 млрд SDR ($2,126 млрд) у березні, червні, вересні та грудні. Таким чином, в 2015 році Україна зможе отримати $8,504. Однак і цього недостатньо – за підрахунками Кабміну, потреби країни у фінансуванні становлять $15 млрд до початку 2016 року.

Єврооблігації

Швидше за все, щоб добрати відсутню фінансування, уряд намагатиметься зайняти під єврооблігації, вважає Вахитов, але і тут вікно можливостей звужується. Українські суверенні облігації явно непривабливі для інвесторів (до 25 грудня прибутковість суверенних облігацій, деномінованих у доларах з погашенням у вересні, 2015 досягла 61%).

Нагадаємо, міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor “s тиждень тому знизило суверенний рейтинг України до рівня“ССС-“з” ССС “присвоївши рейтингу негативний прогноз. За шкалою S&P це вказує на” високу на даний момент схильність кредитних ризиків; фінансові зобов’язання можуть бути виконані при наявності сприятливої ділової, фінансової та економічної кон’юнктури “. А цього у нас, на жаль, найближчим часом не передбачається.

“Коли прибутковість найближчого випуску суверенних єврооблігацій перевищує 50% – це означає, що ринок впевнений у неминучості реструктуризації боргу, – пояснює Павло Ільяшенко. – Однак, український ринок єврооблігацій не настільки ефективний, щоб цей“сигнал“ринку сприймати, як неминучість”.

Путінські євробонди

Піднімаючи питання про небезпеку дефолту, найчастіше говорять про можливість дефолту за частиною зобов’язань, зокрема, за російськими позиками. На думку Ілларіонова, Росія – агресор, і вона не упустить можливості вдарити по економіці України, насамперед, скориставшись тим, що Україна має перед нею борги.

Мова йде про тих самих $3 млрд позики, який був наданий уряду Азарова в кінці 2013 року через викуп євробондів і термін погашення якого наступає, відповідно в грудні 2015 року. “Дискусії про те, що РФ може вимагати дострокового погашення йдуть вже кілька місяців, але, бачиться, що і ця ситуація може бути вирішена політично”, – вважає Станіслав Шишков, директор біржі “Перспектива”.

Глава Мінфіну Наталія Яресько уточнила, що Київ не веде переговорів з РФ про можливість реструктуризації цих єврооблігацій. Як пояснив Володимир Вахітов, з російським позикою не все так просто для самої Росії, і якби вона могла вимагати дострокового погашення, то вже давно зробила б це, враховуючи специфіку відносин між двома країнами. За словами економіста, в даному випадку РФ обмежена умовами контракту, в якому чітко прописано, за яких обставин Путін отримає таке право. “Інше питання, що до цієї межі ми вже підходимо впритул”, – говорить Вахитов.

Якщо ми переступимо межу

Якщо запланований пакет реформ прийняти не встигнуть, резерви скоротяться до неприпустимих показників, а сальдо платіжного балансу не стане позитивним, ми, звичайно, розрахуватися за боргами не зможемо. У такому випадку почнуться довгі й важкі переговори про реструктуризацію існуючого боргу поки не відновиться зовнішнє фінансування.

Андрій Ілларіонов, розмірковує про таку перспективу, особливо драматичним: “Це коштує певних грошей, реструктуризація проводиться за вищими ставками і з більш деструктивними умовами, при цьому загальна сума боргу не зменшується, а збільшується. Це веде до зниження курсу нацвалюти, як наслідок – прискорення інфляції і зниження фінансування найважливіших галузей “.

Але, як зазначає Вахитов, дефолт від дефолта відрізняється – якщо мова йде про касовий розрив, ми зможемо закрити його з черговим траншем МВФ. А отримання його неминуче, упевнений керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен. За його словами, набагато важливіше вирівняти графік цих траншей і не провокувати затримки, які ми спостерігали в поточному році.

Доля держборгу

За словами Павла Ільяшенка, проблема українського держборгу – низька ефективність запозичень в останні 5 років: кошти були витрачені на збереження статус-кво, який зберегти неможливо. В результаті, зростання боргового навантаження не привело до економічного зростання, що викликало стрімке зростання вартості обслуговування боргу до ВВП і відповідно до витрат бюджету: “іншими словами, проблема не в самому борзі, а в способах використання коштів і помилках економічної політики”.

Так чи інакше, незважаючи на всі об’єктивні складнощі, у держави достатньо рішучості, а в країн і міжнародних фінансових організацій, що підтримують Україну, достатньо можливостей, щоб повномасштабного дефолту не допустити, вважає Станіслав Шишков. Це підтверджується тим, що парламент, в результаті тиску уряду, або усвідомлюючи необхідність перетворень, зробив перший і вкрай важливий крок, проголосувавши в першому читанні за реформу міжбюджетних відносин, податкову реформу і податковий компроміс.

Марія Стасенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Чи загрожує Україні дефолт?» на Finance.ua - 4.2
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua