Пообідаємо обіцянками


Пообідаємо обіцянками

У день Святого Миколая Президент України Петро Порошенко не пообіцяв країні «ні молочних річок, ні кисільних берегів». Ба більше, він чесно визнав, що наступний рік буде надзвичайно важким, тому що «дуже сильно війна вдарила по економіці». Неоголошена, але жорстока війна, справді, не може не даватися взнаки. Чи варто приховувати, що до спаду економіки доклала рук і наша власна державна машина, яка не вміє реагувати на ризики і виклики і забуває чесно, відповідно до принципів соціальної справедливості, що враховуються у всьому світі, розкладати військово-економічні втрати на всі категорії нашого суспільства.

ПОПУЛІЗМ У ЗАКОНІ
Директор фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора розповідає: «Експерти «Відкритого суспільства» і Реанімаційного пакету реформ на основі порівняння результатів моніторингу знакових передвиборних обіцянок і роботи парламенту попереднього скликання і новообраного парламенту впродовж перших 50 днів зробили висновки про продовження практики популізму і неготовності політиків до артикулювання чітких і таких, що піддаються вимірюванню, показників результатів реформ». Експерт зауважує, що такий підхід призведе до розчарування виборців і підриватиме довіру до політиків.

«Була непогана ініціатива щодо формування Стратегії 20:20 Президента Порошенка, — продовжує Сікора, — в ній було чітко визначено 25 показників, яких має досягти Україна за п’ять років». «І було б логічне, якби ці показники знайшли відображення також і в програмі діяльності уряду, — переконаний експерт. — Але їх ми там не бачимо». «Нечіткі і складно вимірювані передвиборні обіцянки швидко забуваються, а логіка акцентування уваги на процесі замість результатів знаходить своє відображення в урядових документах. Терміни впровадження обіцянок переносяться і замінюються популізмом», — констатує директор фонду.

ОЛІГАРХИ НЕ ЗАЗНАЮТЬ ВТРАТ
До програми уряду не потрапило багато положень Коаліційної угоди. «Ми проаналізували розділи урядової програми, спрямовані на скорочення витрат, — розповідає експерт «Відкритого суспільства» Олександр Бабанін. — Уряд пропонує скоротити їх на 27 мільярдів гривень. Але тягар цього заходу, що полягає здебільшого в ліквідації різноманітних пільг, розподіляється нерівномірно. Ми можемо констатувати, що 25 мільярдів гривень ляжуть на плечі широких верств населення, і лише менш як два мільярди буде отримано за рахунок скорочення пільг для чиновників. І нічого не буде зроблено за рахунок найбагатших громадян, тобто олігархів».

Щоправда, Бабанін все ж згадав, що відповідно до проекту бюджету, якого ще ніхто не бачив, але чутки про його показники вже ходять, олігархам доведеться платити підвищену рентну плату за використання корисних копалини. Але експерт одразу ж зазначив, що в олігархів є потужне парламентське лобі. І не можна бути впевненим, що цей намір втілиться в життя. І мав рацію. По-перше, генпрокуратура ще лише намагається через суд домагатися сплати цього податку за час, що минув, А по-друге, днями Міненерговугілля запропонувало урядові не підвищувати, а повернутися в 2015 році до тих рентних ставок платежів за надрокористування, що діяли до липня 2014 р. Експерт робить висновок, що на плечі народу ляже 92,5% навантаження від скорочення пільг. Він перелічує конкретні втрати людей. Витрати на соціальний захист громадян скорочуються більш ніж на 8 мільярдів гривень. Буде припинено щорічну індексацію пенсій на рівень інфляції, на 10% зменшено пенсії працюючих пенсіонерів, заморожено розмір заробітної плати, який враховується при призначенні пенсій. Не фінансуватимуться оздоровлення дітей, дитячо-юнацькі спортивні школи, передноворічні подарунки для дітей. Буде обмежено виплати за лікарняними листками, компенсації працівникам, що дістали травми на виробництві, зменшено допомогу сім’ям з дітьми, збільшено навантаження для вчителів, ліквідовано певні пільги військовослужбовцям, обмежено пільги чорнобильцям, скасовано безплатне постачання вугілля колишнім шахтарям.

ПОТЕНЦІАЛ «ТІНІ»
Але чому уряд концентрується здебільшого на скасуванні пільг для простих людей, а не на тому, аби збільшити доходи бюджету? Бабанін зазначає, що в цьому сенсі великий потенціал у тіньового сектора економіки, де міститься щонайменше 350 мільярдів гривень. Обсяг хабарів в Україні, за словами експерта, оцінюється в 35 мільярдів. Упродовж 1992—2012 років до офшорних зон було виведено $167 мільярдів. Приблизно третина з 500 мільярдів гривень, що використовуються для державних закупівель, за словами Бабаніна, «йде на так звані неофіційні платежі і розчиняється в кишенях чиновників, не потрапляючи в економіку».

«Уряд міг би подивитися і на оподаткування заможніших верств населення, — переконаний експерт. — Адже в Україні для фізичних осіб застосовується так звана лінійна ставка в 15%, а за доходу вище ніж 10 тисяч на місяць — 17%. В інших країнах, наприклад у Люксембурзі, що вважається дуже ліберальною країною, — 25%, у Польщі — 35%, у Німеччині — 50%». «Чому в нас заможні люди не хочуть розділити з рештою населенням тягар, що накладається війною і кризою, чому уряд не вносить до парламенту пропозицій щодо застосування прогресивної шкали оподаткування? — дивується Бабанін»

БЮДЖЕТНАПІВЗАКРИТИЙ ПРОЦЕС
«Програма уряду ухвалювалася за один день без будь-яких консультацій із громадськістю. І зараз ми теж бачимо напівзакритий процес роботи над бюджетом. На нього дуже важко вплинути, відкоригувати доходи і витрати, — каже координатор експертних груп Реанімаційного пакету реформ Вадим Міський. — Наприклад, у проекті бюджету не передбачено ресурсів для роботи Національного антикорупційного бюро, не підтримано необхідним фінансуванням реформу прокуратури, не передбачено і змін до Бюджетного кодексу, що може торпедувати процес децентралізації в Україні».

Президент фонду «Відкрите суспільство» і головний експерт Реанімаційного пакету реформ у Києві Леся Шевченко зазначає, що програми політичних партій, які прийшли до парламенту у жовтні 2014 року, стали ще більш популістськими, ніж раніше, і погіршилися порівняно з попередніми парламентськими виборами з огляду на конкретність і вимірюваність обіцянок». Шевченко закликає оцінювати результати роботи урядовців не за даними за 50 чи 100 днів, а за виконання програм їхніх партій, того порядку денного, який вони запропонували нашій країні.

ПРОДОВЖЕННЯ НЕМАЄ
Експерт порівнює розділи партійних програм і відповідні розділи коаліційної угоди. Зокрема, щодо забезпечення прискореного економічного розвитку у програмах партій було 13 обіцянок. У програмі уряду частково враховано лише шість, зазначає Шевченко. У розділі регуляторної політики і розвитку підприємництва було дві групи обіцянок. Це формування нової податкової системи — від «Народного фронту», «Блоку Порошенка» і «Батьківщини» — і скорочення контролюючих органів — від «Народного фронту», «Самопомочі» і «Батьківщини». У коаліційній угоді їх, за словами Шевченка, не було враховано.

Обіцянка надати більше свободи підприємцям і зменшити адміністративне регулювання бізнесу, анонсоване «Народним фронтом», знайшло продовження в угоді, але таких намірів і обіцянок, як боротьба з монополізмом і обмеження його впливу на економіку, що містяться в більшості передвиборних програм (окрім «Батьківщини»), в угоді не враховано. Загалом, зазначає Шевченко, в коаліційній угоді враховано 101 обіцянку від партій і 94 до неї не потрапили. Лідером з реалізації своїх обіцянок в угоді стала «Самопоміч».

Але, можливо, обіцянки партій, які стали потім членами коаліції, потрапили до програми уряду і, таким чином, дістали шанс на реалізацію? Проте аналіз, що його провели експерти «Відкритого суспільства», за словами Шевченка, засвідчив, що до урядової програми потрапила лише третина партійних передвиборних обіцянок. Наше завдання, завдання громадськості, експертного середовища і ЗМІ, каже експерт, бути пильними і стежити за реалізацією обіцянок, з якими політики йшли на вибори, вимагати виконання угоди, яку партії підписали не так між собою, як фактично з виборцями.

Віталій Княжанський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Рейтинг популярності матеріалу «Пообідаємо обіцянками» на Finance.ua - 2.7
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua