723
Майбутнє світової економіки: експерти про тренди 2015
— Світ
У 2015 році зона євро, мабуть, знову опиниться важкою дитиною для світової економіки. Аналітики пророкують їй досить слабке економічне зростання. “Ми очікуємо, що економіка зони євро в 2015 році виросте на 0,8 відсотка”, – прогнозує головний економіст DZ Bank Штефан Більмайер (Stefan Bielmeier).
І це при тому, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) намагається пом’якшити негативні тенденції. У той час як економіка в кризових країнах поступово стає на ноги, невдачу на цей раз терплять саме великі країни зони євро. “По-справжньому сильний економічний спад відбувається в Італії, – констатує аналітик Рейнсько-Вестфальського інституту економічних досліджень (RWI) в Ессені Роланд Дерн (Roland Döhrn). – Структурні реформи там простоюють вже багато років”. Французька влада, навпаки, вирішувала проблеми за рахунок нарощування витрат. Правда, тепер країна практично вичерпала свої ліміти, підкреслив Дерн в інтерв’ю DW.
Єврозона потребує структурних реформ
Від слабкої кон’юнктури сусідів по зоні євро страждає і Німеччина. Згідно з прогнозом бундесбанку, зростання німецької економіки в 2015 році складе лише 1 відсоток. У тому, що від країни, завжди вважалася мотором зростання всієї зони євро, не очікують більшого, винні і чиновники, вважає експерт. Замість того, щоб проводити структурні реформи, вони постійно зайняті перерозподілом соціальних благ, критикує Дерн.
Як приклад він наводить зміни в пенсійному законодавстві, які підривають з такою працею знайдений компроміс, який передбачає поетапне збільшення пенсійного віку до 67 років. Мова йде про поправки, що дозволяють окремим категоріям громадян йти на пенсію в 63 роки. “Витрати лягають на підприємства та їх співробітників, які роблять відрахування в пенсійний фонд. Це збільшує навантаження на компанії і знижує купівельну спроможність споживачів”, – резюмує Дерн.
Іншими словами, такі нібито благі справи не стимулюють економічне зростання. Аналогічний приклад – перехід на альтернативні джерела енергії, що веде до зростання цін на електрику. “Перехід на альтернативні джерела енергії – мета, поза всяких сумнівів, приваблива. Але її досягнення пов’язане з великими витратами. В умовах міжнародної конкуренції це стримуючий фактор”, – говорить економіст Штефан Більмайер з DZ Bank.
Новий виток індустріалізації
У той час як економіка в Німеччині сповільнюється, США, навпаки, демонструють небувале зростання. Бум у галузі видобутку газу та нафти методом фрекінгу серйозно знизив витрати на електроенергію і паливні матеріали, що, в свою чергу, спричинило за собою початок нової ери американської індустріалізації. “Багато компаній знову переносять виробництво з Азії в США, так як це знову стало рентабельним”, – пояснює Більмайер. За оцінками банку, економіка США в найближчі роки буде рости в середньому на три відсотки в рік.
Другий за величиною економіці світу – Китаю – банк прогнозує збільшення ВВП на трохи більше семи відсотків. Для китайців, які вже встигли звикнути до небувалих темпів зростання, це стало б найнижчим показником з 1990 року. Однак такий рівень цілком відповідає планам уряду в Пекіні – адже зараз вони прагнуть створити більш стабільну і справедливу економічну систему.
Зростання, яке досі обумовлено, в першу чергу, обсягами кредитування та товарного експорту, повинно бути урівноважено збільшенням внутрішнього споживання. Завдяки величезним валютним резервам, Китай в змозі впоратися з подібними труднощами, переконаний Більмайер. “Це дуже потужний стабілізуючий фактор. Якщо десь виникне проблема, валютні резерви дадуть можливість швидко її усунути. Таким чином, складності (в якому-небудь окремому секторі. – Ред.) Не будуть представляти загрози для економіки країни в цілому”, – упевнений економіст.
Ринки, що зростають залежать від цін на сировину
У той час як китайський дракон уповільнює свою ходу, індійський слон починає тріумфальний хід. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважає, що зростання економіки другою за чисельністю країни світу складе 6,6 відсотка. Однак експерт Роланд Дерн оцінює ситуацію більш скептично: “Не слід поспішати з висновками, щоб зрозуміти, наскільки виправдана попередня похвала на адресу нового уряду. Зрештою, Індія – наочний приклад країни з великими структурними проблемами”.
На думку дерну, це відноситься і до двох інших “важковаговиків” Латинської Америки – Бразилії та Аргентиниі. Бразилія має проблеми через недостатньо розвинуту інфраструктуру, а Аргентина – в силу складної і заплутаної ситуації з реструктуризацією держборгу. “Латинська Америка все ще перебуває в стані, коли економіка в багатьох країнах регіону дуже сильно пов’язана з видобутком природних копалин і таким чином істотно залежить від динаміки цін на сировинних ринках”, – підкреслює Дерн.
А так як ціни на сировину в даний час, швидше, знижуються, то Латинська Америка може і в майбутньому році залишитися “континентом розчарування”. Відносно Венесуели навіть подейкують про можливий дефолт, якщо ціни на нафту залишаться на рівні 70 доларів за барель або навіть впадуть ще нижче. Падіння цін на нафту також проб’є відчутну діру в бюджетах таких країн, як Нігерія і Росія. І оскільки економіка Росії додатково обтяжена західними санкціями, уникнути рецесії в 2015 році не вдасться, прогнозує Штефан Більмайер.
Страждання одних – вигода для інших. Для країн-імпортерів нафти низька ціна на чорне золото подібна до програми стимулювання економіки. “Падіння вартості нафти, це, якщо хочете, отакий глобальний перерозподіл доходів, і для країн на кшталт Німеччини означає, в підсумку, зростання реальних доходів”, – резюмує Дерн.
Занг Данхонг, Ірина Філатова, Максим Філімонов
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
