1058
Chevron: коли інвесторові дешевше піти, ніж залишитися
— Кредит&Депозит
Звістка про те, що компанія Chevron вирішила в односторонньому порядку вийти з проекту з освоєння Олеської площі, де збиралася провести розвідку, а потім видобувати газ сланцевих порід, це дуже погана новина для України, що гостро потребує іноземних інвестицій. Не набагато краща й інша новина, що проливає світло на причину такого рішення американської компанії. Виявляється, за ініціативою нашого Мінфіну в серпні було підвищено вдвічі плату за користування надрами під час видобутку газу. Причому ця норма була поширена на всі проекти, зокрема й на угоди про розподіл продукції (УРП), які, відповідно до законодавства України, захищені від подібних новацій.
Нагадаємо, що Chevron вже на першому етапі (два-три роки) планувала спрямувати на сейсмічні дослідження, розвідку та буріння свердловин приблизно $350 мільйонів, а прогнозні ресурси Олеської площі оцінюються в 2,98 трильйони кубометрів газу. Річний його видобуток міг сягати 5 — 10 мільярдів кубометрів, й у сьогоднішніх умовах цими обсягами навряд чи можна нехтувати.
Чи залишаться в Україні великі й відомі міжнародні компанії (Chevron та Shell), чи прийдуть сюди ще й інші інвестори, «заточені» на те, щоб допомогти Україні впоратися з енергетичними проблемами, як зробити так, щоб розвідка й видобуток сланцевого газу не чинили згубного впливу на довкілля, щоб не утискалися як інтереси місцевих громад, так і національні інтереси України? Відповіді на ці та інші запитання шукали цього тижня учасники круглого столу, дещо передчасно поставивши на обговорення тему «Чи варто розвивати видобуток сланцевого газу в кризових умовах?».
Оскільки питання явно риторичне, то і двох думок тут, здавалося б, бути не може. Але це не зовсім так. По-перше, на разі розвивати абсолютно нічого, оскільки ніхто ще з упевненістю не може сказати, що сланцевий газ в Україні є. Інша справа, варто проводити розвідувальні роботи. І абсолютно доречно, до того ж й актуально, було б поставити питання так: чи повинна Україна в нинішніх обставинах виконувати свої зобов’язання згідно з підписаними угодами про УРП? Так сформулювала питання начальник управління економічних реформ й інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації Марія Ткачук.
За її словами, угоди підписані з міжнародними компаніями, що працюють відповідно до стандартів безпеки, прозорості діяльності й торгуються на біржах. Будь-які факти про невиконання компаніями цих стандартів, про можливі корупційні аспекти підписаних ними угод або про несприятливі екологічні наслідки їхньої діяльності відразу ж стають надбанням широкого загалу і прямо впливають на їх капіталізацію та доходи акціонерів. «Їхня діяльність відстежується провідними інвесторами світу, — доповнює Ткачук, — й усі їхні рішення — інвестувати в Україну чи не робити цього — будуть оцінені міжнародними інвесторами під час розробки їхніх планів». «І якщо Україна відмовиться від виконання своїх зобов’язань спільно видобувати сланцевий газ, то які будуть наслідки цього кроку? — запитує Ткачук і відповідає: — Він однозначно вдарить по нашому іміджу надійного партнера, що виконує свої зобов’язання».
Представник Національного екологічного центру України Олег Савицький відзначає, що вже другий рік українські технічні фахівці та юристи займаються відкритим піаром видобутку нетрадиційного газу. Він зауважує, що відповідно до угод про розподіл продукції, практично всі надра на відведених ділянках можуть використовуватися компаніями-інвесторами. Експерт відзначає, що країна, яка планує будувати свою економіку лише на видобутку ресурсів, не розвиватиметься, а в кращому разі може зберігати свій статус-кво. Він характеризує угоди про розподіл продукції, підписані за часів правління Януковича, як стандартні угоди міжнародних корпорацій з країною з третього світу. «Чи варто залучати інвестиції, не знаючи їхніх можливих наслідків?» — запитує еколог.
Координатор Координаційного центру з впровадження економічних реформ при Президентові України Роман Опімах повідомив, що сьогодні компанії-інвестори видобутку сланцевого газу в Україні опинилися в складному становищі. На додачу до інформації про Chevron він розповів, що компанія Shell припинила роботи в Україні. У зв’язку із цією інформацією, відповідаючи на питання «Дня», Ткачук спробувала хоча б частково дезавуювати дані про причини, що змусили Chevron піти з України. Щоб погоджувати угоду про розподіл продукції, компанії необхідно пройти всю свою бюрократичну корпоративну ієрархію. Це, за її словами, доволі тривалий процес, що займає близько двох років. Наш уряд хотів внести поправки до цієї угоди. І якщо він залишатиметься на своїй позиції, то для Chevron дешевше буде просто піти, ніж залишитися, відзначає Ткачук.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
