1597
Ліквідність системи сконцентрована в обраних фінустановах
— Фондовий ринок
Ліквідність банківського сектора, незважаючи на нестабільну економічну ситуацію в країні, росте як на дріжджах. Залишки на кореспондентських рахунках фінустанов, згідно з даними Національного банку, з початку місяця збільшилися фактично на 10 млрд грн – до 35 млрд грн.
Нерівне дихання
Самі банкіри цією позитивною динамікою особливо не спокушаються, вважаючи, що це не більше ніж красива картинка, що не показує реального стану справ в системі в цілому. «Залишки на коррахунках не є стовідсотковим показником наявності у банків ліквідності. Банківська система фрагментована. Є іноземні структури, у яких багато грошей на рахунках, але при цьому вони ні з ким не діляться цією ліквідністю – практично у всіх ліміти один для одного закриті », – розповідає перший заступник голови правління Дельта Банку Євген Березовський. Держбанки взаємодіють між собою. Російські фінустанови працюють також між собою і з іноземцями.
«Є група банків, яким начебто довіряють. У них фізособи особливо не забирають депозити, корпоративні клієнти охоче тримають свої залишки. У цій категорії в основному іноземні банки і кілька державних. А решта українських гравців, пов’язані в першу чергу з олігархічними групами, повністю втратили довіру клієнтів », – констатує директор казначейства Райффайзен Банку Аваль Володимир Кравченко. У таких фінустановах, за словами банкірів, спостерігається відтік депозитів і серйозні проблеми з ліквідністю. З урахуванням цього, вважає Березовський, 35 млрд грн на коррахунках «з одного боку – це багато, а з іншого – в українських банків ліквідності дуже мало».
З ним погоджується і перший заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін, стверджуючи, що постійні заяви про брак ліквідності у частині фінустанов викликані «величезним дисбалансом залишків на рахунках різних банків». «Основні залишки, швидше за все, на рахунках держбанків. Через це і ціна на гривню на міжбанку захмарна. Держбанки рідко мають ліміти на невеликі банки. За своп «гривня – долар» [маленькі банки] доплачують 45% річних », – підкреслив Крапівін.
2,4 млрд грн коштів надав Нацбанк у вигляді рефінансування двом банкам у вівторок
При цьому, за словами скарбників банків, сама структура рефінансування свідчить не стільки про надлишок грошей на ринку, скільки про підвищений попит на валюту. «На рахунках 2900 (внутрішні рахунки в банках, на які клієнти перераховуються гривню для купівлі валюти. -«Капітал ») знаходиться 18 20 млрд грн. Це відкладений попит на валюту. Він числиться на коррахунках. Ще приблизно 12 млрд грн – це обов’язкові резерви. Ось і вся ліквідність. При цьому 90% всіх коштів на коррахунках сконцентровані в банках з топ-15, а на всі інші фінустанови припадає тільки 10% », – пояснив скарбник одного з банків, що побажав не називати своє ім’я.
Порочне коло
Щоб не посилювати ситуацію з дефіцитом ліквідності, Нацбанк змушений надавати банкам рефінансування. Приміром, у вівторок, згідно з офіційним повідомленням регулятора, було виділено 2,4 млрд грн рефінансування двом банкам під 19,5% річних. Кому ці кошти дісталися, НБУ за традицією не розкрив.
Втім, процедура видачі Нацбанком рефінансування вже давно стала притчею во язицех. «В Україні система рефінансування банків абсолютно непрозора. За поточний рік обсяг рефінансування збільшився на 26 млрд грн. А з усього виданого НБУ рефінансування в обсязі 106 млрд грн 97% коштів довелося на 14 банків … – поскаржився минулого тижня голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат. – Кожні два-три тижні в банку («Національний кредит». – «Капітал») з нізвідки з’являється людина і пропонує рефінансування за 25% відкату. Є ця людина, як правило, чиїмось помічником».
Є і альтернативна точка зору. «В особисті переваги регулятора по відношенню до певних банків я не дуже вірю. Зараз якраз НБУ намагається проводити більш-менш публічні тендери з надання рефінансування, де кожен може брати участь, – говорить Володимир Кравченко, – але надавши в заставу держоблігації».
Марк Поллок
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
