2014 для України був легким. Порівняно з 2015-м


2014 для України був легким. Порівняно з 2015-м

Щоб Україна могла пережити наступний рік, уряду потрібно вжити низку вкрай непопулярних рішень. Швидше за все, прем’єру доведеться вийти на трибуну Верховної Ради й оголосити, що без радикальних заходів країну чекає абсолютний крах. Те, що ми переживаємо в 2014 році – ніщо в порівнянні з тим, що нас очікує в наступному, якщо ми не станемо нарешті жити «на голодному пайку». Країна, в якій впродовж 23 років не проводили реформ, у 2015 році не зможе існувати в тому ж режимі.

Дефіцит держбюджету, який за результатами цього року перевищить позначку в 10% ВВП, є катастрофічно високим показником. Коли греки падали в абсолютну прірву, то вони падали з позначки дефіциту державного бюджету в 15% ВВП. У нас зараз 10,1% і плюс 3%, які легко дасть потреба в рекапіталізації банків.

У короткостроковій перспективі жодна країна – і Україна не буде винятком – не могла різко збільшити доходи держбюджету. Вихід один – різати витрати. Забудьте про задекларовані в тому числі в коаліційній угоді обіцянки про збереження кількості шкіл, витрати на науку, медицину – це балачки, які не відносяться до історії 2015 року. Цих грошей ніде взяти. А витрати на оборону, які зростають при нижчій дохідній частині, означають, що різати витрати треба ще радикальніше.

Звідси ряд важких, непопулярних заходів, які я очікую в 2015 році. Зокрема, треба буде визнати, що жити з дефіцитом НАК «Нафтогаз» у 7% ВВП неможливо. Треба поміняти логіку подій – не дотувати НАК за рахунок бюджету, а перевести дотації на населення країни.

Заява керівництва НАК «Нафтогазу» про те, що в травні на 40% піднімуть тарифи – це або нерозуміння ситуації, що цілком ймовірно, або явне спотворення. У наступному році нам варто очікувати збільшення тарифів вдвічі-втричі вже в першій половині 2015 року. Гроші, які йдуть зараз на покриття дефіциту НАКу – а це, нагадаю, 7% ВВП – можна пере направити на субсидування домогосподарств. Наприклад, сума платежів, що перевищує 30% доходів домогосподарства, виплачуватиметься за рахунок держбюджету. Легше втрачати гроші на населенні, ніж на НАКу.

Друге перенаправлення – розчищення поля, пов’язаного з держзакупівлями. Без цього нам просто не пережити 2015 рік. Потрібно нарешті усвідомити, що держзакупівлями Україна більше не підтримує підприємства, які належать до її юрисдикції. Зараз завдання – скоротити витрати держбюджету. А це можна зробити в умовах конкуренції, давши можливість вийти на цей ринок іноземним компаніям.

Третє – в нас колосальна дірка в Пенсійному фонді. Можна очікувати не просто відмови від солідарної пенсійної системи, а й паралельного підвищення пенсійного віку і для чоловіків і для жінок до 62 років уже в наступному році.

Наступне переміщення має стосуватися дерегуляції бізнесу. Тільки в цьому випадку ми можемо сподіватися на приплив прямих іноземних інвестицій. Я не розраховував би на прорив – ми прогнозуємо їх обсягом в $1 млрд. Враховуючи, що в хороші часи Україна отримувала і більше $10 млрд, це практично ніщо, але краще, ніж мінус, який є зараз.

Розрахунки на те, що нам дадуть гроші донори – МВФ, ЄБРР, Світовий банк, Мінфін США – це з розряду irrelevant. Ніхто не буде фондувати країну, яка сама не хоче себе рятувати. Якщо ми не зменшуємо дефіцит держбюджету, не йдемо на непопулярні реформи – грошей нам ніхто не дасть.

Припустимо, ми все ж не йдемо на ці непопулярні кроки. Грошей немає, потреба в капіталі підніметься до небес – зараз ми її прогнозуємо на рівні $15 млрд, але розрив може бути і в два, і в три рази вищим. Виходу немає, і НБУ, який у даному випадку працює як філія Мінфіну, почне просто монетаризувати дефіцит держбюджету. Це в свою чергу означає, що інфляція 20-25% цього року здасться просто дитячим лепетом. Ми ризикуємо увійти в гіперінфляційну спіраль, а це буде катастрофа – повернення навіть не в середину, а в початок 90-х років. І якщо ми не згодні на такий розвиток подій – то наскільки тоді релевантними є популісти при владі?

Я вірю, що Україна переживе 2015 рік завдяки низці складних рішень – зростання тарифів, труднощі у виплаті пенсій і субсидій, підвищення пенсійного віку. Але вони будуть пом’якшені популярними заходами з дерегуляції бізнесу та проведенням реформ системи державного управління.

Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного фонда Блейзера

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua