1673
Уроки виживання для банківської системи
— Фондовий ринок
Коли в 2010 році здавалося Зовнішнє незалежне оцінювання, деяким випускникам після здачі іспиту, на виході з класу видавали значки “Я пережив ЗНО-2010”, як знак, що все найстрашніше вже позаду. За підсумками цього року, схожі значки з написом “Я пережив 2014” можуть одягнути на себе глави фінустанов, які доживуть до кінця кризи.
З початку року по 1 жовтня банки України зазнали величезних збитків – 10,6 млрд грн, більша частина яких була отримана у вересні, коли фінустанови пішли в мінус на 5 млрд. грн. За аналогічний період попереднього року система показувала прибуток на рівні 1,73 млрд грн.
Найбільші збитки показав державний Укрексімбанк, який втратив в третьому кварталі 3,9 млрд грн. З початку року жоден банк в Україні не пішов у такий мінус. При цьому в третьому кварталі банку довелося піти також на найбільші, за системою відрахування в резерви, кредити, що знецінились – на рівні 9 млрд грн. Це теж рекордна сума для 2014 року.
“У третьому кварталі 2014 Укрексімбанк, реагуючи на системні ризики в
економіці України, консервативно підійшов до формування резервів, що спричинило їх зростання до рівня, який відображає поточну ситуацію в економіці країни і банківському секторі, – коментують у банку зростання відрахувань у резерви. – Оскільки сформовані резерви збільшують статтю витрат, фінансовий результат банку в третьому кварталі 2014 став негативним”.
економіці України, консервативно підійшов до формування резервів, що спричинило їх зростання до рівня, який відображає поточну ситуацію в економіці країни і банківському секторі, – коментують у банку зростання відрахувань у резерви. – Оскільки сформовані резерви збільшують статтю витрат, фінансовий результат банку в третьому кварталі 2014 став негативним”.
При цьому, портфель кредитів, віднесених до п’ятої категорії якості, тобто 100% неповоротні, досяг за підсумками кварталу 18 млрд грн, при тому, що в цілому кредитний портфель банку досягав 51 млрд грн.
На другому місці за збитками UniCreditBank – мінус 1,547 млн грн, на третьому – Актив-Банк (-1,541 млрд грн).
Найбільший прибуток на 1 жовтня показали банки з іноземним капіталом: Сітібанк (1,1 млрд грн), Промінвестбанк (1 млрд грн) і ВТБ Банк (745 млн грн). На четвертому місці опинився державний Ощадбанк – з прибутком 550 млн і ПриватБанк з результатом 426 млн грн.
Причини падіння фінансового сектора відомі: девальвація гривні, відтік депозитів та погіршення кредитного портфеля позичальників, на тлі нестабільної політичної ситуації з війною на Сході та анексією Криму.
При цьому, на кінець третього кварталу долар в Україні коштував 11,29 грн, тобто до цього моменту гривня девальвувала на 42,9%. При цьому, обсяги торгів на міжбанку рідко коли доходили хоча б до півмільярда доларів.
За дев’ять місяців неплатоспроможними були визнані 26 банків, серед яких такі великі фінустанови, як Брокбізнесбанк і “Форум”. Частково, така кількість повалених фінструктур пояснюється рішенням Нацбанку про визнання неплатоспроможними в тому числі і тих банків, які були викриті у відмиванні коштів – була введена тимчасова адміністрація в Меліор, ІнтерКредитБанк, Аксіома, Грін банк і Прайм-Банк.
В цілому, на виплати вкладникам неплатоспроможних банків, Фонду гарантування знадобиться більше 16 млрд грн. Частково для виплати цієї суми Фонду буде потрібна допомога держави, частково Фонд хоче покрити витрати за рахунок недобросовісних акціонерів і керівників. Свої грошей не вистачить – на 1 листопада кошти Фонду становили 10,8 млрд грн.
Масовий відтік депозитів також став причиною проблем банківської системи. З початку року депозитний портфель банків у гривні схуд на 7,8% або на 31,7 млрд грн до 389, 500 000 000 грн, депозити в іноземній валюті зменшилися на 21,9% або на $6,6 млрд до $24 млрд.
Характерно, що депозити з банків в основному забирало населення, але не забирав бізнес. У порівнянні з початком року гривневі рахунки юросіб зросли на 13,7 млрд грн, а валютні – на $1,1 млрд. У той же час, рахунки фізосіб схудли на 45,4 млрд грн і $7,7 млрд.
Так було не весь час. Якщо подивитися на ці показники в динаміці, видно, що по квітень компанії та фізособи вилучали кошти з рахунків, але вже в травні, депозитний портфель юросіб пішов у ріст на 2,3%. У червні компанії знову розчарувалися в системі і знову забирали валюту з банків, але ось населення навпаки, понесло кошти на рахунки, і таким чином, за шостий місяць депозити юросіб знизилися на 4%, а фізосіб зросли на 3,3%. Всі решту місяців населення продовжувало забирати кошти, а компанії, навпаки, нарощувати портфель.
Депозити перетікали в готівку поза банками, а також в банківські комірки. Як неодноразово зазначав глава Ощадбанку Андрій Пишний, зайнятість банківських комірок з початку року зросла до 80% порівняно з 30% на початок року.
Крім того, тільки у вересні українці купили валюти майже в два рази більше, ніж продали: при проданому кількості валюти населенням на рівні $276,2 млн, обсяг купив склав $540, 8 млн
Хоча з початку року динаміка зворотна – валюти за дев’ять місяців населення купило $4,4 млрд, а продало банкам $5 млрд.
Кредитний портфель банків за дев’ять місяців збільшився майже на 82 млрд грн, в основному за рахунок переоцінки валютних позик: якщо в доларовому еквіваленті обсяг валютних кредитів скоротився до 33,9 млрд з 38,5 млрд, то при перерахунку в гривню він збільшився з 308 млрд грн до 439 млрд грн, тобто на 42,5%.
Банкіри відзначають, що в цілому, в порівнянні з минулим роком, попит на кредитування зменшився в 2-3 рази, враховуючи втрату ринків Криму і Донбасу.
За словами Алли Бініашвілі, члена правління “ОТП Банк”, яка займається корпоративний бізнес, за кредитами зараз приходять ті, хто ще “дихає”: підприємства аграрної галузі, харчової промисловості, торгівлі. Вона підкреслила, що в цілому активізації на ринку кредитування юросіб не спостерігається, швидше навпаки, обсяги падають, оскільки ні політична, ні економічна ситуація в країні цьому не сприяють.
“Падіння в травні-червні може бути пов’язано з сезонністю, в цей час гасяться ліміти агрокомпаній з виручки врожаю минулого року. У той же час традиційно, починаючи з липня, стартує торгівля новим урожаєм, з вересня завантажуються ліміти на закупівлю насіння олійних підприємств, тому до кінця року портфелі юросіб будуть і далі рости”, – прогнозує Бініашвілі.
Водночас, потрібно розуміти, що це зростання сезонне, а загального зростання попиту на кредитні кошти з боку компаній не передбачається. “В умовах падіння ВВП і нестабільності, клієнтам не потрібно збільшення обігових коштів, не кажучи про відсутність бажання інвестувати в розширення виробництва або нові проекти”, – вважає банкір.
Стрімка девальвація нацвалюти знайшла своє відображення в погіршенні якості кредитного портфеля. Якщо на початок року частка проблемних кредитів в цілому по системі становила 7,7%, то на 1 жовтня – 11,5%, майже досягши рекордного показника (12%). Такого обсягу поганих кредитів банки до цього досягали тільки один раз, через деякий час після початку фінансової кризи, наприкінці 2010 року.
В окремих банках ситуація ще гірша. Наприклад, частка проблемних активів у портфелі банку ПУМБ за дев’ять місяців зросла з 14,3% до 18,9%. Це при тому, що як розповідав в інтерв’ю Delo.UA глава банку Сергій Черненко, при видачі кредитів в доларах, однією з вимог банку було проходження клієнтом стрес-тесту.
“Він повинен був залишатися в рамках нашої кредитної політики при девальвації з 8 гривень до 12, – пояснював банкір. – При цьому ми вважали, що у нього можуть відбутися падіння продажів і EBITDA на 25%. Таким чином, навантаження на EBITDA йшла з двох напрямків. Перше: це в силу того, що витрати на відсоток збільшуються, так як девальвація автоматично збільшує їх гривневий еквівалент. І друге – сама по собі EBITDA падала на 25%. Максимальний борг не повинен перевищувати EBITDA більш ніж в 3 рази, а відсотки в EBITDA – складати не більше 40%”.
Проблеми з контролем курсу і кількості валюти в системі привели до того, що весь цей період Національний банк метався в пошуках ринкових і не дуже методів стабілізації ситуації. Серед іншого, змінювалися норми продажу валютної виручки, умов укладання угод на міжбанку, вводилися, потім частково скасовувалися обмеження щодо продажу валюти імпортерам, а також переглядалися обмеження валютного кредитування і видачі готівки.
Щоб убезпечити себе на випадок посилення нормативів і бути в змозі виплачувати вкладникам кошти, банки почали накопичувати на кореспондентських рахунках значні суми. Починаючи з вересня обсяги накопичених коштів на коррахунках рідко коли опускалися нижче 31 млрд грн, а в певні дні доходили до 40 млрд грн.
Що далі?
Багато банкірів у відповідь на це питання кажуть, що розраховують відіграти в наступному році втрати 2014 року, і сподіваються на приріст хоча б на рівні 5-10%.
Один з ключових чинників падіння фінансової системи України – девальвація гривні, яку нам нічим підтримати, так як валюта не заходить в країну. Однак останній тиждень НБУ демонструє успіхи у підтримці курсу нацвалюти. Після жовтневого утримання його на рівні 12,95 грн/$, коли весь попит на валюту задовольнявся цільовими аукціонами регулятора, НБУ знову відпустив гривню. Досягнувши 11 листопада максимуму на рівні 15,77 грн / $, курс повернув назад і обіцяє скласти менше 15 грн.
Стабілізація курсу дала б перепочинок системі і заспокоїла населення, проте за словами Дмитра Сологуба, головного аналітика Райффайзен Банку Аваль, останнім часом банк взагалі перестав робити прогнози курсу, так як той став непередбачуваним, і лише від зовнішніх факторів залежить, долар в Україні коштуватиме 20 гривень, або 12.
На цьому, зрештою, сходяться всі експерти – від того, увійдуть в нашу країну іноземні війська чи ні, а також швидкість врегулювання кризи на Донбасі та прийняття необхідних реформ у фінсекторі, залежить доля курсу долара в Україні.
Однак Нацбанк продовжує мислити глобально. Владислав Рашкован, член правління НБУ, зазначав, що одною з цілей Нацбанку є зменшення ринку готівкової валюти і переведення розрахунків у безготівковий формат.
“У Норвегії щоб зменшити роль готівки, було зроблено дуже багато, – згадує Рашкован, – вони зменшили вартість міжбанківських операцій, значно збільшили вартість готівкових операцій, і ми будемо робити так само”. Крім того, центробанк має намір знизити рівень доларизації української економіки. Але головне – українцям потрібно перестати орієнтуватися на обмінний курс долара.
Валерія Давидова
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
Також за темою
ТОП-5 найкращих і бюджетних смартфонів для школярів
Instagram розгорне найкращу функцію, яку він тільки випускав за останні роки
Google інвестує у перший у США проєкт із закупівлі електроенергії від реактора Gen IV
Рейтинг найприбутковіших банків України
Чистий прибуток українських банків знизився
У яких банках українці зберігають кошти (рейтинг банків, інфографіка)
