2156
Українська влада не оплатила 77% держзакупівель, зробивши замовлення майже на 93 млрд
— Казна та Політика
За 9 місяців 2014 держава Україна закупила товарів і послуг (у рамках держзакупівель) всього на 92,9 млрд.грн, повідомив керівник відділу по боротьбі з корупцією Центру політичних студій та аналітики (ЦПСА) Андрій Марусов. Це можна порівняти з показниками 2009 року (79,1 млрд грн.), коли країна опинилася під ударом світової фінансово-економічної кризи.
При цьому найбільш проблемні напрямки – це держзакупівлі, що проводяться по лінії МОЗ та Міноборони. «У регіонах вже помирають люди через те, що не закуплені необхідні ліки. В Міноборони, за нашими підрахунками, зірвано понад 70% торгів », – зазначив провідний експерт ЦПСА Віктор Таран.
За його словами, через місяць-два буде колапс в системі охорони здоров’я, шкільної та дошкільної освіти. «На місцевому рівні не залишиться компаній, що постачають ці установи, наприклад, продуктами», – зазначив Таран.
Андрій Марусов стверджує, що це пов’язано, насамперед, з масовими неплатежами замовників за вже укладеними контрактами. Так, за три квартали поточного року рівень розрахунків з держбюджету з постачальниками товарів і послуг склав всього 23%, тобто неоплаченими залишилося 77% робіт і товарів. «Це найгірший показник за останні п’ять років, так як навіть у кризовий 2009 рік рівень розрахунків становив 39%», – сказав він.
Така ситуація з розрахунками, за словами редактора «Наші гроші» Олексія Шалайського, призводить до того, що добросовісні підрядники не бажають брати участь у тендерах. «Якщо фірма виграла тендер, але гроші не були перераховані їй протягом року, вона ризикує їх не побачити ніколи. Держустанова може сказати: вибачте, у нас в цьому році не було грошей, в такому випадку тендер вважається недійсним, наче його й не було », – говорить експерт.
Віктор Таран підтверджує, що підрядники відмовляються від обслуговування шкіл, дитсадків та лікарень з двох причин: суми заробітку не такі великі, щоб заради них проходити всі тендерні процедури і збирати купу довідок, і тому, що бізнес не вірить, що гроші за виконану роботу і поставлені послуги будуть виплачені.
При цьому подача скарги в АМКУ у випадку, якщо умови тендеру були порушені, нерідко обходиться в суму, що становить мало не третина замовлення. Наприклад, ремонт садочка, – це 50-60 тис. Грн., А подача скарги в Антимонопольний комітет на дії – 15 тис. Грн., Тобто 25-30% суми замовлення. «При таких розцінках на захист своїх інтересів підприємства малого і середнього бізнесу не хочуть брати участь у держзакупівлях, великому бізнесу невеликі замовлення нецікаві», – пояснюють експерти.
Спосіб вирішення проблеми з «прозорістю» – електронні держзакупівлі, на думку фахівців, самі по собі не дадуть бажаного ефекту: є як мінімум, п’ять способів обходу процедури електронних держзакупівель. А тому потрібні ще додаткові фактори обмеження зловживань. «У Грузії, наприклад, не просто ввели систему електронних закупівель, а ще створили єдиний держорган, який зобов’язали займатися всіма держзакупівлями в країні. І в комплексі ці заходи почали давати результат », – зауважив Віктор Таран.
На думку фахівців, у держави є не більше 2-3 місяців, щоб терміново виправити ситуацію. Андрій Марусов вважає, що це в компетенції Кабміну і Верховної Ради. Зокрема, потрібні зміни до закону про держзакупівлі і про адмінпослуги, які дозволять значно скоротити кількість документів для оформлення тендерної заявки.
Крім того, експерти пропонують дати можливість підприємствам подавати ці документи через спеціалізовані Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Так зване «єдине тендерне вікно». Що скоротить час подачі заявки та отримання документів до п’яти днів.
Громадські діячі мають намір також просити АМКУ скоротити в два-три рази розмір плати за розгляд скарги учасника торгів, щоб підприємства малого та середнього бізнесу могли собі «дозволити» захист своїх інтересів.
«Бізнесу потрібно подати чіткий сигнал, що новий парламент і новий уряд налаштовані на усунення всіх бар’єрів. Зрозуміло, що очікувати проплат в нинішніх умовах безглуздо, але треба хоча б сказати бізнесу, що будуть проведені всі необхідні зміни законів», – підкреслив Андрій Марусов.
Крім того, громадські ініціювали створення публічного Реєстру недобросовісних учасників держзакупівель. «Державні замовники не знають, як боротися з недобросовісними учасниками держзакупівель, які домовляються один з одним при подачі конкурсних заявок (тендерний змова), а після перемоги не виконують взятих на себе зобов’язань, – пояснює суть проблеми Марусов. – А замовник не може відмовити навіть тим, хто відомий як несумлінний виконавець. Формально вони мають право подавати заявки і брати участь у конкурсі». Згодом не основі зібраної інформації будуть розроблені необхідні законодавчі зміни в частині відповідальності бізнесу за стан системи.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
