1179
Українські роботодавці роздумали переплачувати за диплом - це лише "деталь успішного іміджу"
— Особисті фінанси
Український роботодавець став менше цінувати вищу освіту, вона більше не грає вирішальну роль в отриманні місця і високої зарплати. Про це свідчать результати опитування проведеного порталом Rabota.ua. В ході нього, більшість людей (40%) відповіло, що наявність диплома про вищу освіту – це лише спосіб самоствердитися і деталь успішного іміджу. Для 16% опитаних його наявність дозволило здобути високооплачувану роботу, такій же кількості респондентів вища освіта дала можливість побудувати успішну кар’єру. 22% опитаних назвали диплом всього лише формальністю, але необхідною сучасній людині.
«Роботодавці зараз менше звертають увагу на наявність диплома або спеціальності. Їх більше цікавить продуктивність, бажана зарплата, стресостійкість, комунікабельність і бажання навчатися. Є, звичайно, уподобання по ВНЗ: якщо це престижний український чи закордонний ВУЗ, то це звичайно виступить плюсом при співбесіді. Але, часто, якщо у претендента диплом іноземного навчального закладу, то і вимоги по зарплаті у нього в середньому на тисячу гривень вищі», – прокоментувала ситуацію керівник дослідницького центру hh.ua Уляна Маслова.
Більшість людей (66%) до сих пір віддає перевагу класичному навчанню – стаціональной формі. В той час, як відділи кадрів все частіше цікавляться не стільки академічним навчанням, скільки так званої позакласної роботою. «Роботодавці стали частіше звертати увагу на практичні навички здобувача, наскільки він був активний під час навчання, чи ходив на якісь курси, чи брав участь в конференціях, олімпіадах, чи брав участь в наукових проектах. У компаніях незадоволені нинішнім рівнем вузівської підготовки здобувачів. Тому перевіряють не тільки теоретичні знання, а й практичні. На деяких підприємствах навіть є власні навчальні програми, за якими вони, в разі потреби чи бажання здобувача, доучивают кандидатів», – зазначила Контент-експерт порталу Rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Дуже багато українців розчарувалися в своїх спеціальностях: 48% опитаних Rabota.ua людей заявили, що при можливості вибрали б іншу професію й інший ВУЗ, на відміну від тих, з якими вже пов’язали свою долю. 35% опитаних повторили б свій вибір. 12% опитаних воліли б інший ВУЗ, але ту ж професію, і лише 1% опитаних зовсім відмовилися б від отримання вищої освіти.
Багато українців були змушені переучуватися або доучуватися через те, що не змогли знайти роботу зі своїми дипломами. «Усілякі курси можуть тривати близько 2-4 місяці і коштувати кілька тисяч гривень в залежності від сфери діяльності. Це дешевше і швидше, ніж, скажімо, йти на другу вищу. А якщо здобувач йде від Центру зайнятості, то і зовсім такі курси безкоштовні », – уточнила Тетяна Пашкіна.
Заощадити можна і в тому випадку, якщо вами дорожить роботодавець і бачить потенціал. «Багато компаній вважають за краще проводити навчання на базі їхнього підприємства за свій рахунок. Адже набагато краще і дешевше виростити директора лояльного до конкретної компанії з самого низу, ніж шукати топ-менеджера на стороні. Враховуючи не кращий економічний стан багатьох компаній. Вони намагаються всіляко економити і оптимізувати свої витрати», – сказала Уляна Маслова.
Якби можна було заново отримати вищу освіту, 14% опитаних Rabota.ua вибрали б роботу в сфері IT-програмування, а 12% – у сфері медицини та фармацевтики. Юридична освіта було б цікаво кожному десятому учаснику опитування, промисловість і виробництво – 6% опитаних, банківські послуги – 5%. У рекламній сфері здобути освіту вважали б корисним також 5% опитаних. Серед інших варіантів відповіді вказувався ресторанний і туристичний бізнес, бухгалтерія, економіка, фінансова галузь, спорт і навіть військова справа, журналістика, мистецтво та хореографія.
Найчастіше люди доучуються або переучуються на суміжні спеціальності: наприклад, маркетологи починають працювати в рекламі, а банківські працівники – в інвестиційних фондах чи страхових компаніях. Хоча в деяких випадках люди радикально змінюють місце докладання своїх сил. «Часто трапляється й так, що людина вивчилася на фінансиста, відпрацювала кілька років за професією, а потім мала успіх, наприклад, у фотографії. Їй завжди це подобалося, але це було лише його хобі. А в результаті саме воно стало основним видом діяльності», – розповіла Пашкіна.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
Також за темою
5 порад для фінансової безпеки
Українці відкрили вже 600 тисяч Дія. Карток: чого очікувати ще — Федоров
Кияни заборгували за опалення 6,5 млрд грн. «Київтеплоенерго» судиться з боржниками
Середня зарплата українців перевищить 25 тисяч гривень — уряд оновив прогноз
В Держпраці пояснили, коли працівник з нефіксованим робочим часом може відмовитися від роботи
З 2026 року українці від 40 років зможуть проходити безкоштовний медогляд
