990
Куди йде провіант
— Аграрний ринок
На яких продуктах втрачає валютну виручку український харчопром, і як підприємства виходять із експортного піке
Понад 70% в структурі експорту продукції вітчизняного харчопрому (за валовою вартістю відвантаженої продукції) припадає на трійку галузей: олійножирова займає в середньому 50,6%, кондитерська — 12,7%, молочна — 8,9%.
Саме вони протягом багатьох років забезпечували переробним підприємствам основний дохід за межами України. Однак з початку року ситуація змінилася: при реалізації своєї продукції за кордон харчовики недорахувалися понад $360 млн. Причина втрат — обмеження з боку Росії, яка є найбільшим зовнішнім споживачем продукції українського АПК з високою доданою вартістю.
Торік в експортно-географічному розрізі на частку РФ припадало 11% ($1,87 млрд.). (Для порівняння: Єгипет, який забезпечує Україні 9% ($1,53 млрд.) експортних поставок купував переважно продукцію з низькою маржинальною вартістю — пшеницю та кукурудзу.
Недавно Росспоживнагляд офіційно заборонив поставки в країну абсолютно всіх українських сирів. Раніше Федеральна служба з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини обмежила ввезення продукції вітчизняних кондитерів і молочників. Також накладено табу на українську плодоовочеву консервацію, картоплю, рибні консерви, спиртні напої, дитяче харчування та соки.
Товари, яким вже перекрили кордон, приносили експортерам близько третини суми в загальному українському експорті. Наприклад, щомісяця сирів в сусідню країну постачалося на $12–15 млн., м’яса та субпродуктів — на $2–3 млн., молокопродуктів (сухе молоко, масло) — на $5–7 млн., картоплі — на $0,5 млн.
«У сформованих умовах українському АПК доводиться оперативно міняти зовнішньоторговельні орієнтири. Тільки цей крок дозволить мінімізувати реальні втрати від експорту», — вважає гендиректор інформаційної компанії «ПроАгро» Микола Верницький. Однак на практиці все відбувається інакше.
За інформацією аналітичного департаменту Української аграрної конфедерації (УАК), втративши 8% валютної виручки на молоці, Україна практично зберегла обсяги експорту молокопродуктів. При цьому попит на сире молоко з боку переробників не впав, а, навпаки, збільшився. За останні кілька місяців ціни на сире молоко зросли на 10%.
Україна зуміла наростити експорт в РФ, наприклад, вершкового масла і молочних жирів у 18,6 раза з 310 т до 5,8 тис. т. А в цілому постачання цього товару збільшилося в 9,6 раза в усі країни світу. Що дало приріст експортної виручки + $28,7 млн. Крім того, на 15%, зріс обсяг експорту в РФ молока і згущених вершків, що (на тлі 27% підвищення ціни) дозволило заробити додаткові $43,2 млн.
Голова наглядової ради найбільшого вітчизняного виробника сирів АТ «Молочний Альянс» Сергій Вовченко говорить, що його компанія вже півтора року налагоджує співпрацю з Китаєм, який в 2012 році прийняв програму насичення ринку продуктами з кальцієм для зміцнення здоров’я нації.
«Зараз ми витрачаємо великі гроші для отримання європейського сертифіката, саме для того, щоб з його допомогою прорубати вікно в Піднебесну. Адже коли ми отримаємо документ, не буде жодних проблем і з поставками нашої продукції в Китай», — упевнений Вовченко. Звісно, АТ доведеться дещо підкоригувати асортимент. У компанії, перш за все, розраховують на поставки сухих молока та сироватки.
Інший провідний виробник сиру — група компаній Milkiland, крім Китаю та арабських країн, має намір освоювати європейський ринок за допомогою свого польського заводу Ostrowia та отримати право експортувати продукцію до ЄС з українських заводів групи. Не виключено, що саме за такою схемою (тобто через Польщу) компанія в майбутньому планує поставляти вітчизняні сири до Росії. Виконавчий директор Milkiland Юркевич зізнається, що російський ринок привабливий для європейських виробників з точки зору ціни. «Сир в Євросоюзі із заводу коштує 3 євро, в Росії його ціна — 6 євро. Практично 100% маржа», — уточнює він.
Пісне меню
Мінагропрод оцінив попередні збитки рослинників у районах, що знаходяться в зоні АТО в 16,6 млн. грн. Цього сезону на Донеччині та Луганщині неприбрана площа ранніх зернових і зернобобових культур складає 20 тис. га. Ще з 25 тис. га неможливо зібрати урожай пізніх сільгоспкультур (зокрема, соняшнику та сої). Зазначені площі розміщені на непідконтрольних Києву територіях.
Найбільші втрати загрожують масложировому комплексу. Як відзначає гендиректор Noble Resources Ukraine Володимир Осадчук, в зоні АТО зараз знаходиться до 0,5 млн. т соняшнику.
За оцінками вітчизняних агрохолдингів, зараз самопроголошені республіки сумарно контролюють близько 0,6 млн. га сільгоспземель. Втративши доступ до цих угідь, Україна за підсумками року недорахується більше 20% врожаю соняшнику. Песимістичними виглядають прогнози також у розрізі окремих компаній. Наприклад, за словами генерального директора агрохолдингу HarvEast Саймона Чернявського, їх урожай соняшнику може скоротитися на 35%.
Але найбільше вітчизняний харчопром втратить на виробництві та експорті соняшникової олії. За даними «ПроАгро», ключовими ринками збуту соняшникової олії (ємністю майже $3 млрд.) є Індія, Єгипет, Туреччина та Іран. Основні країни-одержувачі шроту і макухи соняшнику: Білорусь, Туреччина та країни ЄС.
«З п’яти маслоекстракційних підприємств Донбасу зараз на Україну працюють тільки два — завод Noble Resources в Маріуполі та «Слов’янськолія» в Слов’янську. Виходячи з потужностей цих переробників, можна сказати, що в національному масштабі виробництво соняшникової олії знизиться на 11%, а її експорт — на 12%», — відзначає провідний експерт компанії «Украгроконсалт» Юлія Гарковенко. А це означає, що український АПК в 2014/2015 маркетинговому році не дорахується як мінімум ще $360 млн.
Поліна Свєтлова
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
