3988
Чого чекати українській освіті в найближче десятиліття
— Особисті фінанси
Чимала частина нововведень має бути впроваджена в найближчі два роки
Наприкінці жовтня Міністерство освіти і науки опублікувало документ, ухвалення якого визначить ключові «правила гри» для всіх навчальних закладів на наступні 10 років. «Концепція розвитку освіти України на період 2015-2025 років» буде затверджена після публічного обговорення, але і в якості проекту вона дає зрозуміти, як мислить нове керівництво Міносвіти і, відповідно, які реформи воно має намір просувати.
«Коментарі» ознайомилися з документом і, опустивши декларативні заяви на кшталт «забезпечити всім рівний доступ» і «привести у відповідність зі світовими стандартами», вибрали найбільш цікаві пропозиції, які можуть змінити вітчизняну сферу освіти в найближчому майбутньому.
Дошкільна освіта
Судячи з пропозицій МОН, сферу дошкільної освіти очікує глибока модернізація. Зокрема, будуть впроваджені як централізовані форми навчання для дітей віком від народження до шести років (в умовах навчального закладу), так і домашнє виховання. Для чого, правда, його доведеться забезпечити відповідною нормативно-правовою базою.
З 2017 року в Україні мають офіційно з’явитися дошкільні заклади сімейного типу (у тому числі в житлових приміщеннях), а також корпоративні або відомчі дитячі садки. Будуть легалізовані вже існуючі центри розвитку дітей, робота яких досі не ліцензована.
Гнучкішими стануть освітні програми. У Міносвіти хочуть забезпечити їх варіативність, а остаточний вибір програм покласти на самі дитсадки і батьків. Між діяльністю, ініційованою дорослими, і діяльністю, ініційованою дітьми, повинен бути досягнутий баланс, а основним принципом освіти дітей віком від 3 до 5 років стане принцип вільної гри.
Буде посилено роботу з сім’ями – у тому числі і за рахунок домашніх візитів з метою з’ясування їхніх потреб у навчанні дітей. Крім того, помітну увагу автори Концепції приділяють інклюзивній освіті. Зокрема, в Міносвіти пропонують створити систему раннього втручання для дітей з порушеннями розвитку з подальшим наданням інтегрованих послуг в умовах інклюзивної освіти.
До 2017 року в міністерстві мають намір охопити навчанням в дитсадках до 85% дітей дошкільного віку (від 4 років), і до 2020-го – до 95%. Для цього в найближчі три роки будуть звільняти приміщення дошкільних закладів, зайняті іншими установами, і активно будувати нові.
Середня освіта
Для школярів МОН має погану новину – їх, «відповідно до європейських норм», збираються посадити за парти на 12 років. Узгодити з євростандартами збираються і тривалість навчального року. Правда, в Концепції не уточнюється, на стандарти яких саме країн Європи ми будемо рівнятися, а в різних державах навчання і починається, і закінчується по-різному.
У 2017 році старшу школу чекає перехід на профільну освіту. А з 2018 року пропонується ввести обов’язкову національну багаторівневу сертифікацію випускників старшої школи та установ професійної освіти з іноземних мов та комп’ютерних компетенцій.
Роль Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) буде лише посилюватися: проходити його будуть не тільки одинадцятикласники, а й «випускники» молодшої та середньої шкіл. Варто згадати, що і у вищій освіті не обійдеться без ЗНО: в МОН передбачають «активізацію досліджень у галузі тестології, психометрії, педагогічних вимірювань з метою розвитку технологій зовнішнього незалежного оцінювання для забезпечення його стабільно високої якості».
В прийдешнє десятиліття в Міністерстві мають намір відновити лабораторну та практичну частини природничої підготовки (фізика, хімія, біологія, географія), обладнавши школи новітніми лабораторними комплексами та витратними матеріалами. Також пропонується створити комплексну загальнодержавну програму громадянського виховання та системи ціннісного орієнтування (на рівні дошкільної та середньої освіти) і забезпечити моніторинг з метою недопущення розповсюдження ксенофобії та інших видів нетерпимості. Уже з 2015 року в школи повернуть військово-спортивну та медичну підготовку, цивільну оборону та забезпечення безпеки життєдіяльності.
Школи повинні стати більш автономними: їм делегується право прийняття більшості рішень. Посаду директора пропонують зробити виборною – на 5 років з укладенням контракту. Також має бути легалізовано сімейне та індивідуальне навчання.
Початкова шестирічна школа функціонуватиме при будь-якій кількості учнів, базова – за наявності не менше 100, а старша – за наявності не менше 200 учнів. Втім, якщо забезпечити навчання дітей в іншій школі неможливо, то кількісним фактором будуть нехтувати.
Професійна і вища освіта
Багато пропозицій щодо реформування вищої освіти вже відомі – наприклад, перехід на триступеневу систему (що має відбутися вже в найближчі два роки), трирічний бакалаврат, дворічну магістратуру і чотирирічну програму підготовки докторів філософії. Також має з’явитися «нульовий курс» для тих, кому після здобуття середньої освіти (яка, нагадаємо, буде профільною) потрібно перевчитися на нову спеціалізацію. Паралельно в МОН мають намір розвивати, і в Концепції цьому приділено чимало уваги, самі навчальні заклади. Для них створять матеріально-технічні та організаційні умови для формування освітньо-наукових кластерів, і нададуть їм широку фінансову та управлінську автономію.
В найближчі п’ять років в головному освітньому відомстві країни мають намір провести комплекс заходів, спрямованих на системне заохочення наукової та професійної активності викладачів, їх академічної мобільності, в тому числі міжнародної. Розширюватимуться практики творчих відпусток та стажувань, а у вітчизняні університети приїдуть іноземні професори. До 2020 року вони повинні «засвітитися» в 15% освітніх програмах, до 2025-го – в 30%.
Що стосується професійної освіти, то в ній буде два рівні: кваліфікований робітник і молодший спеціаліст (майстер, організатор виробництва). При цьому буде передбачена можливість інтеграції молодшого спеціаліста зі ступенями вищої освіти.
Крім того, мають бути розроблені регіональні програми розвитку професійної освіти за участю роботодавців, які спиратимуться на реальну потребу в фахівцях з урахуванням перспектив розвитку регіонів.
Варто зазначити, що українським викладачам і навчальним закладам в цілому доведеться нелегко – їх чекають серйозні зміни. Буде реформуватися система оплати праці – від звичної єдиної тарифної сітки в Міністерстві, судячи з проекту Концепції, мають намір відмовитися, викладачі вузів будуть переведені «на контракт», і вимоги до педагогів в цілому зростуть. Натомість МОН обіцяє ввести надбавки за використання прогресивних методик і технологій навчання, надавати пільгові кредити на будівництво або придбання житла, адресні компенсації для часткового покриття вартості оренди житла та інші бонуси.
Схоже, що в найближчі два роки співробітникам Міносвіти доведеться дуже багато працювати. Значна частина нововведень запланована саме на 2015-2017 роки – починаючи від розробки нових стандартів вищої школи і закінчуючи наданням фінансової та іншої автономії вузам. Хочеться вірити, що паралельно в МОН активно займуться і розвитком вітчизняної термінології. У проекті Концепції кидаються в очі англійські слова, вставлені для пояснення тих чи інших понять, а то і просто через відсутність виразного перекладу: «національний сurriculum», «home visits», «center-based» і «home-based»… І, варто відзначити, далеко не завжди їх використання виправдане.
Олекса Шкатов
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
