749
ФГВ: гарантія без гарантій
— Кредит&Депозит
Дії Національного банку протягом останніх дев’яти місяців сприяли запровадженню тимчасової адміністрації та закриттю вже 26 фінансових установ. Постійні заяви керівництва НБУ про ліквідацію чергового банку до кінця тижня або місяця підірвали довіру до банківської системи.
Основним головним болем клієнтів і вкладників банків стало питання збереження своїх коштів. Вони не повинні нести відповідальність за дії НБУ, приховування порушень фінустанов протягом тривалого часу, переділу ринку переведення коштів у готівку і т.і. З метою захисту прав і законних інтересів вкладників, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення в неї коштів, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків був прийнятий закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Зазначені вище функції покладені, насамперед, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Однак Фонд не справляється з цим завданням, а в багатьох випадках, на мою думку, діє всупереч поставленій перед ним меті. Судячи з останніх дій Фонду, основною його метою стала не гарантія вкладів і зміцнення довіри до банківської системи, а неповернення вкладів, розміщених в проблемних фінансових установах. Найімовірніше, це викликано відсутністю коштів в самому Фонді. Недавно Верховна рада не надала можливості збільшити бюджет ФГФ, а прийняті нормативні акти, що дозволяють кредитувати Фонд під векселі або надходження майбутніх періодів, не дають його досить наповнити. Крім того, не зовсім зрозуміло, як на тлі масового закриття регулятором комерційних банків можна розрахувати майбутні надходження до Фонду. І всім давно вже відомо, що поява вексельних схем ніколи і ні до чого хорошого не приводила, крім величезних втрат бюджету та виведення коштів у тінь.
Першими ознаками роботи цього механізму стала поява величезної кількості оголошень, що пропонують викуп депозитних вкладів з дисконтом. Крім цього, на допомогу Фонду були кинуті правоохоронні органи, які замість пошуку винних і повернення вкрадених топ-менеджментом і власниками банків коштів зайнялися розглядом з вкладниками і співробітниками банків.
У деяких банках за допомогою правоохоронців зараз пробують визнати частину депозитних договорів недійсними – на підставі показань операціоністів про те, що гроші хоч і знаходяться на рахунках в банку, але були розбиті і внесені туди третіми особами, які в установі нібито не були присутні.
Чинним в Україні законодавством не заборонена переуступка або дарування вкладів, а також і можливість безпосереднього зняття вкладів, та внесення їх великою кількістю вкладників. При цьому дані вклади теж гарантуються Фондом. Хоча вже зараз стає ясно, що заява про те, що 98% вкладів покриваються коштами ФГВ, не відповідає дійсності. Крім того, саме великі вкладники складають основу банківської системи.
Хочеться сподіватися, що існуюча система гарантій під політичним натиском не стане системою гарантій без гарантій. На мій погляд, дану проблему в Україні можна вирішити за рахунок побудови прозорої схеми реалізації активів проблемних банків, щоб уникнути продажу їх за безцінь. Крім того, відповідальність керівництва НБУ, що здійснює контроль за діяльністю банків, може привести до різкого зменшення кількості ліквідованих банків та побудові цивілізованої банківської системи в Україні.
Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери”
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
