Великі банки виявилися надійнішими за найбільші — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Великі банки виявилися надійнішими за найбільші

Фондовий ринок
1533
Потреба в докапіталізації 20 великих банків, згідно з попередніми підсумками стрес-тестування, оцінюється на рівні 10 млрд грн, повідомив вчора журналістам перший заступник голови Національного банку Олександр Писарук. За його словами, остаточні підсумки стрес-тестування другої групи банків будуть підведені до кінця жовтня. А внести капітал власники великих банків мають до кінця лютого 2015.
Маленька країна
Сьогодні з 20 великих банків функціонують лише 17, так як три банки – «Форум», Брокбізнесбанк і Південкомбанк – регулятор визнав неплатоспроможними. Виходить, що в середньому один великий банк потребує 588 млн грн. Це значно менше, ніж необхідно на докапіталізацію найбільших банків.
За підсумками стрес-тестування першої групи банків (15 найбільших фінустанов) НБУ оцінив потребу в докапіталізації дев’яти з них в 56 млрд грн, тобто 6 млрд грн в середньому на один банк. Тільки на докапіталізацію державних фінустанов потрібно близько 12,5 млрд грн, більша частина яких піде на підтримку Ощадбанку.
«На докапіталізацію найбільших банків з іноземним капіталом потрібно ще близько 20,6 млрд грн», – підкреслив Писарук. Швидше за все, мова йде про російські ВТБ Банк, Промінвестбанк та італійський Укрсоцбанк (UniCredit Bank).
Великим банкам треба менше грошей на докапіталізацію – насамперед тому, що загальна сума активів у другій групі фінструктур також помітно менше. «Загальні активи найбільших банків станом на 30 червня становили 892 млрд грн, в той час як загальний розмір активів другої групи банків на ту саму дату – 197 млрд грн. Якщо порахувати відносну потребу в докапіталізації (56/892 = 6,2%; 10/197 = 5,0%), то цифри цілком можна порівнювати», – розповів керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії «Івекс Капітал» Дмитро Чурін.
!http://www.capital.ua/uploads/assets/images/2014/10/Prew(2).jpg!
Наявність в цій групі великої кількості фінустанов з іноземним капіталом, таких як OTП Банк, Креді Агріколь Банк, ІНГ Банк Україна, також знижує загальну суму необхідних грошей. «Ці банки, як правило, проводять до капіталізацію «за розкладом», тобто материнські структури докапіталізують їх у міру необхідності», – підкреслив провідний аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Кредитна петля
Основною проблемою для великих банків сьогодні стало погіршення якості обслуговування кредитних портфелів. «Це призвело до зростання простроченої заборгованості і зниження показників ліквідності. У деяких фінустановах ці процеси поглиблювалися суттєвою концентрацією кредитного портфеля і значною часткою валютних кредитів», – говорить начальник відділу рейтингів фінансової сфери рейтингового агентства IBI-Рейтинг Анна Апостолова.
У зоні найбільшого ризику знаходяться банки, які найактивніше займалися роздрібним беззаставним кредитуванням. Сьогодні проблемними є більше 30% таких позик, і в середньостроковій перспективі ця цифра буде тільки збільшуватися, вважає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Істотне зростання простроченої заборгованості і відтоки депозитів «з’їдають» ліквідність. «І якщо, теоретично, вирішити проблему депозитів можна відносно швидко, то з токсичними активами потрібно працювати не один рік. А тим часом вони роз’їдають капітал, негативно впливають на фінансовий результат», – додав Невмержицький. Проблеми з ліквідністю були давно помітні у банку Південний, а Златобанк зараз активно закриває відділення, зазначив голова Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.
Збільшення капіталу фінустанов другої групи відбуватиметься в першу чергу за рахунок коштів їх акціонерів або інвесторів з боку. «Беручи до уваги не зовсім вдалі приклади державного управління раніше націоналізованих банків («Родовід» та «Київ» – «Капітал»), швидше за все, націоналізації нових фінустанов постараються уникнути», – говорить аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків. Проте Нацбанк буде рефінансувати такі фінустанови і уважно стежити за їх діяльністю. Можливо, навіть шляхом введення до складу керівництва куратора.
Марк Поллок
За матеріалами:
Капітал
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас