1144
Атомна бомба зависла над французькою економікою
— Світ
«Протистояння Брюсселя і Парижа може закінчитися атомним вибухом». В таких словах Le Figaro, мабуть, одне з найвпливовіших видань у Франції, охарактеризувало практично неминучу відмову Єврокомісії прийняти бюджет Франсуа Олланда на 2015 рік на засіданні 29 жовтня. Саме в цей день Комісія повинна винести рішення щодо французького бюджету, який передбачає дворічну відстрочку за обов’язковою програмою ЄС, націленою на скорочення дефіциту до 3% від валового внутрішнього продукту. Канцлер Німеччини Ангела Меркель вже ясно дала зрозуміти, що не потерпить ніяких поблажок щодо нових бюджетних правил Європейського Союзу. Між тим, Олланд вже неодноразово заявляв тому, що Франція не має наміру виконувати нові вимоги Брюсселя щодо скорочення бюджету. Повномасштабна і практично неминуча війна між Парижем і Берліном/Брюсселем спричинить важкі і руйнівні наслідки для європейської економіки і фінансових ринків. Але якщо придивитися уважніше, стане ясно, що ця битва за бюджет анітрохи не небезпечніша фіскальної війни Вашингтона в минулому році. Щоб усвідомити, що ж насправді відбувається, потрібно зрозуміти мотиви Меркель, Олланда і нового президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера. Всі троє переслідують одну мету: зберегти євро, а не підірвати його за допомогою алегоричної атомної бомби.
Але на шляху до цієї надмети є ряд складних перешкод. Меркель потрібно довести німцям, що Євросоюз дійсно, без жартів, посилив бюджетні правила. Юнкеру потрібно продемонструвати суспільству, що при ньому Єврокомісія (він вступає на посаду 1 листопада) буде рішучіше і твердо вимагати виконання правил, ніж його попередник. І все ж, і Брюсселю і Берліну при цьому потрібно якось не принизити Олланда. Чи є спосіб примирити ці цілі? Відповідь, як завжди, криється в бюрократичних фокусах – а Європа в них досягла успіху – і в неймовірну складність європейських бюджетних процедур. Жонглюючи новими фіскальними правилами, які були введені в період кризи, чиновники в Парижі, Берліні та Брюсселі зуміють знайти рішення для французької бюджетної проблеми. Воно буде засновано на трьох факторах: політиці, економіці та бюрократичній тяганини.
Почнемо з політики. Суть в тому, що бюджетні правила, хоч і були ратифіковані національними урядами на чолі з Німеччиною, але контроль за їх виконанням лежить на плечах Європейської Комісії. Уряд, зокрема, німецький, не має права безпосередньо втручатися і оцінювати стан національних бюджетів. Цим займаються комісари з економічних та монетарних питань, зараз цю посаду обіймає Юрки Катайнен з Фінляндії, проте 1 листопада на його місце прийде колишній міністр фінансів Франції П’єр Московісі. Щоб заспокоїти підозрілих німців, які вже заздалегідь звинувачують Московісі в «фаворитизмі» щодо французького бюджету (ним же і написаному), Юнкер придумав нову процедуру, в рамках якої оцінки Московісі повинні бути підтверджені ще одним комісаром, Владисом Домбровські з Латвії, прославленим і добре відомим фіскальним яструбом.
Але Домбровський після його призначення на посаду трохи пом’якшав (вельми до речі), і навіть заявив в Європейському парламенті про те, що «процес фіскальних коригувань знаходиться на своїй завершальній стадії». Таким чином, Юнкер, судячи з усього, показав усім спритний фокус. Призначивши імовірно налаштованого комісара з Північної Європи наглядачем для Московісі, він заспокоїв німецьку громадськість, але, в той же час, цей «злий коп», судячи з усього, заздалегідь перепрограмував на прояв терпимості і поблажливості. Крім того, терміни оцінки бюджету такі, що Московісі не доведеться безпосередньо самостійно займатися цим – перша стадія процесу повинна завершитися до 29 жовтня, за два дні до його вступу на посаду. Таким чином, вже створені зручні політичні умови для прояву гнучкості щодо французького бюджету. Але як вони укладаються в фіскальні правила Євросоюзу?
Тут на авансцену виходить економіка. Комісія не прийме бюджет, тому що він не передбачає виконання встановлених правил в 2015 році, і в цьому немає ніяких сумнівів. Всі просурмлять про «відмову прийняти бюджет», і німці заспокояться.
Однак необхідні зміни можуть виявитися цілком скромними і прийнятними для Франції, тому що оцінка Комісії має на увазі не тільки макроекономічний аналіз «зверху вниз», але й оцінку фіскальних «зусиль», вжитих країною. За цими правилами Комісія може відстрочити досягнення 3% -ного цільового рівня (а саме цього хоче Франція), за умови, що країна доклала достатньо зусиль для реалізації структурних і фіскальних реформ. Більш того, Комісія навіть може визнати структурні реформи Франції недостатнім – на радість німцям. Але при цьому вимагати прийняття додаткових заходів у довгостроковій перспективі, і не наполягати на негайному скороченні бюджету, неприйнятному для Олланда.
Крім економічної та фіскальної гнучкості є ще й бюрократичні процедури – це третя лінія захисту для Франції. Нові фіскальні правила вимагають подачі національних бюджетів до 15 жовтня і дають Комісії два тижні для первинної оцінки – тобто до 29 жовтня. Потім у французького уряду буде три тижні на перегляд і внесення змін, при цьому Олланд ясно дав зрозуміти, що не зможе надати французькому парламенту на затвердження новий бюджет в такі стислі терміни.
Так що, війна між Парижем і Брюсселем? Зовсім ні. Нездатність (чи небажання) Олланда вкладатися у відведені терміни, призведе не до відкритого протистояння, а до нових переговорів і оцінками, які затягнуться ще на півроку – так званий європейський бюджетний семестр, передбачений новими правилами. І тільки по завершенні цього процесу, в квітні 2015 року, комісія опублікує нові прогнози щодо дефіцитів і оприлюднить свої висновки, ґрунтуючись а те, які заходи вжила (або не вжила) Франція. І тільки після цього буде прийматися рішення про введення більш суворих бюджетних вимог. До того часу французька економіка стабілізується, і скорочення вже не будуть потрібні, або скотиться в рецесію, і тоді реалізувати їх буде неможливо.
Анатоль Калецький, Reuters
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
