779
Хто і як зупинить казнокрадів?
— Казна та Політика
Учорашній день без перебільшення можна назвати історичним для України. Після тривалого спротиву та потужного натиску громадськості, депутати таки проголосували в повному обсязі антикорупційний пакет законопроектів. Найпринциповішим серед них — №5085 «Про Національне антикорупційне бюро України» (назва у першому читанні — «Про систему спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції»). Він в сукупності з проголосованим законопроектом №5114 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів» (зобов’язує відкрити реальних власників юридичних осіб) дає арсенал засобів, аби зламати пострадянську корупційну модель управління у вищих ешелонах влади. Антикорупційне бюро займатиметься тільки корупцією серед високопоставлених посадових осіб і не матиме справу з корупцією дрібних чиновників.
За створення Антикорупційного бюро проголосували 278 народних депутатів. Цікаво, що серед борців за чистоту владних рядів опинилися колишні регіонали Сергій Клюєв та Сергій Ківалов. А от бютівець Сергій Власенко, регіоналка Ганна Герман та її однопартійці Борис Колесніков, Вадим Новинський і Анатолій Близнюк — не голосували.
За словами керівника комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктора Чумака, в ході підготовки до другого читання та в цілому законопроекту про Антикорупційне бюро розглянули 176 поправок, з яких 52 врахували. За його словами, внесені зміни «не є критичними».
Іншої думки громадські активісти. За початковим задумом авторів бюро, структура мала б формуватися з нових людей, які не були задіяні в старих корупційних схемах. Надії на те, що вони з’являться, була, говорить «Дню» засновник правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін. Однак, після внесення поправок бютівця Пашинського та Павленка, загальна концепцію боротьби з корупцією трохи змінилася. Шабунін озвучив «Дню» найпринциповіші зміни в документі.
Перша стосується формування Антикорупційного бюро. «У нашому варіанті законопроекту була заборона подаватися на посаду працівників антикорупційних підрозділів Бюро, якщо людина була на посаді в правоохоронних органах більше п’яти останніх років. Вони прибрали цю норму. І тепер проголосований закон дозволяє набрати в цей орган старих слідчих із прокуратури, СБУ та МВС. Тобто це всі люди, які провалили боротьбу із корупцією. Тому дуже важливо, хто очолить Антикорупційне бюро, бо від керівника залежатиме, чи візьме він у свою команду таких людей», — пояснює Шабунін.
Друга — зникла норма про проходження детектору брехні всіма працівниками Антикорупційного бюро та його голови.
Третя — Антикорупційному бюро обмежили доступ до банківської таємниці та виїмки документів. «Ми хотіли, щоб воно мало таке право за поданням його голови. Але в правках написали — «виключно за погодженням зі судовим слідчим». В цьому й проблема: бо Печерський славно звісний суд отримає можливість блокувати рішення Бюро», — додає Шабунін.
Крім того, додає він, є зауваження і до закону про відкриття реєстру нерухомості та власників юридичних осіб. «Якщо хтось захоче виконати норму закону формально, то в нього є можливість зробити це. Наприклад, за прийнятими законами має з’явитися публічний реєстр нерухомої власності та кінцевих бенефіціарів юридичних осіб. Але тут головне питання, як швидко це робитиметься. Це може робитися через Інтернет за три місяці, або з допомогою запиту в якийсь орган протягом року», — говорить він.
Тож, говорить Шабунін, правки ускладнюють прийняте антикорупційне законодавство, але загалом вони не руйнують концепцію антикорупційної боротьби. Адже багато в чому робота Бюро залежатиме від того, хто стане його головою.
Як обиратиметься голова Антикорупційного бюро? Створюється комісія з дев’яти людей: по три від Президента, КМУ та парламенту. Саме ця комісія обирає три претенденти на голову Бюро і подає кандидатури на погодження Президентові. Останній обирає одного з трьох і пропонує затвердити Верховній Раді України. Якщо депутати не підтримують пропозицію гаранта, то останній обирає ще одного з поміж решти двох. Якщо знову — табу, то виставляє третього. Якщо жодну з трьох кандидатур на посаду керівника Антикорупційного бюро в парламенті не підтримано, то оголошується новий конкурс.
За словами Шабуніна, в призначенні голови Бюро остання редакція законопроекту теж зазнала зміни. Так, каже він, претендент на цю посаду повинен мати вищу юридичну освіту, стаж роботи за фахом 10 років і 5 років роботи на керівних посадах. Тобто — це фактично людина, частково «вирощена» корупційною системою. «То що, є ризик проходження на посаду головного відповідального за боротьбу з корупцією старих кадрів?» — цікавимося у нього. «Ні, але пробитися молодим і новим обличчям буде складно», — відповідає він. Утримає ж головне крісло в Антикорупційному бюро від кадрів Януковича ряд запобіжників. Найперше, продовжує Шабунін, майбутній глава має, як і всі інші працівники Бюро, пройти люстрацію. Крім того, голова має двічі звітуватися в парламенті за рік, а при самому Бюро створюється громадська рада, яка готуватиме свій альтернативний звіт. І до цієї ради, за словами Шабуніна, треба включати громадських активістів та журналістів. Закон передбачає, що Верховна Рада може висловити недовіру керівнику антикорупційного бюро. Для цього потрібно зібрати 150 підписів, і тоді дане питання можна ініціювати.
Після підписання законопроекту Президентом протягом трьох місяців він має набути чинності. За цей час треба обрати голову Бюро, створити структуру організації та набрати персонал. Закон пропонує визначати рівень зарплати працівникам бюро «відповідно до можливостей бюджетних ресурсів».
Чи буде така структура ефективною у боротьбі з корупцією, а чи вона просто перетвориться на ще один бронзовий надгробок, але вже не радянської, а новітньої епохи незалежної України?
Шабунін не втрачає оптимізму. «Ухвалення пакету означає створення реальної можливості почати ефективно і професійно боротися з корупцією», — вважає засновник «Центру протидії корупції». Законодавча база готова повністю. Питання тільки за імплементацією. «Вже на етапі — обрання голови Антикорупційного бюро — ми розумітимемо, чи є політична воля вищого керівництва держави боротися з корупцією чи просто робити вигляд. Ми побачимо, кого делегують в комісію «дев’яти», побачимо кандидатів… Тому голосування за Антикорупційне бюро — це тільки перший крок до перемоги. Далі буде імплементація», — підсумовує він.
«Враховуючи склад нашого політикуму та кадровий склад наших органів влади, який сформувався за роки незалежності, ефективним Антикорупційне бюро буде тільки, якщо керуватимуть ним на запрошення іноземці. В цьому питанні, як і тисячу років тому, треба запросити варягів, щоб вони здійснювали управління антикорупційним процесом», — говорить у коментарі «Дню» голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак. За його словами, спроба Президента і парламентарів змінити правила гри має великі шанси увінчатися провалом, якщо не врахують одну важливу річ. «Справа не в уповноваженнях. Їх достатньо. Антикорупційні функції є у всіх силових органах (міліції, прокуратури, СБУ, спеціалізованих контролюючих органів фінансових та ревізійних), але практичного результатів не маємо. Для статистки ловляться дрібні порушники, а там де дійсно великі збитки для держави — прогресу не має. Тож головна проблема наразі — у виконавцях букви закону в цих органах. А це людський фактор, бо керівництво нашими силовими органами само пособі глибоко корумповане», — вважає він. Тож відкриваючи і розробляючи корупційні справи, Антикорупційне бюро рано чи пізно буде мати справу з прокуратурою чи судами, які є найбільш корумпованими в Україні. «Тому створення Антикорупційного бюро без судової реформи — це все «фількина грамота», — підсумовує Новак, вказуючи таким чином наступний крок для подолання корупції. Але це вже, схоже, підкреслює він, завдання для депутатів нового скликання.
Один з провідних міжнародних експертів у питаннях підвищення ефективності ведення бізнесу та урядової діяльності Іцхак Адізес в інтерв’ю «Дню» підкреслив, що створюючи Антикорупційне бюро можна наразитися на появу «чергової прокуратури». Тому треба діяти обережно, вважає він. «Причини корупції полягають у тому, що діюча система ліцензування та державного управління знаходиться в абсолютному безладі. І зараз дуже сильно змінюється: відбувається перехід від планової до ринкової економіки. Ця зміна створила «дірки», які люди використовують для корупції. Звичайно, можна посадити когось, але глобально це питання не вирішить. Треба закрити дірки, щоб не виникало спокуси брати», — сказав він.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
