2340
КНДР дуже змінилася за 40 днів відсутності Кім Чен Ина
— Світ
У період між загадковим зникненням і раптовим поверненням північнокорейського лідера його піддані пішли на переговори з Сеулом
Північнокорейський лідер Кім Чен Ин вперше за 40 днів з’явився на публіці. Втім, його фотографії, поширені державним виданням Rodong Sinmun, не припинили спекуляцій про те, що в КНДР відбувається щось незвичайне.
Північнокорейський лідер Кім Чен Ин вперше за 40 днів з’явився на публіці. Втім, його фотографії, поширені державним виданням Rodong Sinmun, не припинили спекуляцій про те, що в КНДР відбувається щось незвичайне.
Перший секретар Трудової партії Кореї, голова Центрального військового комітету партії, керівник Комітету оборони КНДР, “верховний керівник”, “король ранкової зірки” і просто “видатний товариш” Кім Чен Ин безслідно зник ще 3 вересня. У минулу п’ятницю він пропустив навіть торжества на честь дня заснування Трудової партії, делегувавши замість себе вінок з квітами, встановлений під гігантськими зображеннями своїх попередників (а за сумісництвом – діда і батька) в Пхеньяні.
В умовах тотальної секретності і хронічного браку інформації західні спостерігачі намагалися читати між рядків. Так, північнокорейське телебачення повідомило, що іноземні лідери привітали Кіма з днем заснування партії, побажавши йому “міцного здоров’я”. З цього моментально був зроблений висновок, що із здоров’ям у “верховного керівника” ситуація не бездоганна. Справа в тому, що в минулому тема самопочуття лідерів КНДР в офіційних повідомленнях взагалі ніколи не з’являлася.
Про те, що у Кіма з’явилися якісь проблеми, стало ясно ще в серпні, коли він востаннє з’являвся на людях. На телевізійних кадрах з Пхеньяну було видно, що він кульгає на обидві ноги, причому одну ледь волочить. Трохи пізніше північнокорейські офіційні ЗМІ (інших, там, втім, немає) оголосили, що лідер відновлюється після “періоду фізичного дискомфорту”.
За даними джерел південнокорейських ЗМІ на Півночі, мова може йти про пошкодження сухожиль на обох ногах і коліна, отриманих Кімом під час військових навчань. Підтвердження або спростування цієї інформації, звичайно, не надходило, але частково ця версія підкріплюється фотографіями Rodong Sinmun, на яких Кім спирається на тростину. При цьому анонімне джерело Reuters в КНДР розповіло, що на повне відновлення здоров’я у лідера країни може піти до ста днів.
У західній пресі і експертному співтоваристві моментально почалися розмови про важку хворобу або навіть смерть Кіма, а також про можливий військовий переворот. Останню версію, втім, опосередковано спростувала південнокорейська розвідка: за її даними, ніяких особливих пересувань військ в районі столиці КНДР не спостерігається. Однак перші дві опції залишаються відкритими, що викликало вельми жваву дискусію на тему “Якщо не Кім, то хто ?!”.
Справа тут, звичайно, не в тому, що Захід так вже сильно турбує благополуччя “найгіршого з Кимів”, як його часто називають фахівці з Кореї. Якщо він навіть передчасно піде з життя, у Вашингтоні, Сеулі і Брюсселі ніхто особливо горювати не буде. Проблема в сутності північнокорейського режиму, який за відсутності очевидного спадкоємця може опинитися в глибокій кризі. А глибока криза в злиденній країні, що володіє ядерною зброєю і міжконтинентальними ракетами, автоматично стає проблемою і для її сусідів.
Щоб зрозуміти можливу серйозність ситуації, треба розібратися в особливостями режиму, що панує там вже понад півстоліття. Багато хто помилково вважають, що Північна Корея – це комуністична диктатура, заснована на доведених до абсурду лівих принципах. Насправді ж, це не так. Останні згадки про комунізм було викинути з північнокорейської конституції ще в 2009 році, хоча і до цього вони були лише ширмою для куди більш цікавого явища – напівфашистського мілітаристського режиму, що бере початок у традиціях довоєнної імператорської Японії.
Мало хто знає, але північні корейці вважають себе самим чистим у расовому відношенні народом, для якого контакти з представниками інших, “менш розвинених, морально неповноцінних” рас образливі та згубні. У минулому столітті дружнім кубинцям, наприклад, довелося суттєво змінити склад свого посольства в Пхеньяні – якщо білих людей жителі КНДР ще якось переносять, то ось чорношкірі дипломати піддавалися постійним образам і навіть побиттю. Жінок, які вагітніють від іноземців, в Північній Кореї змушують робити аборти.
Підтримання расової чистоти – це не порожній звук, а суворі будні КНДР. Про жоден комуністичний інтернаціоналізмі тут не йдеться. Жорсткий націоналізм в поєднанні з тотальною держвласністю практично буквально означають націонал-соціалізм, добре відомий жителям Німеччини 1930-1940-х років. Але в Північній Кореї ця система доповнюється фігурою Лідера, який, точно по довоєнним японським лекалами, фактично є безгрішною істотою, здатною творити чудеса (в буквальному сенсі). Його легітимність лежить в метафізичної площині, вона навіть не “від Бога”, як в традиційних монархіях – для північнокорейців Лідер фактично і є “Бог”, який зберігає своїх вірних і чистих шанувальників від злобного зовнішнього світу.
Єдиною легітимною альтернативою Кіму може бути лише хтось із членів його “божественної” сім’ї, бажано – прямий нащадок по чоловічій лінії. Але тут виникають серйозні проблеми: єдина дитина “короля ранкової зірки” – дівчинка, яка народилася в 2012 році. Чрез свій вік вона поки ніяк не годиться на роль божества, яке захищає, і духовно опікується своїм народом. Ситуація ускладнюється тим, що навіть найтитулованіший генерал на роль наступника не годиться – кров не та. Це не СРСР, де новий лідер обирався членами ЦК зі свого числа – в КНДР лідер може бути тільки з однієї, абсолютно конкретної сім’ї.
В умовах відсутності очевидної заміни “королю ранкової зірки” західна преса і фахівці стали пильно вдивлятися в його оточення, намагаючись виявити хоч когось, хто міг би зайняти його місце. І така людина знайшлася.
За даними британської газети The Guardian, є вказівки на те, що поки Кім Чен Ин сидів на лікарняному, країною управляла його сестра Кім Е Чон, яка в березня 2014 стала “старшим керівником” ЦК ТПК, не покидаючи поста радника свого брата. Енергійна й вольова 27-річна жінка останнім часом також пропала з телеекранів, що, на думку експертів, може свідчити про те, що вона з головою поринула в роботу. До офіційного визнання Кіма мертвим або недієздатним в КНДР ніхто навіть і не подумає показувати її народу в якості “заміни”: це було б справжнім богохульством.
Тим не менш, зараз з’являється все більше вказівок на те, що, як мінімум, в стилі керівництва КНДР відбулися серйозні зміни. За даними The Washington Post, в останні тижні зазвичай закритий Пхеньян розвинув шалену дипломатичну активність. Орди різних представників Північної Кореї колесять по світу, проводячи численні зустрічі з лідерами і главами дипвідомств десятків країн. До чого все це – ніхто не знає, переговори йдуть в атмосфері суворої секретності. Навіть найкращі фахівці з Північної Кореї безпорадно розводять руками, вважаючи лише, що готується щось дуже серйозне.
Справа тут ось у чому: в рамках несподіваного дипломатичного наступу Пхеньяна минулого тижня під “ворожу” Південну Корею приїхала друга і третя людина в офіційній північнокорейській ієрархії. Формально Хван Бен Со і Чхве Рен Хе приїхали на Південь для участі в церемонії закриття Азіатських ігор. Але переговори з представниками Сеула, яких в Пхеньяні іменують лише “вічними зрадниками” нікого не ввели в оману – жителі півночі прибули не заради спорту. “Це дуже, дуже серйозно. Такого взагалі ніколи не було”, – сказав The Washington Post Андрій Ланьков – російський сходознавець, який навчався в Пхеньяні, а зараз викладає в Сеулі.
Про що саме йшлося в переговорах, зрозуміло, не повідомляється, але південнокорейські офіційні особи після цієї зустрічі випромінювали оптимізм. Схоже, що якісь сили в Пхеньяні намагаються скористатися хворобою “найгіршого з Кимів”, щоб підкоригувати ізоляціоністську політику своєї країни і спробувати налагодити стосунки із зовнішнім світом. Якщо це виявиться правдою, то Північну Корею і весь регіон незабаром чекають дуже серйозні зміни.
Іван Яковина
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
