477
Київ зірвав план по наповненню бюджету
— Казна та Політика
Київ відстає від плану наповнення міського бюджету. Дохідна частина столичної скарбниці за підсумками трьох кварталів виконана на 91,3%. Із запланованих на січень-вересень 15,942 млрд грн надійшло 14,549 млрд грн. Недобір склав майже 1,4 млрд грн, випливає зі звіту Київської міської держадміністрації (КМДА).
Зрив виконання доходної частини столичного бюджету зумовлений насамперед низькими податковими показниками. По збору податку на доходи фізосіб (ПДФО) місто відстав від плану майже на 767 млн грн. З початку року зібрали 5,789 млрд грн ПДФО. Всього на поточний рік заплановано 9,076 млрд грн від цього податку. Ситуація з іншими податками не краще. План надходжень від плати за землю не виконаний майже на 8% – до передбачених на січень-вересень 1,531 млрд грн не вистачає 119 млн грн. Податок на прибуток підприємств – один з небагатьох, де зростання надходжень перевищив прогнозний показник. Але це результат авансових платежів від бізнесу.
Підставити плече
У плані доходів Київ підвели і в уряді. З передбачених на три квартали субвенцій в 2,6 млрд грн Кабінет міністрів дав КМДА 2,4 млрд грн. Причому рішення про виділення 1,8 млрд грн на виконання функцій столиці уряд прийняв лише у вересні. Всього до кінця року на субвенції Києву передбачено 4,9 млрд грн.
Ще в липні, коли в КМДА обговорювали виконання доходів бюджету за півроку, мер Віталій Кличко говорив про можливий перегляд бюджету. Адже темпи надходжень викликали побоювання ще за підсумками шести місяців. Втім, зараз, напередодні виборів, про секвестр в столиці вже не говорять. У той же час малоймовірно, що місто залучить нові кредити для покриття дефіциту. Київ і так вже впритул наблизився до граничних параметрах запозичень. Про це раніше заявив директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік. Можливі тільки нові позики для рефінансування старих боргів. З цією метою Міністерство фінансів дозволило Києву випустити муніципальні облігації на 2,6 млрд грн. Гроші призначені для погашення декількох серій паперів, випущених ще в 2012 р. Всього зараз в обігу перебуває шість випусків гривневих облігацій Києва на загальну суму 5,4 млрд грн. Зазначені 2,6 млрд грн необхідно буде погасити вже в жовтні-листопаді. Ще 6,4 млрд грн становить зовнішній борг столиці. При цьому майже половина виплат по тілу боргу у міста запланована на 2015 рік – в наступному році Київ повинен повернути кредиторам 5,734 млрд грн, ще 3,532 млрд грн – в 2016 році.
Пов’язані руки
У цій незавидній для міста ситуації у КМДА є кілька варіантів. Перший – просити середньострокову позику у Міністерства фінансів. Вона надається під певний відсоток за рахунок ресурсів з Єдиного казначейського рахунку. Однак зараз у Мінфіну немає вільних грошей для подібних кредитів. «За інформацією деяких міст, міністерство поки що не задовольняє середньострокові запити зважаючи на низьку ліквідність казначейського рахунку», – каже експерт з місцевим бюджетам Асоціації міст України (АМУ) Олександр Слобожан. До того ж є нюанс: заборгованість муніципалітетів перед держбюджетом по середньострокових позиках становить вже 9,7 млрд грн. Причому з цієї суми 3,8 млрд грн – борг Києва. «Можливо, для Києва зроблять виняток, але рано чи пізно борг все одно потрібно повертати», – зазначив Слобожан. До того ж середньострокові позики впливають на кредитний рейтинг позичальника. Отже, накопичивши портфель таких кредитів, місту буде все складніше залучати кошти як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках капіталу. Тому, на думку Слобожана, найбільш оптимальний варіант (не тільки для Києва) – це додаткові трансферти з держбюджету. Наприкінці року уряд може уточнювати витрати за деякими бюджетними програмами, перерозподіляючи кошти місцевим бюджетам. «Це можна зробити без внесення змін до держбюджету», – підкреслив експерт АМУ. Слобожан уточнив, що трансферти не є боргом, а отже, не впливають на кредитний рейтинг міста. В уряді раніше побічно підтверджували подібну можливість. Але, за словам міністра економічного розвитку і торгівлі Анатолія Максюти, Кабмін поки не має наміру проводити глобальний перегляд держбюджету, тоді як по окремих статтях зміни вносяться регулярно.
Ростислав Шаправський
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
