9439
Що українці роблять із грошима, які забрали із банків?
— Казна та Політика
За даними Національного банку України з банківської системи від початку року забрали 110 млрд. грн. – 7 млрд. у валюті й 50 млрд. у гривні. Це означає, що близько 40% населення (не рахуючи юридичних осіб) забрали свої вклади. Що робити із цими коштами і коли їх почнуть нести до фінустанов?
Чому відтік коштів у 2008 році не закінчився катастрофою
За даними Асоціації українських банків, у першому кварталі 2009 року відтік з депозитних рахунків досяг 47 мільярдів гривень, тоді як ще минулого 2008 року за цей період приток коштів по системі склав 15 мільярдів гривень.
У квітні 2009 року притік вкладів становив 0,6% або 1,13 мільярда гривень, тому в травні Нацбанк зняв обмеження на повернення депозитів. Таким чином регулятор захотів повернути собі довіру вкладників. І в травні загальна сума вкладів фізосіб у банках різко зросла до 192,5 мільярда гривень.
Вводячи обмеження на суму зняття депозитів тепер, Нацбанк у першу чергу карає валютних вкладників, вважає економіст Андрій Блінов.
“Заборона на дострокове зняття коштів з депозитних рахунків пропонувалася навіть 2004 року, коли була не економічна криза, а політична, пов’язана із виборами президента. Далі ми мали цю історію в 2008 році. Зараз були покарані фактично ті люди, які тримають валюту в банках. Якщо ви вносите в банк 5 тис. доларів, для того, аби їх зняти, вам потрібно замовити ці кошти, тримувати по 15 тисяч, і дай боже, щоб вони були. Це нагадує приказку “Залізти нагору коштує два долари, а злізти назад – десять”. Виходить абсолютно неправильна ситуація. По валютним вкладам треба запроваджувати якийсь індикативний показник. Але кошти мають повертатися в строк і в повному обсязі. І якщо буде прострочення хоч на один день – абсолютно нормальним буде забрати кошти із системи”, – вважає економіст.
Обмеження та порушення термінів видачі вкладів банками змушують населення іще менше вірити у надійність банківської системи, тому притоку коштів, як це було у 2009 році нам ще не скоро побачити.
Відлякує не стільки економіка, скільки політика
Введення обмежень на отримання вкладів породжує паніку, у кожного, хто не може своєчасно отримати вклад, вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов.
“Коли вкладника відправляють отримувати по 15 тисяч гривень щодня… Люди з грошима роблять висновки, що вони в банки в таких умовах нічого не понесуть. Мені не зрозуміло в таких умовах чому НБУ б’є по усіх банках? Адже є банки в хорошому стані, які здатні віддавати повністю депозити. А Національний банк забороняє, вводячи обмеження”, – розповів екс-міністр.
“Коли вкладники знову понесуть гроші в банки? Тільки тоді, коли Національний банк порозумнішає. Коли будуть зняті обмеження, коли будуть названі ненадійні банки, коли для добросовісних банків не буде обмежень”. – додав він.
Голова Ради АУБ Станіслав Аржевітін бачить у коштах, які залишаються поза межами банківської системи основу для розвитку української економіки. “50-70 млрд. дол. коштів обертаються поза межами банківської системи. По великому рахунку, потрібно відновити довіру до державної економічної політики. Якщо опуститись ще нижче – це цінова стабільність, курсова. Це коли українці як банківські клієнти побачать, що держава не стоїть осторонь тих проблем,які виникають”, – підкреслив Аржевітін.
“Є приклад – валютний курс. Кредити для фізичних осіб брались по 5-8 грн./$. Сьогодні треба їх гасити по 13-14 грн. /$. І держава фактично усунулась від цієї проблеми. Хоча вона її спричинила – за курс відповідає не банківська установа і не громадянин України. Є в першому читанні проект закон про реструктуризацію цих боргів, але ми відчуваємо, що його так ніхто і не прийме, і ця проблема залишиться між банківською установою і клієнтом. Доки будуть у нас такі проблеми, доти будуть звинувачувати банківську систему в тому, що їй не довіряють”. – зазначив експерт.
На його думку, насправді руйнується довіра не до банківської системи, просто банк як лакмусовий папірець висвітлює цю проблему.
Під матрац? Чи в банку?
110 мільярдів гривень – сума велика, і виникає питання як цими коштами тепер розпорядитися. “У багатьох, хто познімав гроші з рахунків, питання – а що з ними робити, куди нести? А виходить, що нікуди тому що й найкращий банк не видасть валюту, якщо ви її принесете”, – вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов.
“Це дуже серйозна проблема. Навіть ті, хто встиг забрати, не понесуть гроші в банки, зважаючи на те, що на зняття депозитів введено обмеження. Принести – можна, взяти – не можна, тобто банківська система працює в один бік. У нас немає на сьогодні таких інструментів, надійних та популярних, які б давали можливість вкласти ці гроші надійно та з доходом. Це одна з головних помилок. Валютні резерви на руках у населення в багато разів перевищують резерви Національного банку. І вони не можуть бути використані”, – додав він.
Українці ж знаходять свої варіанти, як вчинити із грошима, що опинились у них на руках. Приміром, із початком девальвації національної валюти, ціна квартир у новобудовах, яка формується в гривнях, у доларах впала на 25%. Тому велика частина знятих із банківських рахунків грошей перетворилась на квадратні метри. Учасники ринку підтверджують – покупці зараз домінують. Однак, кількість угод на столичному вторинному ринку в липні і серпні пішла на спад і склала 642 і 536, а на первинному – 806 і 621 відповідно. Хто що міг потратити – вже потратив.
У кого заощаджень поменше – тратили на авто та побутову техніку. За даними компанії AUTO-Consulting в серпні українці купили 6621 нових легковиків, що на 14,6% більше, ніж у липні. В основному це були бюджетні авто вартістю до $ 20 тис.
Що стосуєтсья побутової техніки, то тут, як порахували в GfK Ukraine, ринок показав приріст на 6,2% за період квітень-червень поточного року порівняно із аналогічним періодом минулоріч, до 10,3 млрд грн. Найбільший приріст показав сектор дрібної побутової техніки – 28,3%. Відстає від нього сектор побутової електроніки, що зріс на 13,6%. Що стосується крупної побутової техніки, то її купували на 8,4% більше.
Гроші, які залишаються на руках у населення все не залишають у спокої великі фінансові уми. І в такой ситуації ліпше усім – і банкам, і вкладникам, – послуговуватись принципом “Тихіше їдеш – далі будеш”.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
