9444
Що українці роблять із грошима, які забрали із банків?
— Казна та Політика
За даними Національного банку України з банківської системи від початку року забрали 110 млрд. грн. – 7 млрд. у валюті й 50 млрд. у гривні. Це означає, що близько 40% населення (не рахуючи юридичних осіб) забрали свої вклади. Що робити із цими коштами і коли їх почнуть нести до фінустанов?
Чому відтік коштів у 2008 році не закінчився катастрофою
За даними Асоціації українських банків, у першому кварталі 2009 року відтік з депозитних рахунків досяг 47 мільярдів гривень, тоді як ще минулого 2008 року за цей період приток коштів по системі склав 15 мільярдів гривень.
У квітні 2009 року притік вкладів становив 0,6% або 1,13 мільярда гривень, тому в травні Нацбанк зняв обмеження на повернення депозитів. Таким чином регулятор захотів повернути собі довіру вкладників. І в травні загальна сума вкладів фізосіб у банках різко зросла до 192,5 мільярда гривень.
Вводячи обмеження на суму зняття депозитів тепер, Нацбанк у першу чергу карає валютних вкладників, вважає економіст Андрій Блінов.
“Заборона на дострокове зняття коштів з депозитних рахунків пропонувалася навіть 2004 року, коли була не економічна криза, а політична, пов’язана із виборами президента. Далі ми мали цю історію в 2008 році. Зараз були покарані фактично ті люди, які тримають валюту в банках. Якщо ви вносите в банк 5 тис. доларів, для того, аби їх зняти, вам потрібно замовити ці кошти, тримувати по 15 тисяч, і дай боже, щоб вони були. Це нагадує приказку “Залізти нагору коштує два долари, а злізти назад – десять”. Виходить абсолютно неправильна ситуація. По валютним вкладам треба запроваджувати якийсь індикативний показник. Але кошти мають повертатися в строк і в повному обсязі. І якщо буде прострочення хоч на один день – абсолютно нормальним буде забрати кошти із системи”, – вважає економіст.
Обмеження та порушення термінів видачі вкладів банками змушують населення іще менше вірити у надійність банківської системи, тому притоку коштів, як це було у 2009 році нам ще не скоро побачити.
Відлякує не стільки економіка, скільки політика
Введення обмежень на отримання вкладів породжує паніку, у кожного, хто не може своєчасно отримати вклад, вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов.
“Коли вкладника відправляють отримувати по 15 тисяч гривень щодня… Люди з грошима роблять висновки, що вони в банки в таких умовах нічого не понесуть. Мені не зрозуміло в таких умовах чому НБУ б’є по усіх банках? Адже є банки в хорошому стані, які здатні віддавати повністю депозити. А Національний банк забороняє, вводячи обмеження”, – розповів екс-міністр.
“Коли вкладники знову понесуть гроші в банки? Тільки тоді, коли Національний банк порозумнішає. Коли будуть зняті обмеження, коли будуть названі ненадійні банки, коли для добросовісних банків не буде обмежень”. – додав він.
Голова Ради АУБ Станіслав Аржевітін бачить у коштах, які залишаються поза межами банківської системи основу для розвитку української економіки. “50-70 млрд. дол. коштів обертаються поза межами банківської системи. По великому рахунку, потрібно відновити довіру до державної економічної політики. Якщо опуститись ще нижче – це цінова стабільність, курсова. Це коли українці як банківські клієнти побачать, що держава не стоїть осторонь тих проблем,які виникають”, – підкреслив Аржевітін.
“Є приклад – валютний курс. Кредити для фізичних осіб брались по 5-8 грн./$. Сьогодні треба їх гасити по 13-14 грн. /$. І держава фактично усунулась від цієї проблеми. Хоча вона її спричинила – за курс відповідає не банківська установа і не громадянин України. Є в першому читанні проект закон про реструктуризацію цих боргів, але ми відчуваємо, що його так ніхто і не прийме, і ця проблема залишиться між банківською установою і клієнтом. Доки будуть у нас такі проблеми, доти будуть звинувачувати банківську систему в тому, що їй не довіряють”. – зазначив експерт.
На його думку, насправді руйнується довіра не до банківської системи, просто банк як лакмусовий папірець висвітлює цю проблему.
Під матрац? Чи в банку?
110 мільярдів гривень – сума велика, і виникає питання як цими коштами тепер розпорядитися. “У багатьох, хто познімав гроші з рахунків, питання – а що з ними робити, куди нести? А виходить, що нікуди тому що й найкращий банк не видасть валюту, якщо ви її принесете”, – вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов.
“Це дуже серйозна проблема. Навіть ті, хто встиг забрати, не понесуть гроші в банки, зважаючи на те, що на зняття депозитів введено обмеження. Принести – можна, взяти – не можна, тобто банківська система працює в один бік. У нас немає на сьогодні таких інструментів, надійних та популярних, які б давали можливість вкласти ці гроші надійно та з доходом. Це одна з головних помилок. Валютні резерви на руках у населення в багато разів перевищують резерви Національного банку. І вони не можуть бути використані”, – додав він.
Українці ж знаходять свої варіанти, як вчинити із грошима, що опинились у них на руках. Приміром, із початком девальвації національної валюти, ціна квартир у новобудовах, яка формується в гривнях, у доларах впала на 25%. Тому велика частина знятих із банківських рахунків грошей перетворилась на квадратні метри. Учасники ринку підтверджують – покупці зараз домінують. Однак, кількість угод на столичному вторинному ринку в липні і серпні пішла на спад і склала 642 і 536, а на первинному – 806 і 621 відповідно. Хто що міг потратити – вже потратив.
У кого заощаджень поменше – тратили на авто та побутову техніку. За даними компанії AUTO-Consulting в серпні українці купили 6621 нових легковиків, що на 14,6% більше, ніж у липні. В основному це були бюджетні авто вартістю до $ 20 тис.
Що стосуєтсья побутової техніки, то тут, як порахували в GfK Ukraine, ринок показав приріст на 6,2% за період квітень-червень поточного року порівняно із аналогічним періодом минулоріч, до 10,3 млрд грн. Найбільший приріст показав сектор дрібної побутової техніки – 28,3%. Відстає від нього сектор побутової електроніки, що зріс на 13,6%. Що стосується крупної побутової техніки, то її купували на 8,4% більше.
Гроші, які залишаються на руках у населення все не залишають у спокої великі фінансові уми. І в такой ситуації ліпше усім – і банкам, і вкладникам, – послуговуватись принципом “Тихіше їдеш – далі будеш”.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Президент оголосив масштабне перезавантаження енергетичної сфери
У жовтні інфляція сповільнилася до найнижчого рівня від початку року
Цьогоріч ДБР викрило злочини, що завдали державі майже 13 мільярдів грн збитків
Скільки коштів витратили на відбудову України від початку великої війни
У жовтні розмінували 370 гектарів українських сільгоспземель за програмою компенсації
«Зимова підтримка»: українці подали мільйон заявок у день старту програми
