2253
Історія світової економічної нерівності
— Світ
Британець Ангус Медісон, який пішов з життя в 2010 році, був одним з найвпливовіших істориків-економістів; його книга про світову економіку за останні два тисячоліття вже стала справжньою класикою.
Сьогодні Організація економічного співробітництва та розвитку (до речі, одне з місць, де працював Медісон) спільно з Університетом Утрехта провели велике дослідження умов життя 25 країн з 1820 року.
Робота включає практично всі сторони життя: від зарплати будівельників в 1920-х рр. в Японії до рівня самогубств в XIX столітті в Італії. Це дослідження, по суті, стало своєрідним мостом між макроекономічною панорамою Медісона і мікроекономічним оглядом історика Пітера Лазлетта, автора книги “Світ, який ми втратили” (The World We Have Lost).
Факти, представлені в дослідженні ОЕСР, в основному підтвердили те, що передбачалося раніше. Кількість років, витрачених людьми на освіту, за цей період збільшилася скрізь. Середній зріст людини також майже скрізь збільшився (лише американці з 1820 по 1990 рр. підросли на 1,1 см більше, ніж китайці). Купівельна спроможність зарплати будівельника зросла всюди, хоча у Великобританії вона збільшилася в 10 разів з 1820 по 2000 рік, а в Індонезії всього в два рази, пише журнал The Economist.
Однак винятком цієї чіткої тенденції є нерівність. Можна було б припустити, що світ династії Цин, царя Миколи I і Британської Імперії будуть більш унікальними, ніж сьогоднішній світ. Але в Китаї, Таїланді, Німеччині та Єгипті нерівність в доходах була такою ж в 2000 р, як і в 1820 р Бразилія і Мексика сьогодні мають ще більшу нерівність, ніж в епоху Симона Болівара. Тільки декілька багатих країн – таких як Франція і Японія – зафіксували зниження нерівності в доходах.
Те, що є істиною для індивідуальних країн, залишається істиною і для світу, якщо його розглядати як єдину державу.
ІНДЕКС ДЖИНІ
Дослідження використовує індекс Джині (статистичний показник, який свідчить про ступінь розшарування суспільства даної країни або регіону відносно певної досліджуваної ознаки), в якому 0 – це ідеальна рівність за рівнем доходу, а 100 – максимальна нерівність.
Глобальний Індекс Джині зріс з 49 пунктів в 1820 р. до 66 пунктів у 2000 р. При цьому падіння в доходах з’явилося не через збільшення прірви між багатими і бідними всередині країн. Нерівність трохи змінювалася протягом 130 років до 1950 р, а потім різко впала в період з 1950 р. по 1980 р., дослідження цей період називає егалітарною революцією. З 1980 р. індекс знову став підніматися до рівня 1820 р.
Таким чином, зростання протягом двох сторіч глобальної нерівності мало з’явитися звідкись ще: на думку вчених через “міждержавну нерівність” або розрив у рівні доходів між багатими і бідними країнами. Цей розрив різко збільшився. У 1820 р. найбагатша країна – Великобританія – була в п’ять разів багатшою, ніж середня бідна держава. Сьогодні Америка в 25 разів багатша, ніж середня бідна країна.
Індекс Джині в міждержавній нерівності був на рівні 16 в 1820 р. У 1950 р. він злетів до 55 пунктів, залишаючись відтоді приблизно на тому ж місці. Основною причиною нерівності з 1820 р. була індустріалізація на Заході.
Це зробило глобальний розподіл доходу досить незвичайним. Нормальний розподіл доходу виглядає у формі дзвону: найбільше число людей в центрі, а багаті і бідні по краях.
Графік показує, що в 2000 р. глобальний розподіл доходу мав форму дзвону, точно так само, як в 1820 р. Однак в 1970 р. форма лінії була іншою, тому що західні країни в цей період відриваються від більшої частини світу і стають багатшими, створюючи другий “пагорб”.
На думку дослідників, ця хвиля збігається з відходом від глобалізації в період з 1914 по 1970 рр. Як тільки глобалізація відступила, багаті країни займалися внутрішніми проблемами і змогли зменшити різницю між багатими і бідними громадянами. Як тільки глобалізація знову активізувалася після 1980 р. сталося протилежне: “глобалізація стала причиною збільшення нерівності в доходах всередині країн, і водночас знизила нерівність в доходах між країнами”.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
