752
Трильйон євро на девальвацію
— Світ
Рада керуючих Європейського центрального банку минулого четверга на засіданні оголосила формат програми викупу активів, потенційний обсяг якої складе 1 трлн євро. Формально затверджено відразу дві програми – Сovered bond purchase programme (CBPP3) і ABS purchase programme (ABSPP).
За цими абревіатурами ховається викуп облігацій (забезпечених іпотечними або державними паперами), а також упакованих в єдиний пул активів (Asset-backed security, ABS). До переліку яких входять досить різноманітні інструменти, так чи інакше зав’язані на іпотечні кредити.
В рамках цих програм ЄЦБ буде викуповувати зазначені інструменти у банків, перераховуючи на їхні рахунки євро. Центробанк декларує ідею, що отримані гроші банки будуть направляти в реальний сектор економіки, таким чином стимулюючи відновлення бізнес-активності та зростання в єврозоні. CBPP3 стартує в другій половині жовтня, а ABSPP – в 4 кварталі. Все це дійсно могло б виглядати красиво, якби не пару «але».
Аналізувати дві нові програми потрібно в комплексі з уже стартувала TLTRO (Targeted Long-Term Refinancing Operation), яка передбачає отримання цільових пільгових кредитів малим і середнім бізнесом. Складно придумати щось більш підходяще під шаблон «довести гроші до реального сектора економіки», чи не так?
Перший раунд TLTRO пройшов у вересні і отримав лаконічну характеристику від експертів – «провальний». Планувалося видати до 200 млрд євро (згідно з установленим лімітом), але фактично отримано було лише 86,2 млрд євро, що красномовно говорить про низький попит на кредити з боку реального сектора. Другий аукціон пройде в грудні, і аналітики в Євросоюзі вже відзначають, що принципово нічого не поміняється.
Тобто проблема не в кількості і вартості ресурсу, а у відсутності попиту на кредити з боку бізнесу. Адже якщо вони не готові брати пільгові позики на гранично лояльних умовах, справа явно не в нестачі грошей в системі, як намагається нас переконати глава ЄЦБ Маріо Драгі.
Власне, відповідаючи на запитання журналістів, керівник банку двічі сказав про те, що вже кілька років застосовуються «безпрецедентні заходи» (згадавши і негативну ставку по депозитах для банків). Але чомусь він не пішов у своїх міркуваннях далі і не знайшов зв’язку між цими заходами і нинішньою рецесією в Єврозоні.
Таким чином, складно уникнути питання: а куди підуть гроші від ABSPP і CBPP3? Як ми переконалися, реальний сектор гроші цікавлять мало. Картина прояснюється, якщо врахувати динаміку євро, який втратив 10% щодо своїх травневих піків (EUR / USD 8 травня: 1,399, 3 жовтня: 1,252).
Єдиною вигідною і реальною операцією з євро , які нахлинули в банківську систему, є їх конвертація в інші валюти (в першу чергу – долар США), або інструменти, номіновані в цих валютах (наприклад – державні бонди). Це створить додатковий тиск на курс євро, тим самим додаючи до процентної дохідності ще й курсову. У тому, що євро буде знижуватися, ніхто не сумнівається, адже навіть словесних інтервенцій від ЄЦБ було достатньо для досягнення 2-річних мінімумів до долара США.
Очевидно, Маріо Драгі це розуміє. Як розуміє і те, що трильйон євро не піде в реальну економіку. До речі, приклад США (де банки, позбавляючись від токсичних активів, залишали гроші на рахунках в ФРС) тут не показовий.
Адже за океаном депозити в ФРС приносили невелику прибутковість, що в якійсь мірі виправдовувало пасивність банків, тоді як в єврозоні віднедавна ставка негативна – мінус 0,2%. Тобто комерційні банки доплачують за зберігання грошей на рахунку в ЄЦБ.
Зібравши всі ці умови воєдино, можна припустити, що саме зниження курсу євро і є реальною метою ЄЦБ. І тут навіть неважливо, чи дійсно в ЄЦБ вірять, що зростання інфляції (про яку вони часто згадують як орієнтир) провокує зростання економіки, головне, вони вірять в те, що цьому сприяє девальвація.
Один з журналістів на прес-конференції спитав Драгі: «Як пояснити жителям Європи, що платити в магазинах кожен день більше – в їхніх інтересах?» Відповіді не послідувало. Втім, як і на багато інших питань. Або хтось чекав чесної відповіді: «Дії центрального банку спрямовані на захист інтересів одних груп людей, жертвуючи при цьому інтересами інших»?
Олександр Спасиченко, керівник активами Bonum group
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
