1010
Великий пшик: чи залишаться українські аграрії без добрив
— Аграрний ринок
Україна ризикує в наступну посівну увійти без мінеральних добрив. Так, 29 вересня Кабінет міністрів України підписав постанову №488, якою наказує з 1 жовтня 2014 до закінчення осінньо-зимового періоду 2014/2015 років або до прийняття окремого рішення припинити використання для технологічних потреб природного газу виробниками міндобрив. Єдиний виняток – ресурс, який буде імпортований цими підприємствами після набрання чинності цієї постанови. Як буде виходити із дефіциту хімічна промисловість?
Поступки і економія
Галузь виробництва мінеральних добрив в Україні представлена 6-ма великими підприємствами. 4 з них входять в холдинг OstChem у складі Group DF Дмитра Фірташа: “Концерн” Стирол “, Сєверодонецьке об’єднання “Азот”, Черкаський “Азот” і “Рівнеазот”. Також серед хімпідприємств числяться “Дніпроазот” групи “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова і поки ще державний Одеський припортовий завод (ОПЗ). Сумарно вони, за оцінкою генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, забезпечують ринок українських добрив на 80%, при цьому 90% добрив, вироблених ОПЗ, йде на експорт. Проте варто врахувати той факт, що в даний момент два підприємства – “Стирол” і Сєвєродонецький “Азот” – не функціонують через розташування в зоні АТО. Інші ж, за даними джерел Delo.UA на ринку, з серпня завантажені на повну потужність, готуючи добрива до посівної.
Традиційно відсутній обсяг добрив імпортується переважно з Білорусі та РФ, які виграють в українських виробників за рахунок більш низької вартості природного газу (ПГ) для промспоживачів. Саме ПГ займає близько 70-80% в структурі виробництва аміаку, компонента добрив. В Україні вартість газу, встановлена Національною комісією з питань регулювання в енергетиці, становить 4874 грн / 1000 кубометрів ($ 369,3 за курсом НБУ на 1 жовтня). У Росії ж, за даними Мінекономрозвитку РФ, вона не перевищує $ 130 / тис. куб. м без ПДВ.
Втім, в липні поточного року імпорт добрив ускладнився тим, що уряд встановив антидемпінгові мита на імпорт нітрату амонію походженням з РФ. За ідеєю, дана ініціатива повинна була дати карт-бланш українським “хімікам”, особливо з урахуванням одного факту: в 2013-му холдинг OstChem, який з 2012-го здійснював імпорт палива в країну паралельно з державною НАК “Нафтогаз України”, створив собі запаси, закачавши в підземні сховища (ПСГ) додатково 5 млрд кубометрів російського ПГ за зниженою ціною в $ 268. Втім, на початку поточного року “Газпром”, раніше поставляв паливо хімзаводам Фірташа, відмовився від продовження даної практики на користь співпраці з держкомпанією.
Згідно з балансом розподілу газу в 2013 році, українська хімічна промисловість споживає близько 8-8,5 млрд кубометрів природного газу. Приміром, одне з хімічних підприємств, “Рівнеазот”, що входить в структуру Group DF Дмитра Фірташа, щорічно використовує близько 600-720 млн кубометрів ПГ в залежності від завантаження. Аналогічна ситуація і на інших підприємствах. В цілому, за словами керуючого директора Group DF Бориса Краснянського, підприємства холдингу з урахуванням поставок ресурсу на ОПЗ споживають на рік 6 млрд кубометрів ПГ.
Фірташ “вирішить”
В даний же час, за даними джерел Delo.UA, OstChem має резервний об’ємом газу в ПСГ на рівні 3,5 млрд кубометрів. Цього цілком достатньо, щоб забезпечити сировиною два функціонуючих заводи навіть більш ніж на піврічний період. Ось тільки підняти їх звідти, виходячи з нової постанови, не можна.
У Group DF офіційно питання поставок палива не коментують. Втім, офіційною позицією групи вважатимуться вчорашню заяву Дмитра Фірташа у Відні. “[…] У нас є контракти, є зобов’язання, це якесь оголошення війни без попередження”, – сказав він журналістам на конференції “Україна в Європі: мир і розвиток”. Фірташ також підкреслив, що буде змушений зупинити два заводи, що залишилися.
Ось тільки чи варто зупиняти? Судячи з усього, від проблем з поставками палива заводи Фірташа не стикаються, на відміну від інших. Джерела нашого видання на ринку відзначають, що деякі приватні компанії ще влітку стикалися з ситуацією відмови від “Укртрансгазу” – оператора української газотранспортної системи і сховищ ресурсу – видавати належне їм паливо. “Були заявки, навіть перераховувалися кошти. А через кілька днів” Укртрансгаз “повертав гроші і без пояснення не викачував пальне зі сховищ”, – говорить співрозмовник Delo.UA. OstChem до групи потерпілих не входила, і не входить зараз – вивантаження ПГ зі сховищ для холдингу, незважаючи на вступ в дію постанови, відбувається і донині.
Два інших заводи – “Дніпроазот” і ОПЗ – також не змогли прояснити ситуацію з поставками палива. На дніпропетровському підприємстві відмовилися коментувати момент з постановою, як і на одеському. Раніше ЗМІ повідомляли, що ОПЗ завдяки переговорам з Міністерством енергетики та вугільної промисловості і “Нафтогазом” отримав право на власний імпорт “блакитного палива” з Угорщини (навесні це було фактично заборонено НАК, та й рентабельність залишала бажати кращого – з 1 січня для всіх імпортерів , крім “Нафтогазу”, стало діяти ПДВ, що призвело б до подорожчання палива на 20%). Це дозволяло заводу економити близько $ 12 млн на місяць – у порівнянні з тарифом для промислових підприємств і урахуванням усіх складових (ПДВ, ставка транзиту, збір на газ у вигляді цільової надбавки), вартість ресурсу в $ 330-335 за 1 тис. куб. м була більш вигідною партією. Представник ОПЗ в спілкуванні з журналістом нашого видання не підтвердив, але і не спростував дану інформацію. Однак якщо врахувати, що на імпортерів палива постанова не поширюється, у одеських хіміків немає причин для хвилювання.
Мінеральний криза
А ось аграріям, які готуються до посівної, схоже, доведеться трохи похвилюватися. Для весняної посівної, за розрахунками все тієї ж Group DF, знадобиться близько 1,1-1,2 млн тонн добрив. Володимир Лапа розглядає два сценарії: оптимістичний і не дуже. Відповідно до першого, хімікам все ж дозволять купувати газ “на стороні”, що, по-перше, може знизити вартість добрив (у разі вартості палива нижче тарифу для промспоживачів), а по-друге, не змусить рости ціни. “Песимістичний варіант полягає в тому, що виробники міндобрив залишаться без природного газу. В такому випадку Україні доведеться збільшити частку імпорту”, – припускає експерт.
Причина проста – імпортне мито на російські добрива. Для експортера АТ “Дорогобуж” (кінцевий бенефіціар компанії – голова Європейського єврейського конгресу В’ячеслав Кантор) цей показник становить 20,51% (раніше – 9,76%), для експортера АТ “МХК “Єврохім” (контроль здійснює бізнесмен Андрій Мельниченко) – 36,03% (раніше – 0,78%). для всіх інших експортерів і в цілому для Російської федерації ставка мита буде зафіксована на рівні 36,03% (раніше – 11,91%). Відповідно, Лапа прогнозує зростання вартості добрив більш, ніж на 30%.
Зараз же, за даними компанії “Інфоіндустрія”, вартість селітри становить 4550 грн за тонну, карбаміду – 5600 грн / тонна. При цьому експерти компанії прогнозують подорожчання добрив з листопада, напередодні наступного посівного періоду. “Зараз ціна, навіть незважаючи на такі новини, зрости не встигла”, – говорять в “Інфоіндустрія”. Втім, сільгоспвиробникам не варто хвилюватися – за інформацією джерел Delo.UA на ринку, українським “хімікам” потрібно провести 350-400 тис. тонн міндобрив, щоб покрити потреби посівної. І якщо статус-кво в поставках газу ОПЗ і холдингу Дмитра Фірташа збережеться, нашій країні не доведеться вдаватися до імпорту.
Любомира Ремажевська
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
