341
Європа здає іспит на геополітичну зрілість
— Світ
Події на Сході України стали для Європейського Союзу дуже важливим іспитом на геополітичну зрілість, на вміння не тільки здаватися, а й бути реальним гравцем на континенті. Адже часи гострої політичної кризи в українсько-російських відносинах збіглися зі зростанням економічних проблем в країнах Євросоюзу. Тому вимушене введення Брюсселем санкцій проти Росії, помножене на внутрішні проблеми, покаже, наскільки Євросоюз готовий до реального регіонального лідерства, до боротьби за відстоювання свого життєвого простору.
Аналіз ситуації
В Європі з приходом осені все більш відчуваються політичні та економічні проблеми. Статистичні дані, опубліковані у вересні 2014 року, вказують на те, що, незважаючи на недавні прояви певного оптимізму, стан економіки ключових країн Євросоюзу залишається хитким. Це, на думку аналітиків групи глобальної розвідки геостратегії, може мати серйозні політичні наслідки для всієї Європи.
Німеччина, Франція, Італія та Іспанія – чотири найбільші економіки єврозони – продовжують відчувати на собі наслідки світової фінансово-економічної кризи. Хоча при цьому відчуття у всіх різні.
2 вересня 2014 Міністерство зайнятості Іспанії оголосило про те, що число людей, зареєстрованих як безробітні, зросло в період з липня по серпень цього року на 5%. Варто відзначити, що недавні цифри краще, ніж за аналогічний період 2013 року. На початку вересня Банк Іспанії оголосив, що акції великих іспанських компаній впали на 9% в річному численні. Іспанські компанії, як і більшість європейських компаній, в значній мірі покладаються на кредити, які виділяються для рефінансування, що розподіляються національними банком Іспанії в координації з Європейським центральним банком.
На цьому тлі зростають хвилювання серед іспанських громадян, які вбачають в політиці Євросоюзу щодо агресивного російського керівництва очевидні складнощі. Адже простіше простого сказати, що санкції, введені Євросоюзом проти Росії, є головними причинами стагнації внутрішніх економічних проблем в Іспанії. І вже самі іспанські експерти починають говорити про те, що Іспанія побачить деяке економічне зростання цього року (1,1% відповідно до прогнозів Європейською комісією), але жорсткі умови кредитування будуть як і раніше підривати можливість довгострокового економічного зростання цієї країни.
Ці тенденції чітко підкріплюються останніми політичними подіями в Іспанії.
Опитування громадської думки, проведене 31 серпня 2014, показало, що підтримка партії Podemos досягла рекордних 21,1%, нового максимуму за партію, яка була створена менше року тому.
Для інформації: «Подемос» («! Ми можемо») – ліва політична партія в Іспанії, заснована в січні 2014 році групою лівих активістів та інтелектуалів – іспанський аналог Occupy Wall Street.
Формально партія не має ані центрального офісу, ані керівництва, діючи через своєрідні політичні клуби- представництва прихильників руху, об’єднаних в «круги». Ініціатором створення нової партії, здатної кинути виклик двопартійній системі Народної партії та ІСРП, виступила троцькістська партія «Антикапіталістичні ліві» (Izquierda Anticapitalista). Надихнув на створення широкої лівої партії іспанських активістів успіх грецької Коаліції радикальних лівих (СІРІЗА). Також відзначають вплив на «Подемос» ідеології латиноамериканських лівих рухів і урядів.
Основні цілі партії – 35-годинний робочий тиждень, вихід на пенсію в 60 років, скасування неоліберальних трудових і економічних реформ і «заходів суворої економії», відмова від двопартійної системи, протистояння впливу Німеччини та «великій трійці» (Міжнародний валютний фонд, Європейська комісія і Європейський Центробанк) в національній та європейській політиці.
Вона брала участь у виборах до Європарламенту 2014 незалежно від традиційних лівих партій, в тому числі блоку комуністів і регіоналістські лівих «Об’єднані ліві». Незважаючи на свою новизну на політичному полі, посіла четверте місце з 7,98% голосів, що стало сенсацією. У деяких співтовариствах (регіонах) Іспанії, таких як Мадрид, Астурія, Кантабрія і Арагон, за нову партію голосували понад 10% активних виборців; в мадридському робочому районі Сан-Блас – 14%.
До Європарламенту пройшли п’ять кандидатів списку «Подемос»: Пабло Іглесіас Турріон, 35-річний політолог, автор книг і телеведучий; Тереза Родрігес, 32-річна вчителька; Карлос Хіменес Вільярехо, 78-річний колишній прокурор ліводемократичних поглядів, відомий своєю боротьбою з відмиванням грошей в офшорах; Лола Санчес, 36-річна політолог і колишня підприємниця; Пабло Еченіке-Робба, 35-річний фізик, прикутий до інвалідного крісла спінальною м’язовою атрофією.
Під час проведених в Європарламенті у вересні цього року дебатів по Україні вони виступали за пом’якшення санкцій проти Росії, граючи, тим самим, не на боці України.
Стрімке зростання Podemos в Іспанії має прецедент в іншому місці Єврозони. У Греції, політичний рух Syriza поклав кінець двопартійній системі країни, змусивши лівоцентристів і правоцентристів сформувати коаліційний уряд з метою утримання влади. За оцінками аналітиків групи, Syriza залишається ключовим гравцем в грецькій політиці і буде серйозним претендентом на наступних загальних виборах, які пройдуть в Греції в 2016 році.
Італія – ще одна слабка ланка Євросоюзу. Економічні показники Італії також є досить слабкими. Бізнес-асоціація Confesercenti заявила 2 вересня 2014 про те, що більше 40% підприємств, заснованих до 2010 року, були закриті в поточному році. Пов’язано це, перш за все, з жорсткими умовами кредитування та слабким внутрішнім попитом.
Як і в Іспанії та Греції, проблеми Італії також вплинули на політичну ситуацію в країні. Прем’єр-міністр Італії Матео Рензі все ще бореться, щоб отримати схвалення парламенту для проведення внутрішніх реформ, включених в амбітний план уряду після його формування в лютому 2014 року. Коли він став прем’єр-міністром шість місяців тому, він обіцяв проводити по одній реформі кожен місяць. Однак цю обіцянку він не дотримав. Причина такої невдачі – фрагментований парламент і опір з боку профспілок і національних бізнес-асоціацій.
Яка ж ситуація в двигунах Євросоюзу?
Іспанія, Італія та Греція знаходяться на периферії єврозони, але ситуація не набагато краще і в ядрі блоку.
Французький уряд недавно повідомив про те, що рівень безробіття в цьому році не знизиться, і більшість прогнозів вказують, що Францію очікують в 2014 році лише мінімальні показники економічного зростання. Ця економічна криза призвела до кризи влади. В даний час, президент Франції Франсуа ОЛЛАНД поки що має можливість протистояти виникненню політичної кризи. Проте великим питанням залишається те, чи здатний він буде це робити в разі виникнення масових акцій протесту, які можуть вилитися на вулиці французьких міст. За інформацією аналітиків групи Геостратегія, в найближчі тижні Франція може поринути в період внутрішньої соціальної турбулентності з важко прогнозованими для Олланда політичними наслідками. І так само, як на периферії Євроконтиненту, поєднання економічного застою та відсутності довіри до правлячих еліт веде до значного сплеску популярності євроскептиків. Це вже дозволило Національному фронту – крайній правійпартії – в черговий раз прорватися до Європарламенту.
Німеччина має більш стабільну економічну ситуацію, ніж Франція, але німецький уряд також стурбований уповільненням економічного зростання в останні місяці 2014 року. Одна з причин – введені економічних санкцій, накладених Європейським Союзом на Росію після агресії проти України. Навіть якщо більшість нинішніх санкцій не впливають на Німеччину напряму, невизначеність у майбутньому негативно впливає на розвиток німецької економіки. Німецьке уряд перебуває під тиском Франції та Італії, які вимагають від Берліна підтримати дії Європейського центрального банку для стримування інфляції та збільшення внутрішніх інвестицій. Це те, чого Німеччина не хоче, оскільки віддає перевагу проведенню економічних модернізаційних реформ в країнах Євросоюзу.
Як і її сусіди, Німеччина також відчуває політичні наслідки європейської кризи. Євроскептики (партія Альтернатива Німеччини) отримали 9,7% голосів на регіональних виборах, що відбулися в Саксонії 31 серпня 2014, а також в Бранденбурзі 14 вересня, відкривши для них вхідні двері в Бундестаг. Певною мірою, саме географія пояснює зростання евроспептіцізма а Східних регіонах Німеччини, які й донині залишаються менш розвиненими, ніж регіони на Заході. До того ж вони відчувають високий рівень безробіття, значний відтік робочої сили зі Сходу на Захід Німеччини, а також тиск з боку іммігрантів з країн Східної Європи, недавно прийнятих до складу Євросоюзу.
Висновки
Грунтуючись на вищевикладеному аналізі внутрішньополітичної ситуації в ключових країнах Європейського Союзу, аналітики групи Геостратегія вважають, що в нинішніх умовах об’єднана Європа здає своєрідний тест на геополітичну зрілість.
Адже якщо складна ситуація, що складається в таких країнах як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія і Греція внаслідок введених проти Росії економічних санкцій, призведе до здачі жорстких антипутінських позицій Берліна чи Парижа, це стане справжнім фіаско. Це зміцнить російського президента Путіна в його впевненості в тому, що Європа – це політичний імпотент, нездатний на відстоювання інтересів свого життєвого простору.
І навпаки, якщо Європейський Союз не здригнеться, навіть під тиском своїх громадян, які відчують втрату російського ринку, це вплине на Путіна як шок. Його теорія про нездатність європейців вийти з тіні США розіб’ється через принципову позицію керівників європейських столиць. В такому випадку у Європи залишаться шанси на зміну протягом наступних кількох років політичного режиму в Росії. Тобто – відсторонення Путіна від влади руками російських громадян, і повернення Росії на нормальні демократичні рейки розвитку. Без «Буків», зелених чоловічків і проплачених терористів.
За матеріалами: Geostrategy
Поділитися новиною
