3324
Ні реформ, ні діалогу...
— Казна та Політика
Схоже, наш уряд спромігся змарнувати найсприятливіший час для радикальних реформ. Напередодні виборів, вмить забувши про те, що в країні війна, їх починають посилено і з усіх політичних позицій критикувати. І, на жаль, не можна сказати, що нема за що. У понеділок цим зайнялися представники бізнесу, які ще зовсім недавно «на ура» сприймали відповідні наміри уряду, ба більше, взяли спочатку найактивнішу участь у їх реалізації. А тепер, зібравшись під дахом УСПП, вони побачили у пропонованих урядом реформах багато негативу і висловлюють безліч зауважень.
Це було б цілком нормально, якби до цих зауважень, що прозвучали не десь на кухні, а під час засідань спеціально створених робочих груп, хтось прислухався. Бізнес нещодавно отримав офіційне підтвердження, що свідчить про те, що його думку навмисне ігнорували. Так, у пояснювальних записках до законопроектів №5079, №5080 «Про внесення змін до податкового кодексу та деяких інших законів України (щодо податкової реформи)» і «Про реформу загальнообов’язкового державного соціального страхування і легалізації фонду оплати праці» зазначається, що ці проекти законів не потребують консультацій із громадськістю. «Це є неприпустимим у громадянському суспільстві, пріоритетом якого є верховенство закону і прав людини», наголошується у зверненні круглого столу, на якому обговорювався пакет урядових податкових і соціальних реформ і реформ бюджетної системи країни.
«Ми вимушені констатувати, що пакет законодавчих ініціатив, який вноситься урядом, не створює сприятливих умов як для інвестиційної діяльності, так і для підвищення ділової підприємницької активності в Україні, — зазначає народний депутат, президент УСПП Анатолій Кінах. — Навпаки, він поглиблює, вірніше, може поглибити в разі його прийняття, системні соціальні кризові явища в країні». Кінах нагадує про принцип «не нашкодь» і наголошує, що сьогодні його дотримання має як ніколи принципове значення для майбутнього країни.
На підтвердження він наводить деякі показники економіки. У серпні темпи спаду промислового виробництва практично подвоїлися проти серпня минулого року і становили 21,4%. Видобуток вугілля скоротився на 45%, обсяг продукції машинобудування — більш ніж на 60%. Гривна з початку року девальвувала на 70%. Частка імпортних споживчих товарів на внутрішньому ринку України сягнула щонайменше 60%. Уперше за останні 10 років роздрібний товарообіг не зростає і залишається на нулі, тоді як раніше він був найважливішим чинником розвитку економіки. Кредити залишаються практично недоступними для бізнесу.
Кінах зазначає, що низькі економічні показники, як і недостатньо активні дії влади, списувати лише на війну не можна. «Вертикаль влади, — таке у нас враження, — працює у стандартно бюрократичному режимі, у той час як український народ і держава загалом долають найбільші випробування, що зачіпають не лише соціально-економічний розвиток, а й нашу державність, територіальну цілісність і наше майбутнє».
Віце-президент громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар був головою робочої групи при Міністерстві економрозвитку та торгівлі. Там зібралося понад 40 представників бізнесових організацій та асоціацій, зокрема малий та середній бізнес. За словами активіста, було розроблено непоганий проект податкової реформи. «Але всі наші пропозиції було повністю проігноровано», — каже він. Відписки, які надіслала Держфіскальна служба і Мінфін, були приблизно такими, каже Пекар: «Ми не можемо прийняти ваші пропозиції. Ви пропонуєте зміни, а зміни пропонувати заборонено».
«Ми маємо сьогодні хронічне скорочення попиту на абсолютно всіх внутрішніх ринках країни, — обурений експерт, — скорочення попиту на інвестиційні товари, недоінвестування, зокрема й на створення робочих місць. Фактично у нас починається економічна стагнація. За цих умов головна мета будь-якого уряду полягає в тому, аби перезапустити економіку, дати їй позитивний сигнал. Коли Арсеній Петрович Яценюк став прем’єр-міністром, йому на великій конференції бізнес сказав про це. І прем’єр-міністр обіцяв через кілька днів, «коли розберемося», дати такий сигнал». Пекар не без гіркоти зазначає: «Ми бачимо сьогодні, які сигнали даються економіці». За його словами, якщо обговорювані закони ухвалять, у країні буде економічна катастрофа. «Якщо влада не почує, про що говорить бізнес, — каже експерт, — це дуже погана прикмета. За нею настає осінь…»
«Коли порушувалося питання про реформи, йшлося про те, що передусім необхідно підвищити довіру суспільства і бізнесу до нашої влади. Це було б одним з головних стимулів для того, щоб бізнес і держава зробили певні кроки назустріч одне одному», — зазначає віце-президент УСПП, голова комісії з питань економічної політики Юлія Дроговоз. «Замість цього ми побачили, що ціла низка проектів приймалася з порушенням процедури, в обхід громадськості, — каже відомий експерт у галузі податків. — Жоден законопроект ніхто ні з ким не обговорював, вони з’являлися буквально перед тим, як потрапити до залу Верховної Ради, і бізнес вже потім починав думати про те, як ці закони розуміти, застосовувати і виконувати…»
Законопроекти №№ 5079 і 5080 є не реформами, а набором змін, спрямованих здебільшого на те, аби поповнити бюджет, це їх основне завдання, констатує Дроговоз. У результаті їх прийняття навантаження на бізнес дуже зросте, і не лише за рахунок розширення бази оподаткування з деяких податків (це, наприклад, податок на комерційну нерухомість). Одночасно ця реформа вдарить і по населенню, оскільки ліквідовано пільги з оподаткування житлової нерухомості, і тепер небагаті люди будуть вимушені платити цей податок. Експерт вважає, що для його введення, як і для непрямих методів контролю за доходами населення, обрано далеко не найкращий час. Вона зазначає, що суспільство вже давно було готове до запровадження непрямих методів контролю доходів і до боротьби з корупцією, але наголошує, що спочатку було необхідно створити умови для добровільного виходу бізнесу з тіні і зацікавити його в легалізації доходів.
Директор приватного підприємства «СЕС-Україна» Олександр Ленгауер нагадує, що податкова система створювалася свого часу паном Азаровим і відтоді всі принципи «податкового чи економічного гестапо працюють і досі». Остання реформа — це, за його словами, закріплення цих принципів, в усякому разі реформа їх не скасовує. «Навпаки, фіскалізація зростає, — зазначає підприємець, — з багатьох поглядів. Уряд не чує бізнесу. Я працював у Мінфіні у двох робочих групах — з прибутку і з акцизу. «Говорили-балакали, сіли та й заплакали». Три місяці люди відривалися від своєї роботи, сперечалися, знаходили компроміси. Результат: нуль. Щодо тютюновому акцизу підготували дев’ять пропозицій, які базувалися на європейських нормах. Прийнято одну. Щодо податку на нерухомість знято мінімальні пільги, а вони зовсім і не пільги. У нас люди живуть у маленьких будинках і квартирах, але ставку зробили і для них, і для тих, хто має палаци, для всіх одну. А в нас що, невідоме таке поняття, як ринкова вартість житла? Як можна однаково оподатковувати хатини десь у Полтавській чи Кіровоградській області і маєтки в Кончі-Заспі? Ось де можливості для наповнення бюджету…»
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
