1493
Агрохолдинги вирощують борги
— Аграрний ринок
Українські сільгоспкомпанії за півроку подешевшали більш ніж на 20%. Сьогодні латифундисти реструктуризують борги і відмовляються від обробки земель
Як свідчать результати дослідження Agrisurvey, цього року сукупний розмір земельного банку вітчизняних агрохолдингів вперше в своїй історії скоротився відразу майже на 200 тис. га. Зменшення площ, що перебувають в обробці у великих землевласників, до 5,8 млн. га зумовлено анексією Криму, де агрохолдинги автоматично втратили 125 тис. га.
Виробництво в борг
На трансформацію сільгоспугідь серйозно вплинула і ринкова ситуація. «Більшість лендлордів вже не вважають, що роздутий земельний банк з орендованих наділів можна кому-небудь швидко і вигідно продати», – пояснює координатор мікроекономічних досліджень агентства Agrisurvey Віталій Кордиш.
В результаті фіксування цінових котирувань на агропродукцію на рекордно мінімальних позначках, хронічного дефіциту фінансування і необхідності розраховуватися за раніше взятими кредитами прискорився вихід з ринку не тільки інвесторів, для яких сільськогосподарські активи були непрофільними. Свій біг призупинили і корінні аграрії.
Через сезонну специфіку сільського господарства практично всі агрохолдинги в якості оборотних коштів використовують позикові гроші. Причому дуже часто частка останніх доходить до 60-70%. Недивно, що 60%-ва девальвація національної валюти підвела багато компаній до критичної межі – перерахунок валютних боргів сильно погіршив фінансові показники аграріїв. А закупівля обладнання і засобів захисту рослин за кордоном збільшили грошові втрати латифундистів.
За даними консалтингової компанії «УкрАгроКонсалт», в 2014 році всі найбільші холдинги повідомили про збитки через знецінення гривні. «У звітах за перший квартал компанії масово дописували рядок foreign currency exchange loss, де відображали втрати від курсових коливань», – говорить аналітик інвестиційної компанії Eavex Capital Іван Дзвінка. Зокрема, максимальний збиток від курсової різниці ($366 млн. при виручці $309 млн.) отримав найдорожчий агрохолдинг країни «Миронівський хлібопродукт» (МХП). У «Індустріальної молочної компанії» (ІМК) цей показник нижчий – $31,7 млн. (виручка – $10,66 млн.). У «Мілкіленду» – 46,79 млн. євро (77,29 млн. євро). Цукровий гігант «Астарта» втратив на курсовій різниці 69,98 млн. євро (89,44 млн. євро).
За спостереженнями генерального директора УКАБ Володимира Лапи, капіталізація українських аграрних компаній знаходиться зараз на найнижчому рівні починаючи з 2009 року. За останні шість місяців цей показник зменшився більш ніж на $1,1 млрд. (-22,2%), А з жовтня 2013 року – на $2,5 млрд. (-39,1%), Склавши станом на кінець серпня $3,9 мільярда.
Оскільки погашення валютних кредитів стало занадто дорогим, компанії масово вирушили на переговори щодо реструктуризації позик з банкірами та інвесторами. За оцінками начальника аналітичного департаменту компанії Concorde Capital Олександра Паращія, продовжити $400 млн. з $720 млн., взятих в борг, доведеться групі «Кернел» Андрія Веревського. Щоб не відчувати дефіциту коштів для нормальної активності, компанії «Астарта-Київ» Віктора Іванчика знадобиться продовження як мінімум 100 млн. євро короткострокових позик.
Борги прощаємо
Однак деякі холдинги, використовуючи складну ситуацію в країні, намагаються позбутися своїх боргів. Приміром, «Мрія», ринкова капіталізація якої постраждала за останні півроку найбільше, оголосила технічний дефолт. Незважаючи на високі ціни на цукор і експорт картоплі, компанія заявила про втрати $472,5 млн. (-66,9%). Інші аграрні компанії, чиї цінні папери продаються на європейських фондових біржах, теж показують зменшення вартості своїх активів: на $19,5 млн. (-57,9%) Зменшилася капіталізація KSG Agro, на $45,5 млн. (-49,3% ) – у «Мілкіленду».
Як відзначає керівник аналітичного департаменту «Консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник, реальні складності, які не дозволяють погашати кредити, виникають сьогодні передусім у великих компаній, чиї земельні банки зосереджені в зоні проведення АТО – в Луганській і Донецькій областях (такі як «Агротон» Юрія Журавльова, HarvEast Рината Ахметова). Оскільки ситуація там дійсно екстремальна – бойовики підпалюють поля з урожаєм, інвестори відмовляються вважати такі наділи повноцінними земельними банками.
«Такий обвал пояснюється військовими діями лише частково. Іноземних інвесторів набагато більше відлякує політична і макроекономічна нестабільність», – вважає Володимир Лапа. За його словами, найсильніше по латифундистах сьогодні б’є податкова невизначеність: впродовж останніх місяців уряд тричі намагався змінити чинну систему оподаткування для великих аграрних компаній. Зокрема, зараз активно обговорюється питання про переведення сільгоспфірми, що обробляють понад 3 тис. га орних земель і мають оборот понад 20 млн. грн., з пільгового режиму сплати податків на загальний. «Якщо найближчим часом це відбудеться, більшість аграріїв, включаючи потужні латифундії, поступово відходитимуть у тінь», – прогнозує Володимир Лапа.
Прагнучи мінімізувати ризики, компанії Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»), Андрія Веревського («Кернел») та Сергія Касьянова (KSG Agro) вже заявили про перегляд планів і скорочення інвестиційних програм. На щастя, про масові банкрутства в аграрній галузі мова поки не йде. Високий урожай навіть при низькій маржі дозволить зміцнити позиції української сільгосппродукції на експортних ринках. А диверсифікація бізнесу і розширення напрямків, пов’язаних з подальшою переробкою сільгосппродукції, допоможе пережити агровиробникам тяжкі часи.
Малоймовірно, що банкрутство буде широко використовуватися як спосіб втечі від кредиторів (кредитну історію ніхто не відміняв, а обійтися без позикових коштів аграрії не зможуть). Проте вихід із земельною арени частини агрокомпаній все ж можливий – через непрофесіоналізм і помилки менеджменту, розцінюємо поточну ситуацію як форс-мажор, а не як виклик.
«Враховуючи, що в структурі собівартості сільгосппродукції, виробленої агрохолдингами, управлінські витрати займають до 30%, лендлордам варто впритул зайнятися скороченням офісного апарату і замінити фахівців з розвитку кризовими управлінцями», – вважає Марія Колесник.
Світлана Попель
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
