745
Нова канцелярська армія
— Казна та Політика
Ні до чого, окрім зростання безробіття і збільшення соціальних проблем, нинішня спроба реформування державного апарату не приведе
Навесні в Україні скоротили приблизно 25 тис. чиновників. Днями міністр юстиції Павло Петренко озвучив ідею про масове звільнення половини з решти 225 тис. держслужбовців. Враховуючи, що варіанти нового працевлаштування людям ніхто пропонувати не збирається, в полку вітчизняних безробітних очікується значне поповнення.
В опозиції
Причому нові клієнти центрів зайнятості не будуть, в більшості своїй, конкурентоспроможними на ринку праці, адже вони не володіють навичками затребуваних на ринку професій, наприклад, айтішників або фахівців із сільського господарства. В результаті уряд отримує додаткових вкрай нелояльних до влади громадян.
Цікаво, що Петренко заявив про збереження фонду оплати праці держапарату на колишньому рівні, але чиновникам, що залишилися у своїх кріслах, зарплата буде підвищена.
«Державний службовець, який одержує 1,2 тис. грн., не може бути ефективним. У таких умовах він змушений заробляти на життя тими повноваженнями, які має, щоб прогодувати себе і свою сім´ю», – сказав глава Мін´юсту.
Можна подумати, що навіть при збільшенні окладу в два рази – до 2,4 тис. грн. – ефективність держслужбовця різко зросте і відпаде необхідність торгувати своїми повноваженнями в приватному порядку.
Тим більше, що не так давно парламент затвердив запропоноване Кабміном скорочення видаткової частини держбюджету майже на 24 млрд. грн., в основному за рахунок скорочення фінансування держапарату. Приміром, народний депутат отримуватиме замість 17 тис. грн. – 6,5 тис. грн. Що вже деякі народні обранці назвали «запрошенням до корупції».
При цьому держслужбовцям залишили тільки голу ставку, прибравши всілякі надбавки і премії – тобто чиновники вже втратили більше, ніж 30% легальних доходів і обіцяне підвищення платні лише поверне status quo.
Експерти говорять про те, що прийдешнє скорочення чиновників є лише своєрідною вибірковою люстрацією з відсторонення від влади неугодних співробітників. Але найголовніше – після їх відходу держапарат гарантовано не стане працювати краще і ефективніше. А економіка не проведе необхідні сьогодні реформи.
Все придумано до нас
«Недосконалість системи державного управління було видно всі 23 роки незалежності, – вважає Олег Устенко, виконавчий директор Фонду Блейзера. – Особливо яскраво вона проявляє себе зараз, у період бойових дій на сході країни. Але не можна спробувати прибрати якусь частину бюрократичного апарату без серйозних системних змін роботи установ. Неможливо поміняти одного міністра на іншого і чекати, що ситуація хоч якось покращиться».
«Україна страждає від того, що постійно озирається на минуле, але не намагається, схоже, думати наперед і не враховує світовий досвід, – продовжує Устенко, – Без відмови від системи, що дісталася нам іще від радянського часу, говорити про реформи, економічні перетворення, поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату – нереально. Наша бюрократія занапастить будь-яке починання в корені. Вони мотивовані абсолютно на інші речі. І звичайне скорочення кількості держслужбовців ні до чого доброго не приведе.
Єдина можливість змінити ситуацію – негайна ревізія функцій усіх державних установ – міністерств, відомств і комітетів. Чітко визначити, які функції їм потрібні, при цьому кожен із держорганів повинен виконувати якусь одну функцію. Не може бути так, як відбувається, коли коло одних і тих самих обов´язків розмазане по 2-3 відомствах».
Експерт апелює до канадського досвіду проведення реформи державного управління, яка вже через 1,5 місяця після початку проведення принесла перші плоди. Оттава впровадила інститут «спеціальних оперативних органів» із системою обмеження автономії нових органів влади в рамках міністерств і широке експериментування і диверсифікацію організаційних форм. Чисельність членів уряду скоротилася з 35 до 23 осіб.
При цьому значно розширилися повноваження провінцій і влад на місцях. А загальна чисельність держслужбовців зменшилася на 15 тис. чиновників. Але більшість із них було переведено до місцевих органів влади. За останні чотири роки скоротили ще 39 тис. осіб, багато з них працевлаштувалися в інші сфери державної системи та альтернативні установи з надання різних соціальних послуг.
«У результаті Канада скоротила витрати бюджету на кілька відсотків ВВП», – підкреслює Устенко.
«Ми не можемо собі дозволити повільні реформи, – упевнений виконавчий директор Фонду Блейзера. – Якщо говорити про подолання адміністративних бар´єрів, то тут стане в нагоді досвід Скандинавії з її т.зв. «регуляторними гільйотинами» (скорочення кількості дозволів, ліцензій та вимог до бізнесу). Таку реформу можна провести за 2-3 тижні».
Ігор Рибалка
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
