616
Економісти закликають Венесуелу оголосити дефолт за зовнішніми зобов'язаннями
— Кредит&Депозит
Коли сенат Аргентини недавно прийняв «закон про фіксацію цін», щоб знизити інфляцію, що відбулася внаслідок дефолту за держборг, на уряд напали критики, звинувачуючи в тому, що він перетворює країну у Венесуелу. Але здається, замість цього Венесуела може перетворитися в Аргентину.
Минулого тижня один з найвидатніших економістів Венесуели запропонував Каракасу оголосити дефолт за іноземними облігаціями. Враховуючи, що облігації Венесуели у вільно конвертованій валюті на суму більше $ 100 млрд становлять значну частину індексів ринків, що розвиваються, це стало б великою подією. Ще більшу увагу привертає те, що запропонував такий хід економіст – не який-небудь лівий з Каракаса. Це Рікардо Хаусманн, керівник Центру міжнародного розвитку Гарвардського університету і колишній головний економіст внутрішньоамериканських банку розвитку (Inter-American Deve¬¬lop¬ment Bank).
Венесуелець Хаусманн, час від часу консультує венесуельську опозицію, стверджує, що соціалістичний уряд Ніколаса Мадуро вже оголосив дефолт за зобов’язаннями перед своїми громадянами. Цей дефолт містить прострочення платежів імпортерам, яка спровокувала економіку дефіцит основних товарів. який паралізує економіку. Інфляція на рівні 60% свідчить, що центральний банк «не впорався зі своїми зобов’язаннями щодо збереження стабільності цін».
Однак незважаючи на внутрішній дефолт, Каракас продовжує здійснювати платежі за облігаціями за кордон. Це «не є ознакою високих моральних принципів, – написали Хаусманн і Мігель Анхель Сантос в присвяченій міжнародним відносинам колонці на порталі Project Syndicate. – Це ознака морального банкрутства ».
Безумовно, це виглядає абсурдно: соціалістичний уряд, який ставить «людей» понад усе, замість цього робить пріоритетом виплати капіталістам з Уолл-стріт, яких він так часто висміює. Однак погляд Хаусманна також парадоксальний. Коли економіст рекомендує дефолт країні, яка, як свідчить більшість показників, наприклад співвідношення боргу і ВВП, може дозволити собі наявні борги.
Доводи Хаусманна наводять на думку, що економічна некомпетентність Каракаса може в результаті поширитися також і на ринок облігацій. Хоча при цьому економіст також підкреслив, що ринки капіталу США стають принциповим майданчиком, на якому створюються проблеми країн, які збидисязі шляху – запитайте про це хоча б у постраждалих від санкцій Ірану та Росії.
У випадку з Аргентиною група хедж-фондів на чолі з Elliott Management мільярдера Пола Сінгера вдарила Буенос-Айрес по хворому місці, – кишені, – домігшись вигідного для себе ключового юридичного рішення по торгах в США аргентинським держоблігаціях. З цього моменту ця справа стала політичним мінним полем для президента Аргентини Крістіни Фернандес.
Аналогічно в Венесуелі: висловлення відточених аргументів проти фінансових ринків США – один з небагатьох способів, за допомогою яких критики Мадуро можуть впливати на ситуацію. Зрештою, протягом багатьох років Уго Чавес і прихильники його ідеології використовували практично тотальний державний контроль для того, щоб придушити венесуельську опозицію. Проте економіка залишається слабким місцем.
Середня прибутковість венесуельських держоблігацій вже перевищила прибутковість паперів США на 12,3 процентних пункту; це найвищий показник серед країн. Причина цього – економічна некомпетентність і половинчасті реформи, наприклад так звані перестановки в уряді, що відбулися минулого тижня.
Одним з варіантів вирішення для Венесуели було б послаблення контролю за цінами, адже зараз в країні діє система з чотирьох різних валютних курсів. Проте такий крок відлучить корумпованих інсайдерів з уряду від доступу до субсидованих державою валютному курсу. Лібералізація цін може також виявитися непопулярною з політичної точки зору, так як призведе до підвищення інфляції. Але Мадуро не робить нічого.
Хаусманн рекомендує «політику здорового глузду» поряд з фінансовою підтримкою від таких міжнародних кредиторів, як Міжнародний валютний фонд, який «справедливо» порадить дефолт. Так що вантаж коригувань в економіці розділять та іноземні кредитори, «як у Греції». Практично немислимо, що соціалістичний уряд Мадуро здійснить такий крок. Однак тут виникає примара опозиції, яка надійде так, якщо коли небудь прийде до влади. Це буде виглядати зовсім вже іронічно: для цін на активи корисніше виявиться соціалістичний уряд Мадуро, ніж ринково орієнтована венесуельська опозиція. Сфера державних фінансів переживає цікаві часи.
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
