453
По світу за вугіллям
— Енергетика
Найближчим часом Україна почне імпортувати енергетичне вугілля, щоб забезпечити роботу ТЕС напередодні опалювального сезону. Востаннє до такого кроку влада вдавалася на початку 2000-х років.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україна вже підписала контракт на 1 млн тонн вугілля з Південно-Африканської республікою, і перший корабель перебуває на завантаженні. Закуповують вугілля і приватні компанії, повідомив прем’єр, але не уточнив які саме.
Запаси вугілля на вітчизняних ТЕС 1 вересня становили 2,160 млн тонн, це більш як удвічі менше, ніж було на цю дату торік – 4,7 млн тонн. Причина одна – бойові дії на Донбасі.
Через військову інтервенцію РФ у регіоні, за словами Юрія Зюкова, першого заступника голови Міністерства енергетики та вугільної промисловості, не працює близько 30–35 шахт, а на тих, які діють, бракує вибухівки, оскільки обидва заводи в Донецьку і Красному Лучі, що випускають її, захопили терористи й російські військові.
«Деякі шахти та лави затоплено, залізні дороги і транспорт підірвано, перевезти добуту продукцію і переробити її неможливо. Це дуже негативно позначиться на економіці країни та соціальних питаннях», – додає Іван Плачков, голова наглядової ради ПАТ «Київенерго».
Голодна пайка
За даними Міненерговугілля, поточних запасів вугілля на ТЕС вистачить для роботи станцій на період від 11 до 50 днів. Лише в липні українські шахти «не видобули до плану 315 000 тонн вугілля, а з початку травня втрачено близько 420 000 тонн», – навів дані Юрій Зюков. Особливий дефіцит вугілля марки А – антрацити, на яких працює як мінімум половина українських ТЕС.
Із наявних 2,160 млн тонн антрацитна група (марки А+П) становить усього третину – 736 000 тонн. За вісім місяців, за даними Міненерговугілля, їхній видобуток сягає лише трохи більш як 6 млн тонн: марка А – 3,768 млн тонн, марка П – 2,319 млн тонн.
«Нині є дефіцит антрацитів, бо шахти, які видобувають це вугілля, містяться в зоні АТО і на території окупації», – пояснив сьогоднішню ситуацію Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України. Найбільші з них – шахтоуправління «Ровеньківське», шахта «Довжанська-Капітальна», шахта «Червоний партизан», шахта ім. Свердлова, шахта «Лутугине», шахтоуправління «Луганське».
Утім, доведеться закуповувати не тільки антрацити. Згідно з даними, які має в розпорядженні Forbes, за сім місяців видобуток вугілля звичайної газової групи становить на 853 000 тонн менше, ніж у плані. Враховуючи серпень, скорочення видобутку зросло до 1 млн тонн.
Отже, усього до кінця 2014 року, за підрахунками фахівців Держзовнішінформ, нашій країні доведеться придбати за кордоном 5–7 млн тонн енергетичного вугілля вартістю $450–700 млн. Утім, проблеми з імпортом не мають виникати, оскільки на світовому ринку вже тривалий час спостерігається надлишок пропозиції енергетичного вугілля.
Вугільні розсипи
Міненерговугілля працює над питанням поставок енергетичного вугілля вже близько двох місяців. За словами заступника міністра Вадима Уліди, паливо може надійти з Нової Зеландії, Австралії й, можливо, США. Профільні американські компанії вже підтвердили свою готовність забезпечити ТЕС України вугіллям. Чорне золото також може надходити залізницею з Польщі, як це було в 1990-х роках. Польські компанії готові продати до 5 млн тонн.
У Держзовнішінформ ширше бачать географію можливих поставок. Енергетичне вугілля може надійти з Колумбії, Південної Африки, Індонезії, В’єтнаму (один із найбільших світових постачальників антрациту). Розглядають і поставки зі складів у портах Північно-Західної Європи.
У разі гострого браку енергетичного вугілля Україна може отримати перші партії палива як мінімум через сім днів після подання заявки на його купівлю. «Якщо перекупити вже відвантажене судно з вугіллям, яке прямує в Європу, то це питання тижня й більше, а якщо підписувати нові контракти безпосередньо з виробниками, то вугілля в Україну потрапить морем не раніше ніж через місяць», – вважають аналітики Держзовнішінформу.
Сьогодні його ціна в портах відправлення коливається в діапазоні $68–74 за тонну. Якщо додати сюди вартість морського фрахту – $15–20 за тонну, залежно від країни відправлення та класу судна (від 70 000 до 150 000 тонн), то розрахунковий рівень цін уже в чорноморських портах України становитиме $85–95 за тонну. Ця ціна навіть менша, ніж нинішня собівартість видобутку вугілля на більшості вітчизняних шахт.
«Припускаю, що цінова політика може бути порівнюваною. Собівартість нашого вугілля досить висока, тому що шахти глибокі і складні. А в Південній Африці, Новій Зеландії просто бульдозерами гребуть із кар’єрів і вивантажують у вагони. А перевезення транспортом, баржами коштує недорого. Тож ціна, найімовірніше, буде сумірною», – каже Іван Плачков.
У Держзовнішінформі прогнозують, що проблем із забезпеченням України вугіллям на осінньо-зимовий період не очікують, адже уряд і бізнес знають про можливу проблему з поставками на ТЕС і ТЕЦ вугілля на зимовий період із Донбасу і працюють над її розв’язанням.
Чиїм коштом
Як така ситуація позначиться на економіці країни загалом і вугільної галузі зокрема, фахівці розійшлися в поглядах. Заступник міністра Юрій Зюков озвучив втрати галузі тільки за липень – вони склали 297 млн гривень. Дані за 8 місяців поки що відсутні. Зі свого боку, Михайло Волинець вважає, що зараз про збитки говорити складно, оскільки зібрати правдиву та об’єктивну інформацію вкрай важко.
«А ось імпорт вугілля з інших країн – це інвестиції в економіку інших країн. Зарплату буде виплачено не нашим шахтарям, а чужим, податки не підуть в український бюджет. Ми станемо енергетично залежні і по вугіллю», – констатує експерт.
Із ним згоден Іван Плачков: «Це позначиться на країні, бо гроші, замість того, щоб ми їх платили українським шахтарям і транспортникам, змушені будемо платити іншим країнам».
Водночас Вадим Гламаздін, заступник гендиректора Центру досліджень енергетики, вважає, що імпорт вугілля ніяк не може позначитися на вугільній промисловості та економіці України.
«Питання в тому, що навіть якщо імпорт і почнеться, а поки що це лише один з варіантів розвитку подій, причому далеко не обов’язковий, він буде викликаний виключно технічними, до того ж короткостроковими причинами – перебоями з доставкою вугілля з шахт на ТЕСи. При цьому обсяги видобутку теж якийсь час будуть знижені. Але довгостроковий баланс видобутку та споживання порушений не буде, відповідно ніяких серйозних наслідків для галузі не буде», – пояснює співрозмовник Forbes.
Більш оптимістичний варіант розвитку подій розглядають і в Міненерговугілля. Сьогодні у відомстві формується робоча група, яка по мірі звільнення окупованих територій Донбасу займатиметься оглядом шахт з метою їх якнайшвидшого запуску в роботу. Аби відмовитися від імпорту і повністю переходити на власне вугілля.
Проте якийсь час Україні таки доведеться використовувати імпортне вугілля, і на сьогодні не зовсім зрозуміло, за чиї гроші його купуватимуть – державні чи приватні? Адже майже всі ТЕС в Україні приватні, і гроші за відпущену електроенергію та тепло отримують бізнесмени. Це питання нинішніх вугільних взаємовідносин влади та бізнесу поки що залишається відкритим.
Інна Коваль, Катерина Шумило
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
