2637
«Єдиний шлях сьогодні – це друкарський верстат»
— Казна та Політика
Чи може держава у воєнний час бути ефективним і виконувати свій бюджет? У понеділок Служба Державної скарбниці спробувала дати на це питання позитивну відповідь. За січень-серпень до держбюджету надійшло 266,5 мільярда гривень, переказує REUTERS її повідомлення. До загального та спеціального фондів держбюджету України за січень-серпень, за оперативними даними Держскарбниці, надійшло на 48,7 мільярда гривень, або на 22,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Щоправда, на цьому добрі новини закінчуються. Доходи держбюджету становлять, виявляється, лише 94,1% до планових показників, тоді як дефіцит бюджету за ці ж вісім місяців виріс на 8%. Недонадходження становило 16,8 мільярда гривень. Державною фіскальною службою України в січні серпні не забезпечено надходження до загального фонду бюджету на суму 8,6 мільярда гривень (95,8% плану), у тому числі за податківцями рахується недоїмка в 4,4 мільярда і майже стільки ж за митниками. До спеціального фонду держбюджету надійшло 32,1 мільярда (78,4% плану). Недонадходження до цього фонду становило 8,8 мільярда гривень.
Не можна не нагадати і про заяву глави Мінфіну Олександра Шлапака, яка прозвучала 29 серпня про те, що за останній тиждень відомство перерахувало місцевим бюджетам 2,4 мільярда і повністю погасило заборгованість за 2014 рік. «Уряд не має жодної гривні заборгованості перед місцевими бюджетами, — сказав Шлапак на засідання Кабінету міністрів минулої п’ятниці і додав: — Якщо ситуація не погіршуватиметься, то і в подальші місяці місцеві бюджети отримуватимуть усе своєчасно». «День» запитав у експертів, чи може взагалі у воєнний час виконуватися державний бюджет?
Михайло НЕПРАН, віце-президент Української торговельно-промислової палати:
— Бюджет за будь-яких умов, мирних чи воєнних, має бути збалансованим за видатками і прибутками і, завдяки цьому, виконуватися. Якщо ми говоримо, що в країні війна, то маємо розуміти і сказати чесно та відверто платникам податків: бюджет має бути воєнним і левова його частка повинна спрямовуватися на оборону, тоді як ті статті, які ми апріорі не зможемо виконати, не слід і планувати. Інакше кажучи, бюджет у будь-якому разі, в тому числі і за воєнного часу, має бути правдивим. Не є таємницею, що майже всі бюджети у нас з 90-х років складалися так, що «казка не ставала дійсністю». У результаті з’являвся бюджетний дефіцит, що рік у рік покривався борговими зобов’язаннями.
Унікальність нинішньої ситуації в тому, що в уряду немає іншого виходу, окрім як складати реальний бюджет. Ці цифри виходять з того, що Донбас не працює, повинен сказати ВР уряд, Крим не працює, експорт впав на 30% і стільки-от сотень мільйонів гривень доходів ми не отримали. Тому ми повинні розуміти, що реальний бюджет може бути лише таким. Він може бути навіть бездефіцитним, але тоді потрібно чесно сказати, що ми не можемо виконати те, що обіцяли попередні уряди і Верховна Рада, що ми змушені утриматися від фінансування державних програм. Бюджет буде чесним, якщо ми скажемо, скільки маємо можливості витратити на війну, а скільки, по мінімуму, на заробітну платню та пенсії. Більше платити не зможемо. І такий підхід залежить навіть не від Мінфіну, а від Президента і прем’єра. Це вони мають прийти і сказати: грошей у країні на щось більше немає. Не обманюймо одне одного. Отже сьогодні не стоїть питання бездефіцитності бюджету, нічого страшного в дефіциті сьогодні немає. Проте, жити потрібно, як кажуть, за наявними коштами.
Олександр ОХРIМЕНКО, президент Українського аналітичного центру:
— За умов війни виконувати бюджет можна лише за рахунок друкарського верстата. Нічого іншого ніхто не вигадав і не вигадає. Жодні інші дії не спрацюють. Урізувати, секвеструвати бюджет теж немає сенсу. Гроші і бізнес підуть у тінь, приховуватимуть прибутки, не платитимуть податки. Все це в нашій і світовій історії вже не раз було. Єдиний шлях сьогодні — це друкарський верстат, емісія гривні. Друкувати її і друкувати. А всі ці розмови, що ми, мовляв, щось зробимо — порожні слова. Чому після другої світової війни Сталін зробив грошову реформу? Не від доброго ж життя. За час війни грошей стільки надрукували, що він зрозумів: їх стільки, що можна все майно держави кілька разів купити. Поки йде війна, друкарський верстат працює в усіх країнах. Все!
В’ячеслав ЮТКIН, перший заступник голови Промінвестбанку (Київ):
— Я не пам’ятаю жодного року, коли б наш бюджет був недефіцитним. У воєнний час, тим більше, від дефіциту буде ще важче піти. Я гадаю, боятися цього не потрібно. Витрати на війну, зрозуміло, непродуктивні, та до того ж жоден бюджет їх не може передбачити і врахувати. Війна, як відомо, всім, у тому числі й бюджетній сфері, диктує свої умови. На війні, як на війні… І дефіциту не слід боятися. Я думаю, що цього року він досягне 5—7%, бо ні терміни завершення воєнних дій не можна передбачити, ні витрати на них. Вони, як правило, зростають як снігова куля.
Я гадаю, що наш уряд сьогодні робить усю ту роботу, яку потрібно робити за цих умов. Хоча велика частина цієї роботи зі зрозумілих причин прихована, вона ведеться. Можна сперечатися про те, чи є ефективними ті заходи, які приймаються, але вони є і, сподіватимемося, принесуть плоди у вигляді перемоги. Запроваджено воєнний податок, скорочуються всі, які лише можна, витрати. Щоправда, не важко передбачити, що зараз у країні проводиться начебто прихована грошова реформа, і цього не можна не помітити за темпами і девальвації, і інфляції. Дай Боже нам не дійти до гіперінфляції. Але, я впевнений, якщо вдасться стабілізувати хоч би на нинішньому рівні падіння національної валюти і повернути її до значення 12—12,5 гривень за долар, для чого зараз робиться дуже багато, то нічого страшного не станеться. Інакше це буде удар не лише по середньому класу, але і по всьому нашому населенню, якому не уникнути крайнього зубожіння. Я гадаю, що до цього не дійде. Знаючи Яценюка і Шлапака як професіоналів, упевнений, вони просто не можуть до цього допустити.
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:
— Економічне життя в країні має тривати навіть і за умов воєнних дій. Споживаються товари і послуги, платяться податки, розподіляються через бюджетну систему, хоча війна, звичайно, вносить до всього цього свої корективи. У бюджеті з’являються великі непередбачені витрати на воєнні цілі, які раніше не планувалися. Але, повторюю, економічне життя не повинне зупинятися, а в нашій ситуації, коли венозні дії в рамках антитерористичної операції відбуваються лише в двох областях, тим більше. Адже інші регіони країни живуть у принципі мирним життям. І тут усе залежить від майстерності уряду і Національного банку. Чи зуміють вони ефективно використовувати наявні національні і залучені ззовні ресурси? На щастя, Україну не залишили наодинці зі всіма проблемами. Ми маємо істотну фінансову та економічну підтримку. Отримали певні переваги в допуску на зарубіжні, і, зокрема, європейські ринки.
На жаль, майстерності в уряду і, особливо, в Нацбанку недостатньо. Їхня політика зараз спрямована в основному на те, щоб фактично спекулювати на темі війни. І додаткові бюджетні асигнування, які виділяються на війну, на жаль, не використовуються за призначенням. Нацбанк не перешкоджає масштабним валютним спекуляціям і, як представляється, є їх співучасником. Все це відбивається на загальній економічній ситуації. Вона погіршується швидкими темпами, неадекватними змінам військово-політичної ситуації. І тим більше — неадекватно тій великій зовнішньоекономічній підтримці, яку отримує Україна.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
