606
В довгу шухляду: навіщо Кабміну продавати "Енергоатом"
— Енергетика
Кабінет міністрів України в п’ятницю, 22 серпня, запропонував Верховній Раді прийняти законопроект №4541а, згідно з яким буде змінено Закон “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.
Зміни визначать об’єкти, державні контрольні пакети акцій яких у розмірі 60% + 1 акція не підлягають приватизації, а інші 40% -1 акція будуть приватизовані за рішенням уряду і РНБО. Державна НАЕК “Енергоатом” – оператор усіх діючих в країні атомних електростанцій – увійшла в список таких підприємств поряд з харківським машинобудівним підприємством “Турбоатом” і миколаївської “Зорею-Машпроект”. Незважаючи на побоювання експертів, дана ініціатива не означає зовсім нічого для держави, але для самої енергокомпанії є відмінним сигналом – шукайте інвестора.
Продаж або реформа?
Про приватизацію НАЕК говорять вже котрий рік поспіль. Вперше про можливість продажу частини компанії заговорили ще в 2012-му, коли Міністерству енергетики та вугільної промисловості була поставлена задача корпоратизації атомного держмонополіста. Тоді багато експертів відзначали, що такі маніпуляції – перший крок у напрямку роздержавлення “Енергоатому”. Але, як бачимо, обидва заходи не відбулися, хоч концепція корпоратизації передбачає створення на базі регулятора акціонерного товариства з 100% державною власністю (в такому ж форматі вже багато років існує НАК “Нафтогаз України”), що дозволить компанії залучити інвесторів, та і спільні підприємства створювати з такою формою власності значно простіше. Втім, за словами президента НАЕК Юрія Недашківського, тут намітилися деякі зрушення – найближчим часом очікується розгляд Кабінетом міністрів запропонованого плану з корпоратизації, що в недалекому майбутньому спричинить реформування структури енергокомпанії.
А от у плані покупки “Енергоатом” поки не найпривабливіша компанія. За 2013 рік, згідно звітності НАЕК, тут отримали 4,076 млрд грн ($ 303,3 млн за курсом НБУ на 28 серпня) збитку при 17,236 млрд грн ($ 1,28 млрд) доходу – збиток компанії за рік зріс на 31,23%. Експерти при цьому розраховували на більш гнітючі результати за підсумками року – до 6 млрд грн ($ 446,5 млн). Настільки похмурі прогнози обгрунтовувалися тим, що чималу частку прибутку компанії держава використовувала на покриття більш насущних питань (наприклад, віддаючи її вічно збитковому “Нафтогазу”).
В I півріччі поточного року фінансовий результат склав вже 3,054 млрд грн ($ 227,3 млн) “в мінусі”, що на 24,8% гірше, ніж за аналогічний період 2013-го. Але, за словами глави компанії Юрія Недашківського, збитки компанії – саме бухгалтерський результат. Втім, на питання, на який фінансовий результат тут розраховують в поточному році, він не відповів. Чималу роль у формуванні збитків компанії відіграє і заборгованість перед нею ДП “Енергоринок” – оператора оптового ринку електроенергії України, яка за січень-липень поточного року склала 2,4 млрд грн ($ 178,6 млн). І це при тому, що українські атомники виробили 47% електроенергії в країні за результатами півріччя.
Не мотивує до покупки компанії також тарифний аспект. В даний час “Енергоатом” є власником однієї з найнижчих ставок на надання електроенергії в мережу – відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), з 1 липня компанія отримує 30,31 коп. за 1 кВт-год (для порівняння, для теплоелектростанцій ця цифра становить близько 60 коп. за 1 кВт-год – залежно від інвестиційної надбавки до тарифу; в 2013-му ПАТ “Донбасенерго”, згідно зі звітом компанії, отримувало за 1 кВт-год електроенергії 59,51 коп., а НАЕК до підвищення – 23,08 коп. за той же об’єм). Настільки низька вартість атомної електроенергії (е/е) не раз пояснювалася чиновниками необхідністю утримувати середню вартість струму на більш низькому рівні для того, щоб не підвищувати ціни для населення. Тому, поки тариф не стане економічно обгрунтованим (тобто не виведе НАЕК у відчутний плюс), на зацікавленість з боку інвесторів НАЕК навряд чи зможе розраховувати.
Світ vs. РФ
Але охочих взяти участь у конкурсі з продажу частини акцій компанії знайдеться досить багато. Експерти серед претендентів називають всі великі ядерні компанії світу: наприклад, американську Westinghouse або французьку Électricité de France (EdF). На питання про те, чи велися переговори про подібну угоду з партнерами “Енергоатому”, президент компанії відповів, що це питання обговорювалося з усіма компаніями, однак, з ким – не уточнив. Втім, одного з непрямих інтересантів можна назвати вже зараз. У компанії Westinghouse, що поставляє паливо на українські станції поряд з російською паливною компанією “ТВЕЛ” (входить до складу держкорпорації “Росатом”), нашому виданню зазначили, що зацікавлені у роздержавленні атомної енергетики в Україні. Майкл Кірстен, віце-президент Westinghouse, зазначив, що конкуренція, яка в такому випадку виникне, позитивно вплине на галузь. “Однак для безпечної роботи АЕС в цьому випадку необхідні два фактори: сильний ядерний регулятор в країні і чітко позначена енергетична політика”, – додав представник американської компанії.
У колах, близьких до Westinghouse, відзначають зацікавленість американців в участі в капіталі “Енергоатому”, але тільки після виходу компанії в відчутний плюс. “Інакше сенсу в такій інвестиції немає, адже вона не повернеться через низьку вартість електроенергії”, – уточнило джерело, близьке до американської компанії.
Однак не всі дотримуються думки про популярність НАЕК. За словами старшого аналітика ІК Dragon Capital Дениса Сакви, реальних претендентів на покупку навіть 40% пакета в даний момент немає – адже крім економічних труднощів українські АЕС ще й сильно відрізняються технологіями від європейських чи американських. Експерт допускає, що вірогідним претендентом на заявлений до перспективної приватизації пакет міг би стати “Росатом”.
На користь цього свідчать декларовані російською держкорпорацією наміри про продовження будівництва спільного з Україною заводу з виробництва ядерного палива, а також добудови двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Джерело нашого видання, близьке до “керівника” російським атомом, зазначив, що там проявляють неабиякий інтерес до української НАЕК і, при вдалому збігу обставин і адекватній ціновій пропозиції, спробують свої сили в торгівлі за управління нашими АЕС.
Ось тільки у “Росатома” це навряд чи вийде. Багатьом відома яскраво виражена антиросійська позиція уряду Арсенія Яценюка. Наближені до прем’єр-міністра джерела відзначають, що неможливість участі компаній з капіталом з РФ буде відсічена або на рівні закону, або постанови КМУ, або на рівні умов, необхідних для приватизації, які виставляє Фонд держмайна.
Як залатати бюджет за 10 днів
Якщо все ж таки припустити можливу приватизацію в форматі “40% -1 акція”, держава може зірвати дійсно великий куш. Але все буде залежати від способу, до якого Фонд держмайна, який займається продажем і розрахунком вартості активів на роздержавлення, вдасться при формуванні вартості частки компанії. За словами Дениса Сакви, можливих варіантів – два. Перший полягає в розрахунку вартості, виходячи з прибутку компанії. У такому випадку, за підрахунками експерта, оціночна вартість НАЕК може скласти $ 3,6 млрд. “В “Енергоатому” в 2013 році EBITDA була $ 522 млн, і чистий борг $ 500 млн. Застосувавши для оцінки EV/EBITDA 7,8 отримуємо вказану оціночну вартість”, – відзначає аналітик.
Зовсім інша цифра виходить, якщо виходити з вартості балансових активів. НАЕК в даний момент контролює 4 атомні електростанції з 15-ма енергоблоками загальною встановленою потужністю 13,835 ГВт. На думку Сакви, якщо рахувати по відновній вартості, зазначена потужність оцінюється в $ 3000 за 1 кВт установленої потужності і знос в 60%, що в підсумку дає $ 16,6 млрд. Однак за оцінками самого НАЕК цифра в результаті може вийти трохи меншою. За словами Юрія Недашківського, остання оцінка балансових активів встановила вартість в 163 млрд грн (понад $ 12,1 млрд), відповідно, 40% -1 акція коштуватимуть трохи більше $ 4,8 млрд.
Від таких надходжень виграють як держава, так і НАЕК. Компанія – в частині пошуку інвестора для фінансування продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків, а також побудови нових, що потребують чималих грошей. “Будівництво одного блоку (нового типу 3+ – підвищеної безпеки – Ред.), як правило, займає близько 4-5 років і обходиться в $ 2-3 млрд”, – пояснює енергетичний експерт Костянтин Батозський. Залежно від застосовуваної технології та потужності, ціна зростає. При нинішніх цінах, один блок-мільйонник (на 1000 МВт) може обійтися Україні та компанії в $ 4,5-5 млрд. А, згідно Енергетичної стратегії до 2030 року, таких блоків нам потрібно побудувати від 2 до 7. Продовження ресурсу – також задоволення не з дешевих: це обійдеться НАЕК в близько 16,7 млрд грн за цінами 2013 р. (трохи менше $ 1,25 млрд). Тільки в 2015 році своєї черги на “продовжуючі” міри чекає 3 енергоблоки, що обійдеться компанії майже в 2,5 млрд грн ($ 186 млн).
Виграє також і держава. 2014-й не став найвдалішим для державного бюджету. Так, за оцінками Міністерства фінансів, за 6 місяців поточного року дефіцит в казні країни склав 22,69 млрд грн (майже $ 1,7 млрд). Теоретично цю лакуну можна було б заповнити за рахунок приватизації – благо, в бюджеті на нинішній рік сума надходжень від роздержавлення прописана в обсязі 19,1 млрд грн ($ 1,42 млрд). От тільки тут “не пощастило”: через події в країні приватизаційна програма-2014 була припинена, що дозволило за січень-липень виручити всього 342,9 млн грн (трохи більше $ 25,5 млн) від продажу держмайна. І ось тут продаж “Енергоатому” дуже знадобився б.
Але вже очевидно – не цього року атомникам покрити дефіцит бюджету. Джерело Delo.UA в Кабміні впевнене -, в поточному році НАЕК не продадуть; але є цікавіші активи, на які швидко знайдуться претенденти всередині країни. Але корпоратизації компанії, за словами співрозмовника нашого видання, такі “рухи” з приватизацією повинні посприяти – в силу того, що у продажу частки НАЕК знайдеться надто багато противників, які, тим не менш, на противагу продажу будуть готові сприйняти реформування структури компанії. Та й Юрій Недашківський обнадіює – для продажу НАЕК необхідна спеціальна урядова постанова. Але законопроект про можливість продажу швидше поки декларує виключно можливість, залишаючи непоганий “заділ” на майбутнє.
Любомира Ремажевська
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
