Нафта в обмін на женьміньбі


Нафта в обмін на женьміньбі

На початку серпня Банк Росії і Народний банк Китаю погодили проект угоди про валютні свопи рубль-юань. Держкомпанії, такі як «Газпром» і «Об’єднана суднобудівна корпорація» заявили про готовність перейти на розрахунки з партнерами в юанях. Це може дещо послабити позиції долара в міжнародних розрахунках. Але чи є сенс вести міжнародні розрахунки в неконвертованій валюті, прив’язаній до того ж самого долару?

Курс партії та уряду

Юань (або женьміньбі – «народні гроші») вважається однією з найстійкіших валют у світі. Це дійсно так. Однак ця стійкість штучна: «народні гроші» не можна вільно обміняти на інші іноземні валюти. Всі операції проводяться тільки з дозволу Народного банку Китаю (тобто Центрального банку країни). Відповідно, валютний курс теж визначається фінансовим регулятором, а не ринком. Причому, на відміну від Банку Росії, який є незалежним органом, Народний банк Китаю – підрозділ уряду Китайської Народної Республіки. Це значить, що курсова політика повністю зосереджена в руках китайського уряду і цілком може визначатися виходячи не з економічних, а з політичних міркувань. Грубо кажучи, якщо керівництво Комуністичної партії Китаю визнає потрібним, воно встановить той курс, який йому буде вигідний.

У визначенні курсу юаня китайський уряд не відчуває особливих труднощів, прив’язуючи його значення до валют інших країн. Так, до 1974-го курс юаня до інших валют встановлювався переважно через британський фунт стерлінгів, а також гонконгський долар. Потім, в серпні 1974 року ввели щоденну котировку юаня на базі валютного кошика, що включає долар США. З 1974 по 1994 рік було введене щоденне котирування юаня до долара США і інших валют на базі валютного кошика. З 1994 по 2005 рік курс китайської валюти був жорстко зафіксований на рівні 8,27 юаня за долар. Потім від жорсткої прив’язки до долара відмовилися, і тепер курс юаня визначається виходячи з його відношення до кошика з кількох валют, основу якої, проте, становить долар США. При цьому влади Євросоюзу, Японії та США стверджують, що курс юаня занижений, в результаті чого китайські товари отримують додаткову перевагу на зарубіжних ринках.

Додаткову стійкість китайської валюти забезпечують величезні золотовалютні резерви Народного банку, що перевищують 3,8 трильйона доларів. При цьому 60 відсотків цих резервів розміщено в американських цінних паперах. Так що, по суті, юань – це той же долар, тільки ним майже неможливо розраховуватися з третіми країнами і вкрай незручно обмінювати на інші валюти.

У той же час слід зазначити, що для міжнародних розрахунків використовується спеціальний «зовнішньоторговельний юань». Ця валюта є конвертованою. Це умовна грошова одиниця, схожа на інвалютний рубль в СРСР. Останнім часом ця валюта вийшла на друге місце в світі за торговим оборотом, випередивши євро.

Скільки потрібно юанів

Річний торговий оборот Росії і Китаю становить близько 90 мільярдів доларів. Частка китайського імпорту в загальному обсязі товарів, імпортованих Росією, становить 14,5 відсотка. Найбільша стаття імпорту – «машини та обладнання» (в 2013 році вона склала майже 19 мільярдів доларів). На другому місці продукція хімічної промисловості. Імпорт китайських товарів до Росії становить близько 50 мільярдів доларів, а російський експорт в Китай – близько 40 мільярдів. Основна стаття російського експорту (68 відсотків) припадає на поставки мінерального палива, нафти і нафтопродуктів. Таким чином, зовнішньоторговельний дефіцит торгівлі Росії з Китаєм становить 10 мільярдів доларів.

Оскільки Росія купує у Китаю більше, у Росії немає надлишку китайської валюти, з якою незрозуміло що робити. Важливо не мати зайвих юанів і надалі. Цю точку зору поділяє відомий російський фінансист Олег Вьюгін, який раніше обіймав посаду заступника голови Банку Росії і глави Федеральної служби з фінансових ринків. Нині він очолює раду директорів МДМ-Банку. «Збільшувати розрахунки з Китаєм в юанях розумно тільки в рамках обсягів взаємної торгівлі. Це ліміт! Як інвестиційна валюта юань не цікавий, оскільки він не може бути конвертований», – пояснив він у розмові з« Стрічкою ру ».

При цьому фінансист не бачить особливих ризиків в двосторонніх розрахунках юанем. «Китайська економіка стійка і, швидше за все, буде рухатися в бік лібералізації», – відзначає він. – Зараз їм вигідно рухатись в сторону конвертованості юаня, але роблять вони це дуже обережно і поступово».

Сім разів відміряй

Чи дійсно Китай рухається в бік лібералізації своєї валюти і перетворення її в конвертовану? Адже саме про це неодноразово заявляло керівництво КНР. Передбачалося навіть, що Китай перейде на конвертований юань ще в 2011 році. Однак цей варіант три роки тому був відкладений. Причому на невизначений термін. Хоча, звичайно, заяви про швидку конвертованість юаня китайські власті роблять і зараз. Але тільки для одного – залучити іноземний капітал у свою економіку. І не більше того.

Російський китаїст, завідувач відділенням сходознавства «Вищої школи економіки» Олексій Маслов пояснює, що про реальну конвертованість мови взагалі не йде. «Китайське керівництво не планує перетворити юань в таку ж валюту, як долар чи ієна, а скоріше мова йде про те, щоб зробити його міжнародною валютою, заснованою на взаємних платежах. Китай розвиває цілий ряд інфраструктурних проектів і торгових, зокрема Великий шовковий шлях, різні форми торгового співробітництва з Новою Зеландією, Австралією, Росією, іншими країнами». За словами експерта, щоб зробити юань конвертованим, Китаю довелося б «цілком інакше позиціонувати свою економіку», а цього уряд країни робити зовсім не хоче.

Олексій Маслов зазначає, що, вступаючи в економічні відносини з Китаєм, як державним, так і приватним російським структурам слід бути вкрай обережними. «Китайський ринок має цілий ряд особливостей, які слід враховувати», – відзначає сходознавець. Наприклад, банківська система Китаю аж ніяк не така стійка, як здається. Багато китайських регіональних банків видали населенню дуже багато кредитів з невеликими шансами на повернення. Внутрішній борг Китаю перевищує 3,3 трильйона доларів. «Якщо китайці зрозуміють, що їм важко розплачуватися з яких-небудь зобов’язань, вони цілком можуть оголосити дефолт», – застерігає Маслов. Правда, експерт обмовляється, що зловмисно Китай не відмовлятиметься від зобов’язань і не шантажуватиме партнерів, так як йому дуже важливо продемонструвати стабільність зовнішнім інвесторам. Але от якщо припре, то такий сценарій зовсім не виключається.

У той же час як тільки китайці зрозуміють, що зможуть обійтися внутрішніми інвестиціями, іноземних інвесторів негайно почнуть видавлювати. Це стиль китайського ведення бізнесу – використати чужака і виштовхнути. Довгострокові угоди з Китаєм не працюють. Ця особливість китайського менталітету наочно проявилась в історії з «Моторолою». Пустивши іноземців на свій ринок, китайці не припускали, що вони на ньому залишаться. В результаті змінених умов Goolge змушений був продати свій актив китайської Lenovo.

Виходить, що переведення міжнародних розрахунків з долара на юань не несе практично жодних економічних вигод. Зате несе серйозні ризики, пов’язані з китайською економікою. Зв’язуватися з валютою, яку неможливо вільно обміняти, слід вкрай обережно. Зрозуміло, таке проведення міжнародних розрахунків злегка зіпсує картину економіці США. Питання в тому, чого хоче російська влада – клацнути по носі Америку або посилити власну економіку і мінімізувати ризики?

Григорій Коган

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua