Солдат служить, пеня росте


Солдат служить, пеня росте

Банки продовжують діставати солдатів АТО вимогами сплатити відсотки і штрафи за простроченими кредитами. З недавнього часу пред’являти такі претензії до військовослужбовців забороняє закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Але фінустанови з легкістю ігнорують нововведення в законодавстві, тому що покарання за їх порушення не передбачено.

Мобілізованого Дмитра Кібця і на передовій, і в госпіталі тероризують банки і страховики. Вони вимагають термінової оплати кредитів, відсотків і штрафів. Ця історія почалася ще в травні, до прийняття відповідного законодавства щодо військовослужбовців, і продовжується до цих пір. Дмитру доводилося спілкуватися з представниками банків ледь не під кулями біля Луганська, його дружині – відповідати на дзвінки або слухати автовідповідач навіть вночі, коли тільки заснув їх маленький син.

Кібець отримав повістку 9 травня. До цього моменту у Дмитра були дружина-студентка з немовлям на руках, автомобіль, куплений в кредит, і ще пара позик готівкою на споживчі потреби. «Коли дружина була на парах – я сидів з малюком, а вечорами “таксував”, щоб забезпечити сім’ю», – розповідає боєць 12-го батальйону тероборони Києва, який зараз перебуває в госпіталі в Ірпені. Гроші у банків молодята взяли, щоб якось зводити кінці з кінцями, в надії, що скоро дружина вийде на роботу і вдвох вони зможуть нормально оплачувати борги.

Повістка скоригувала їхні плани. В військкомат Кібец приїхав на власному автомобілі, який припаркував під будівлею і залишив там – у дружини не було прав. Поки тренувався на базі під Києвом, машину розібрали злодії, на місці залишився один кузов. Виявивши це, жінка викликала міліцію і звернулася до страховика – однак СК «Альфа» запропонувала родині судитися: мовляв, звернення надійшло на день пізніше, ніж передбачено договором.

«Нам обіцяли кредитні канікули. В результаті за 4 місяці по кредитах в трьох банках нам нарахували 38 тис грн штрафних санкцій – хоча дружина надала документи, що я мобілізований», – обурюється військовослужбовець. Одного разу з банку зателефонували, коли Кібець зі своїми товаришами по службі був на бойовому завданні під Луганськом. Клерк (або колектор – Дмитро не пам’ятає) грубіянив і погрожував, Кібець спробував спілкуватися по-хорошому, пояснити положення.

«Я йому сказав: якщо вже на те пішло, приїдь до мене під Луганськ, і ми з тобою повирішуємо, хлопці скинуться, прикриють – всі друзі. Кажу, ми все проплатимо хоча б за місяць заборгованість, якщо вже так принципово. Тому що я не можу нікуди відлучатися, шукати гроші. Якщо ми скинемося батальйоном – приїдь сюди, забери, у мене немає можливості в банк або на пошту піти. В результаті він нахамив нахамив і кинув трубку. Сказав: мені твої войнушки не потрібні, ми твою дружину виселимо з квартири».

Кому війна, кому мати рідна

Волонтери за допомогою юриста, якого надала депутат Київради Олена Галушка, намагаються вирішити проблему Дмитра. «Русский стандарт» і «Дельта-банк», що видали кредит готівкою, після довгих переговорів на словах погодилися піти на мирову – правда, ще не закріпили це документально. «Ідея Банк», що зайняв грошей на покупку авто, як і раніше вимагає виплат. Страховик теж не здається.

Випадок Дмитра лише доповнює цілий ряд подібних історій. Наприклад, його товариш по службі по 12-му БТО Олег Квач, будучи в зоні АТО, по 3 рази на день був змушений відповідати на дзвінки з «Платинум Банку», де він взяв кредит на особисті потреби. Сума заборгованості складала близько 2 тисяч грн. Банк звинуватив солдата в тому, що він вніс платіж на пару днів пізніше терміну, і нарахував пеню. На слова Квача про те, що він армії, в установі відповіли, що мобілізований повинен служити не більш 45 днів. Ситуацію вдалося владнати лише по поверненню Олега в Київ, через 2 місяці – коли в банк подзвонив особисто військовий комісар.

Наприкінці червня мати відразу двох військовослужбовців, учасників АТО Людмила Печуріна на прес-конференції «Кредитний Майдан» у Запоріжжі звернулася до Ігоря Коломойського з проханням припинити дзвінки з Приватбанку з погрозами з приводу не виплат по кредитах. Це сталося через місяць після того, як установа оголосило про відмову від нарахування відсотків і пені на позики військовослужбовців.

У липні нардеп Олександр Бригинець у своєму facebook назвав «Укрсиббанк» лідером серед банків, що не забезпечують кредитні канікули для захисників країни – втім, за його словами, в цьому плані «відзначилися» майже всі установи.

«Банки імітують, ніби вони не знають, що хлопці на війні», – констатує депутат у коментарі LB.ua. Через його руки пройшло кілька десятків звернень від солдатів, які він з колегами перенаправляв у відповідні фінустанови. В одному з підрозділів 11-го батальйону тероборони йому надали цілий список таких військовослужбовців, із зазначенням банків, які їх турбували дзвінками. Бригинець повідав історію про те, як поранений в АТО прикордонник вже в госпіталі отримав на картку копійчану армійську зарплату, яку тут же зняв банк в рахунок погашення кредиту. Боєць отримав повідомлення про це по СМС.

Бригинець пригрозив, що на підставі численних скарг військовослужбовців депутати підготують звернення на ім’я глави НБУ з цього питання. Правда, в результаті цього робити не довелося: «Коли ми до них звертаємося як депутати – вони (банки) йдуть назустріч».

Про те ж говорить старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець, який вирішує проблеми військовослужбовців і банків регулярно на безоплатній основі. На початку серпня йому вдалося залагодити два випадки «нерозуміння» солдат з колекторами російського ВТБ і «Універсал Банку», який взагалі до останнього часу не йшов на поступки для військовослужбовців.

В банках намагаються уникати конфліктів із владою й розголосу в ЗМІ, знаючи, що порушують закон. Тільки не всі військові готові виносити свої історії з кредитами в публічну площину.

Рішення – в руках НБУ і влади

Фінустанови зобов’язані надати канікули військовослужбовцям. Ще на початку травня НБУ опублікував лист, в якому рекомендував комерційним банкам не нараховувати пеню та штрафи за кредитами військовослужбовців, а також позбавити їх від виплати відсотків на час служби. Потім ці пункти підтвердила Верховна Рада, коли прийняла поправки до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

«За наявності незакритого кредиту мобілізованим або їх родичам слід звернутися до фінустанови або колекторської компанії з повідомленням про мобілізацію. Зробити це необхідно письмово, до повідомлення додати копію мобілізаційного розпорядження, а також військового квитка з відповідною відміткою про мобілізацію», – рекомендує адвокат Кравець.

До заяви також бажано докласти номер договору з банком або ІПН позичальника, а у приймаючого менеджера обов’язково попросити вхідний номер документа або відмітку про отримання, – додає в спеціальному сюжеті інтернет-телебачення «Теза ТВ» адвокат юридичної компанії «Юрлюкссервіс» Сергій Лишенко.

Тільки змусити банки виконати нові приписи закону вдається не завжди – адже покарання за невиконання не передбачено.

«На практиці ряд банківських відділень відмовляються приймати подібні документи. У такому разі через пошту з описом та повідомленням відправляється той же пакет документів. Корінець повідомлення – це ваша гарантія того, що банк цей пакет отримав. Лист опису – гарантія того, що ви відправили саме ті документи, які потрібні», – каже Лишенко. Лист слід відправити на адресу банку, зазначений у договорі. Такий документ буде вагомим аргументом при подальших переговорах з банком або в суді.

Якщо дзвінки від кредиторів не припиняться, необхідно подати скаргу в прокуратуру і фінансовому регулятору, який безпосередньо відповідає за діяльність такої установи, відзначає Кравець. Це може бути НБУ або Нацкомфінпослуг.

Втім, державна влада могла б полегшити життя родичам мобілізованих і змусити фінансові установи бути більш поступливими.

За словами Кравця, потрібно доповнити закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нормою, відповідно до якої на час мобілізації та участі в АТО кредитори не мають права вимагати дострокового погашення кредиту. Незалежно від наявності чи відсутності прострочення по оплаті тіла кредиту.

«Також необхідно внести зміни до Закону України «Про виконавче провадження», де передбачити норму про повернення без виконання виконавчого документа, якщо він стосується стягнення заборгованості чи звернення стягнення на майно мобілізованої особи», – вважає адвокат. І додає, що, по-хорошому, в сьогоднішній ситуації фінансові претензії установ до солдатів в АТО потрібно прирівнювати до державної зради і позбавляти банки ліцензій.

«Банки користуються тим, що людина в зоні АТО і не може з ними судитися. Якби цивільні організації та волонтери взяли на себе цю функцію – можна було був довести до того, щоб відкликати у них (банків) ліцензію», – погоджується депутат Бригинець.

Однак крах банківської системи зараз нікому не потрібен. У якості більш реалістичного варіанту покарання Кравець пропонує, як мінімум, стягувати з банків-порушників штраф у розмірі 100% вимог до позичальника на користь держави. Або, що ще гуманніше, на користь позичальника.

Неллі Вернер

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua