5141
Хто керує Нацбанком?
— Валюта
Учора національна валюта впала до рекордного мінімуму. За даними «ІнтерБізнесКонсалтинг», валютні торги на міжбанківському ринку відкрилися котируваннями 13—13,3 гривні за долар, а закрилися в обід на рівні 13,2—13,5 гривні за долар. І це попри нещодавні запевняння голови НБУ Валерії Гонтаревої, що «з гривнею не тільки нічого не повинно статися, але мають ще відбутися й деякі позитивні моменти». Під останніми вона мала на увазі укріплення. Щось не в’яжеться. Чому ж тоді лихоманить курс? Почути відповідь на це запитання від пані Гонтаревої вчора зажадали нардепи, тому викликали її в Раду на килим.
Утім, спитати про курс гривні депутати мали б не тільки її, а й присутнього вчора в парламенті прем’єра Арсенія Яценюка, який, до речі, теж працював у НБУ, отже, добре розуміє, що таке курсоутворення та звідки ростуть «ноги» у валютних каруселей. Розуміється на валютному питанні й глава держави Петро Порошенко — колишній голова Ради НБУ.
А що ж НБУ? Нагадаємо, що раніше очільниця Нацбанку розповіла, що НБУ рішуче налаштований на реалізацію гнучкого курсоутворення (чого, до слова, вимагає МВФ) і що ніяких коридорів нацрегулятор більше не дає, а тільки стежить за інфляцією й гальмує ці процеси. «У разі стабілізації військової та політичної ситуації в країні на ринку пануватиме перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом на неї», — заявила раніше Гонтарева.
Що ж, НБУ запевняє, що робить все правильно і поступово відпускає гривню у вільне плавання, як і погоджено урядом з МВФ. Але чи на часі такі реформи, коли в країні війна, а доходи більшості громадян заморожено через режим бюджетної економії? Крім того, ніхто не скасовував Конституцію України, стаття 99 якої визначає саме головною функцією НБУ забезпечення стабільності гривні!
Про причини гривневої лихоманки та способи, як її зупинити, «День» запитав експертів і фінансистів.
ФАКТОРИ ДЕВАЛЬВАЦІЇ… ВІДСУТНІ
«Немає об’єктивних причин і факторів для пониження курсу гривні. Зовнішньоторговий баланс збалансований, чекаємо другий транш кредиту МВФ, газ у Росії не купували й заощадили валюту; населення теж масово не купувало доларів, за винятком липня, коли попит традиційно трохи зростає через сезон відпусток. Тому спокійно можна було втримувати курс гривні стабільним», — говорить «Дню» колишній міністр економки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. Аргументи ж про те, що валютна лібералізація курсу — наслідок домовленостей з МВФ, він називає розмовами, і не більше. «Лібералізація не означає, що не треба регулювати абсолютний грошовий обіг. Можна не купувати валюту, але регулюйте грошову масу за допомогою різних цінних паперів, щоб її надлишок не потрапляв на ринок і не тиснув на курс», — пояснює він. Але ж ні, зниження курсу відбувається, й вигідно це, на думку Ланового, …урядові, який таким чином наповнює емісійною гривнею бюджет.
У здешевленні гривні, як вважає колишній заступник голови НБУ Сергій Єрьоменко, свою роль відіграла заява Арсенія Яценюка про відставку та поведінка НБУ. Останній, за його словами, два тижні тому зробив дві інтервенції для припинення укріплення гривні й дав зрозуміти ринку, що нижче 12 гривень курсу не буде. А отже, продовжує експерт, ревальвації теж бути не може, і рух курсу можливий тільки в один бік. «Мабуть, ринок спробував «пробити» в цей бік — і загралися: вчасно не спрацювали, і міжбанк дав поштовх готівці, яка й стала орієнтиром, щоб далі курс зростав», — пояснює досвідчений банківський фінансист.
«Винний у цій ситуації — НБУ та економічний блок уряду. Найбільше — НБУ, а потім — Мінекономіки та Мінфін. Мінфін стежить за фундаментальними факторами економічного зростання (ВВП, дефіцит бюджету), а від Нацбанку залежить інфляція, курс, емісія… Я не бачу факторів, які б доводили курс до такої девальвації — знову на 15%. Тут має бути персональна відповідальність всіх чинних осіб і всіх, хто призначив непрофесіоналів», — висловлює свою думку в розмові з «Днем» заступник голови НБУ (1991—1992 і 2005—2009), заступник міністра фінансів Олександр Савченко. На його думку, є очевидні дві помилки, які призвели до цього. «НБУ разом із економічним блоком уряду відмовилися від керування трьома параметрами: контроллю над емісією, курсом і інфляцією. Принаймні два, або хоча б один із цих трьох параметрів потрібно контролювати. А зараз не контролюється нічого. За таких умов бізнес і люди нервують», — говорить він. Другий фактор, наголошує Савченко, — початок передвиборчої кампанії. «Перед виборами курс завжди падає. Депутати, які знають, що не потраплять до парламенту, виводять гроші. Коли кошти виводять, то курс падає, але Мінекономіки, НБУ разом із митним комітетом мають стежити й цього не допускати», — додає він.
На думку голови правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолія Гулея, НБУ міг легко втримати ситуацію на ринку, бо обсяги торгів валютою невеликі. «Минулого року в день продавалося гривні на 1—1,5 мільярда доларів, а зараз — на 200—300 мільйонів доларів… Маленькі банки продовжують спекулювати, НБУ ж не застосовує жодних санкцій, щоб адмініструвати цей курс. Абсолютно не зрозуміла логіка», — говорить він. Чому нацрегулятор не поспішає заспокоїти ринок? Очевидно, припускає він, просто немає політичної волі, щоб врегулювати це питання, тому НБУ продовжує робити те саме, що й раніше, хоча прізвища керівників і помінялися. Для населення все це абсолютно незрозуміло — звідси й негативна реакція. Як приклад такої причини і наслідку, Гулей назвав заяву голови НБУ минулого тижня про те, що все буде добре з курсом, і він не підвищиться більш ніж 15—16 гривень за долар. «Те саме, що було при Степанові Кубіву. То вони роблять це свідомо?.. Мене лякають ці політичні заяви. Населення реагує абсолютно неадекватно на заяви політків. То, може, варто вже помовчати?» — резюмує Гулей. На думку голови правління «Української міжбанківської валютної біржі», зростання курсу — це наслідок психологічної залежності настроїв населення, і тільки якщо настане політична тиша, курс заспокоїться й повернеться в попередні рамки.
Гулей радить найперше взятися за валютний контроль, бо в березні — квітні 2014 року НБУ втратив контроль за ситуацією щодо зовнішньоекономічних контрактів і бореться з наслідками цього. Якщо простіше, пояснює експерт, проблема в тому, що експортери не поспішають повертати 50% валютної виручки в Україну. Вони, говорить Гулей, відкладають заведення грошей на максимальний термін і чекають високого курсу, а НБУ запрошує їх до продажу доларів і євро через підвищений курс. «Така свого роду підтримка вітчизняного товаровиробника-експортера», — пояснює він. Але в результаті страждає населення, яке платить двічі: спочатку — за переплату доларів, а потім — через зростання цін на всі товари та послуги. «Якщо нацрегулятор не може впоратися з валютним контролем і курсом, то треба вводити стовідсотковий продаж валютної виручки експортерами», — радить експерт.
«Економічно обгрунтований курс, який відповідає показникам розвитку української економіки, — 4,5 гривні за долар. Решта — це поступки експортерам», — натомість заявляє «Дню» в продовження теми експортерів президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко. Зараз, веде далі експерт, в Україні передевальвований курс гривні тільки тому, щоб дати олігархам-експортерам заробити доходи. Заробляють ще й спекулянти, які на чорному ринку скуповують валюту за 13,2 гривні, а продають — за 13,5 гривні.
Нагадаємо, що, за підсумками 2013 року, загальний обсяг експорту України склав $63,3 мільярда (зниження на 7,8% порівняно з 2012 роком). Найбільшу частку в експорті традиційно зайняв агропромисловий комплекс — $17 мільярдів, другими за обсягами йдуть товари металургійної промисловості — $14,3 мільярда, і замикає трійку лідерів хімічна промисловість — $4,9 мільярда. Серед власників найбільших експортних металургійних, аграрних та хімічних активів і афільованих з ними структур — Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Олег Бахматюк, Юрій Косюк, Дмитро Фірташ.
ЯК МАВ БИ ДІЯТИ НАЦБАНК?
«НБУ треба зробити дефіцитною гривню, закрити доступ емісійної гривні до курсу, забезпечити повернення капіталу та закрити відтік капіталу. Це елементарні речі, які треба знати», — радить Савченко. Загалом, за його оцінками, зараз на ринку курсує зайвих 12—15 мільярдів емісійної гривні, які треба «зв’язати».
«Треба дати чіткішу інформацію про те, що відбувається з надходженнями, відтоком валюти, показати, як НБУ оцінює динаміку реального обмінного курсу. Адже в такому разі можна сказати, що нинішні події на валютному рикну — це результат атаки, бо економічних підстав для девальвації немає», — говорить колишній директор Генерального економічного департаменту НБУ (при Володимирі Стельмаху) Ігор Шумило.
Охріменко вважає, що боротися за стабільність гривні треба трьома заходами: знайти в НБУ справжнього фахівця з валютного ринку; дати єдині правила роботи нацрегулятора на валютному ринку та створити умови, за яких експортерам буде вигідно не ховати валюту. «Тож усе в руках НБУ: якщо найближчим часом він піде на ці кроки, то можна зупинити девальвацію. Якщо ні, то може бути й 15 — 20 гривень за долар», — пояснює експерт.
Колишній член ради НБУ Василь Горбаль вважає, що потрібен жорсткий контроль НБУ та правоохоронців за великими і державними банками на предмет сумнівних валютних операцій і виведенню капіталу. Адже саме ці банки формують курсові очікування, а не дрібні банки, переконаний він.
Також, кажуть опитані виданням експерти, слід провести перемовини з МВФ, щоб сповільнити валютну реформу. Адже в умовах війни вона просто перекриває кисень рядовим громадянам, які змушені з власної кишені оплачувати прибутки експортерам-оліграхам, наповнювати бюджет і самим сидіти на сухому пайку.
Олександр ОХРІМЕНКО, президент «Українського аналітичного центру»:
«Економічно обгрунтований курс, який відповідає показникам розвитку української економіки, — 4,5 гривні за долар.
Решта — це поступки експортерам.
Зараз в Україні передевальвований курс гривні тільки тому, щоб дати олігархам-експортерам заробити доходи.
Заробляють ще й спекулянти, які на чорному ринку скуповують валюту за 13,2 гривні, а продають — за 13,5 гривні».
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
