Китайські овочі підкорюють Росію — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Китайські овочі підкорюють Росію

Аграрний ринок
1017
На північному сході Китаю відкривається оптовий ринок для прямого експорту овочів і фруктів в Росію. Зона площею 70 тис. кв. м не перший і не останній проект китайців, розроблений для збільшення плодоовочевих поставок. На тлі продовольчих санкцій китайські аграрії можуть значно посилити свої позиції на російському ринку. Але безпека китайської продукції може викликати сумніви через погану екологічну обстановку в країні.
Китайська компанія Baorong відкриває площадку прямого експорту до Росії овочів та фруктів в повіті Дуннін, передає слова голови Асоціації прикладної економіки провінції Хейлунцзян Чжан Чуньцзяо «Інтерфакс».
«В повіті Дуннін відбудеться церемонія відкриття проекту з китайсько-російської транскордонної електронної комерції, проекту створення зони митного контролю компанії Baorong, – повідомила Чжан Чуньцзяо. – Це означає, що на КПП «Дуннін» введено в експлуатацію пряме сполучення для експорту овочів і фруктів компанії в Росію».
Зона «Баожун» повинна стати логістичним центром експорту овочів і фруктів на Далекий Схід Росії, центром збору і розподілу вантажів, формування ціни. По суті, Baorong – це оптовий ринок площею 70 тис. кв. м, оснащений складом площею 30 тис. кв. м, уточнила китайський економіст. Час митного оформлення на майданчику буде скорочено за рахунок відсутності необхідності повторної перевірки вантажів в наглядовому складі завдяки постійному відеонагляду.
Обсяг інвестицій в проект склав більше 60 млн юанів ($ 9,7 млн).
За словами Чжан Чуньцзяо, в кінці 2014 року заплановано введення аналогічної платформи для поставок сільгосппродукції до Росії, яку будує корпорація «Ділі».
Як повідомляли ЗМІ китайської провінції Хейлунцзян, за результатами 2012 р. Дуннін став головним китайським прикордонним пунктом за показниками торгівлі з Росією. Тоді загальна вартість імпорту та експорту, що пройшов через Дуннін, склала $ 3,13 млрд, що на 22,9% більше, ніж роком раніше, повідомляє «Хейлунцзян жибао». З них $ 1,88 млрд припало на експорт до Росії, який за рік виріс на 21,6%. На Дуннін припадає більше третини експорту до Росії з провінції Хейлунцзян, а загальний обсяг товарообігу – 309,5 тис. тонн товарів.
8 серпня митниці Китаю та Росії також опублікували інформацію про здійснення взаємного визнання результатів митної перевірки у двох КПП, «Дуннін» – «Полтавка» і «Суйфенхе» – «Прикордонний», повідомило китайське видання «Женьмінь жибао». Це означає прямий допуск певних товарів на територію іншої країни, у випадку якщо дана продукція вже була перевірена внутрішньою митницею, повідомив в інтерв’ю агентству «Чжунсін» заступник начальника митниці Харбіна Фу Куаньсян. «Після введення системи взаємного визнання результатів митної перевірки значно скоротився час проходження митниці, знизилася собівартість імпорту та експорту, водночас скоротилось використання робочих ресурсів з двох сторін», – сказав він.
В даний час режим спрощеного митного контролю здійснюється щодо фруктів і овочів з Китаю та пиломатеріалів з ​​Росії. Дані логістичні центри разом з новою спрощеною системою митного контролю можуть стати серйозною підмогою для закріплення китайських виробників на російському плодоовочевому ринку на тлі продовольчих санкцій проти Заходу.
Китай традиційно є великим постачальником плодово-овочевої продукції в Росію, пояснив «Газеті.Ru» аналітик УК “Фінам Менеджмент» Максим Клягін. «У часи посухи 2010 р. саме розширення імпорту з Китаю змогло нівелювати її негативний ефект, – розповідає він. – Організація великого інфраструктурного хаба, який спрощує концентрацію пропозиції на кордоні укупі з спрощеним правовим режимом, створює передумови для широкого розширення імпорту в Росію».
Продовольчі санкції Росії зробили неможливими поставки фруктів і овочів, наприклад, з країн Євросоюзу. Тому, за словами експерта, перед Росією стоїть серйозне завдання – встигнути забезпечити споживачів імпортною продукцією в низький сезон ближче до весни, в чому можуть допомогти аграрії Китаю. Альтернативою китайської продукції є овочі і фрукти з Близького Сходу, з Ізраїлю, Туреччини і країн Латинської Америки.
Зона «Баожун» буде не першим проектом для поставок овочів і фруктів, Китай і раніше експортував великі обсяги плодово-овочевої продукції в Росію за допомогою інших проектів. З логістичного кластера міського повіту Нін’ань, «першого внутрішньоконтинентального порту» провінції Хейлунцзян, за два роки роботи було поставлено до Росії 400 тис. тонн овочів і фруктів на $ 230 млн. Ця продукція зайняла 25% плодово-овочевого ринку російського Далекого Сходу, повідомляв «Хейлунцзян Сіньхуа».
Кластер був побудований спеціально для збільшення плодово-овочевого експорту в Росію. У даній зоні є два десятка холодильних складів, 16 приміщень для роздрібної торгівлі та парковка, що займає 60 тис. кв. м. На території Росії розташовано ще 20 холодильних складів.
«Помідори, червоні, як в Ізраїлі, огірки за кольором як зелений агат, болгарський перець як жадеїт – всі ці овочі успішно вирощуються в домашніх господарствах Нін’аня», а потім транспортуються в контейнерах до Росії, пише видання.
Посилення торгових відносин Росії і Китаю і наростаючі обсяги поставок плодово-овочевої продукції з північно-східних провінцій країни особливо цікаві в контексті екологічних проблем Китаю. В опублікованому в січні 2014 «документі №1» в числі пріоритетних завдань уряду КНР на 2014 рік значилися сільське господарство та екологія. У документі визнавалося, що промислове забруднення води і грунту призвело до ряду екологічних лих в сільськогосподарських районах. Зокрема, наприкінці минулого року було заявлено, що більше 3,3 млн га орної землі в Китаї непридатні для вирощування сільськогосподарських культур через забруднення промисловими відходами і пестицидами.
Особливу заклопотаність влади викликали межуючі з Росією північно-східні області Китаю, де екологічні проблеми скупчуються роками і вже призвели до зменшення запасів прісної води.
Партійні лідери закликали прийняти безпрецедентні заходи для якнайшвидшого поліпшення екологічної ситуації та підвищення площі орних земель.
Каріна Романова, Володимир Тодоров
За матеріалами:
Газета.Ru
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас