1093
Як Лукашенко торгується з Києвом
— Казна та Політика
Білорусь прагне вирішити торговий конфлікт з Україною. Заради цього Олександр Лукашенко навіть готовий стати посередником у переговорах між Києвом, Росією і сепаратистами Донбасу й підписати положення про демаркацію кордону, чого Україна чекала багато років. Експерти кажуть, що Білорусь продає Україні більше, ніж купує у неї, а тому Мінськ хоче максимально швидко нормалізувати відносини з Києвом.
Білорусь найближчим часом збирається врегулювати всі торгові розбіжності з Україною. Мінськ уже пообіцяв Києву не продовжувати ліцензування імпорту низки товарів з-за меж Митного союзу.
«Є деяке непорозуміння. Вихід із ситуації бачиться в оперативному і щільному діалозі, взаємодії з нашими українськими партнерами. Без цього ми собі не уявляємо вирішення ситуації», – заявив журналістам у середу директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності МЗС Білорусії Ігор Назарук. Чиновник висловив сподівання, що торговий конфлікт між сусідами може бути залагоджено «вже в перспективі найближчих десяти днів».
Ще минулого тижня прес-секретар МЗС Білорусі Дмитро Мирончик загрожував Києву прийняттям «заходів адекватного реагування» у зв’язку з тим, що Україна підняла до 60% мита на ввезення білоруських холодильників, пива й автомобільних шин. Київ прийняв це рішення після того, як українські експортери пива, м’ясних продуктів і кондитерських виробів стали скаржитися, що Мінськ штучно обмежує їх імпорт за допомогою адміністративних бар’єрів.
Митний конфлікт між сусідами спостерігачі по обидва боки кордону встигли охрестити «торговою війною», в яку Білорусію втягнула Росія.
Подібні заяви базувалися на тому, що Мінськ нібито ввів обмеження на ввезення українських товарів після зустрічі Олександра Лукашенка з віце-прем’єром РФ Аркадієм Дворковичем.
Насправді Білорусь почала вводити заборони щодо продукції з України ще в червні: українських виробників їхні білоруські колеги звинуватили в демпінгу. Слідом за цим у білоруських магазинах заборонили продавати пиво в пластикових пляшках: закордонне виходило набагато дешевше вітчизняного, через що місцевий напій виявлявся неконкурентоспроможний. У відповідь 16 липня Україна ввела загороджувальні мита на білоруську молочну продукцію, кондитерські вироби, пиво, електролампи розжарювання, добрива, шини, холодильники.
29 липня Мінськ відступився. «Ми тим самим показуємо: у нас обмежень немає, але якщо Україна рішення не скасовує, то ми переглянемо свою позицію. Тут механізм із запобіжними елементами», – пояснив Назарук. Попутно стало відомо, що Лукашенко прийняв пропозицію президента України Петра Порошенка виступити посередником в організації переговорного процесу з Москвою і лідерами ДНР і ЛНР. Крім того, Мінськ погодився підписати угоду про демаркацію білорусько-українського держкордону.
Цього рішення Україна домагалася від сусіда довгі роки – чіткі межі потрібні їй для зближення з ЄС.
Заступник голови Білоруської науково-промислової асоціації Георгій Гриць переконаний, що вже скоро всі торгові конфлікти між сусідніми державами будуть улагоджені. «Конфлікт нікому не потрібен, Україна – важливий партнер», – підсумовує він. Дійсно, минулого року Україна поставила до Білорусі пива і кондитерських виробів на загальну суму $70 млн. А Білорусіь продала сусідові одних лише автомобільних покришок на $90 млн. Крім того, було поставлено молочних продуктів на $17 млн, а холодильників – на $53 млн.
Торік обсяг білоруського експорту в Україну становив $4 млрд, зворотний потік був удвічі менший.
Така помітна різниця робить Київ чи не найбільш вигідним для Мінська торговим партнером. Особливо якщо врахувати, що левову частку поставлених в Україну товарів складають бензин і дизпаливо – ключові статті білоруського експорту. Втім, можливість для тиску на Україну Білорусія для себе залишила. 29 липня головний ветеринарний лікар республіки Юрій Пивоварчик не виключив, що може обмежити імпорт із сусідньої країни яловичини, молока та молочної продукції. Таку заяву Пивоварчик зробив в бесіді з заступником керівника Россільгоспнагляду Євгеном Непоклоновим.
Експерт економічних програм київського Центру Разумкова Катерина Маркевич каже, що втрата українського ринку збуту може стати для Білорусі «великою проблемою». За межами Митного союзу жодна країна не купує так багато білоруських нафтопродуктів, сільськогосподарської продукції та продукції машинобудування, як Україна, підкреслює експерт. За словами Маркевич, розрив торгових відносин між Мінськом і Києвом буде означати для першого «мільярдні втрати».
Директор українського консалтингового агентства ААА Сергій Наливка також зазначає, що 80% білоруського експорту в Україну – це нафтопродукти. Якщо Україна закриє свій ринок для всіх білоруських товарів, крім бензину, Білорусія втратить щонайменше $400 млн. Для республіки, золотовалютні резерви якої на сьогодні становлять лише $3,5 млрд, це велика сума. При цьому для України, за його словами, наслідки у разі розриву відносин були б куди менш значущі.
Про те, що Україна – важливий ринок збуту для Білорусії, говорив у червні й сам Лукашенко. «Мене здивувало, що в цей час, в цій плутанині, коли в Україні тимчасово не було з ким розмовляти, у нас навіть товарообіг знизився всього на 3%. Це багато про що говорить. Ми затребувані тут», – заявляв білоруський президент. І висловлював сподівання, що в найближчі п’ять років товарообіг між країнами зросте з торішніх $6 млрд до $15 млрд. Щоправда, свого піку обсяг взаємної торгівлі між країнами сягнув у 2012 році – $7,9 млрд.
Незалежний білоруський економіст Сергій Чалий каже, що питання взаємних претензій «практично вирішено». «Залишилося тільки, як кажуть, з руки в руки гроші передати. Нашим не хочеться репутаційних втрат. Зрозуміло, що в підсумку все відіграють назад і з одного, і з іншого боку», – підсумовує він.
Анатолій Азаренко
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
