384
У справі ЮКОСа Росія вже втратила понад 1 млрд рублів
— Світ
У рішенні Третейського суду в Гаазі окрема глава присвячена судовим витратам позивачів, колишніх основних акціонерів ЮКОСа, і відповідача – Російської Федерації. На розгляд у справі ЮКОСа, яка розтягнулася майже на десять років, Росія витратила 37 млн доларів – стільки пішло на оплату роботи юристів та експертів. Програвши в суді, Росії доведеться не лише списати в збиток власні витрати, а й компенсувати витрати переможця, які перевищують 60 млн доларів.
З чого складаються судові витрати?
Спочатку обом сторонам довелося внести депозит на оплату роботи Третейського суду. Колишні акціонери ЮКОСа заплатили 4,24 млн євро, Російська Федерація – 4,2 млн євро. Куди пішли ці гроші? Насамперед на винагороду трьом арбітрам Третейського суду. Гонорар кожного становить не менше 1,5 млн євро, більше за всіх отримав Стівен Швебель, обраний російською стороною, – 2 млн євро (плюс 52 тисячі євро на компенсацію витрат).
Наступною за величиною статтею витрат стала винагорода, виплачена і позивачами, і відповідачем залученим експертам та свідкам.
Російська Федерація залучила до справи 11 експертів, включаючи професора Лондонської школи бізнесу Джеймса Доу і партнера юридичної фірми Herbert Smith Freehills, керівника її податкової практики в Москві Олега Коннова. На думку відповідача, їхні послуги коштували 4,5 млн доларів (у скільки РФ обійшовся кожен експерт, в рішенні суду не зазначено).
У позивачів розписана вартість послуг кожного експерта. Наприклад, юристу Володимиру Гладишеву колишні акціонери ЮКОСа заплатили 1,3 млн доларів. Правозахисник Сергій Ковальов отримав 70 тисяч доларів. Стільки ж за «витрачений час і витрати» було виплачено колишньому адвокатові Ходорковського, нині покійному Юрію Шмідту, який виступав як свідок.
Послуги компанії Navigant, яка надала оцінку вартості активів ЮКОСа, на підставі якої суд розрахував збитки в 50 млрд доларів, обійшлися позивачам найдорожче – у 8,4 млн доларів. Всього на експертів і свідків колишні акціонери нафтової компанії витратили понад 10 млн доларів і більш ніж 1 млн британських фунтів.
Найсерйозніші витрати пішли на оплату послуг юристів – загалом у процесі з обох сторін брало участь 52 юриста і 22 їхніх помічника. Позов проти Російської Федерації був поданий у 2006 році, його розгляд розтягнувся майже на 10 років. Сам процес був розділений на дві частини – до 2009 року, коли суд з’ясовував, чи підпадає суперечка під юрисдикцію Третейського суду, і після – коли справа розглядалася по суті.
На стороні Російської Федерації працювали дві юридичні фірми – Cleary Gottlieb Steen & Hamilton (CGSH) і Baker Botts. На першій стадії розгляду справи (до 2009 року) відповідача представляли 5 партнерів, 15 юристів і 10 помічників юристів і стажистів, на другій стадії – 5, 20 і 15 відповідно. Вартість їхньої роботи відповідач оцінив у 27 млн доларів.
Колишнім власникам ЮКОСа допомагала юридична фірма Shearman & Sterling. На першій стадії на них працював 21 юрист і чотири їх помічника, потім їхня кількість збільшилася до 27 і 7 відповідно. Вартість їхніх послуг позивачі оцінили у 70,2 млн доларів, тобто більш ніж в 2,5 рази дорожче оплати роботи юристів, які виступали на стороні РФ.
У загальній складності, з урахуванням депозиту, відповідач оцінив свої витрати в 37 млн доларів [близько 1,3 млрд рублів; всі валюти перераховані за поточним курсом], позивачі – у 87 млн доларів. Представник Російської Федерації, як випливає з тексту рішення, охарактеризував витрати позивачів на процес як «надмірні». Адвокати колишніх акціонерів ЮКОСа парирували, що зіставляти витрати двох сторін все одно, що порівнювати «яблука і апельсини», адже саме на боці позивачів лежав тягар доказів у цій справі.
У рішенні Третейського суду йдеться, що «узагальнена» калькуляція витрат Російської Федерації не змогла допомогти арбітрам в оцінці розумності витрат обох сторін. Тим не менше, суд погодився з думкою відповідача, що винагорода деяким експертам позивачів виглядає «надмірною», і «зрізав» кошторис витрат колишніх акціонерів ЮКОСа на 25%.
У підсумку за рішенням суду Російська Федерація має відшкодувати колишнім власникам ЮКОСа 60 млн доларів судових витрат і депозит в 4,24 млн євро. Сума порівнянна з судовими витратами Романа Абрамовича у справі проти Бориса Березовського. Після програшу в суді Березовський повинен був відшкодувати колишньому партнеру 35-40 млн британських фунтів (60-68 млн доларів).
Хто захищав Росію?
Росія найняла для розгляду в Третейському суді дві юридичні фірми. Компанія Cleary Gottlieb Steen & Hamilton (CGSH) брала участь у процесі від самого початку, у 2010 році до неї приєдналася фірма Baker Botts. Юрист великої юридичної фірми на умовах анонімності повідомив РБК, що залучення Baker Botts, мабуть, було пов’язано з їхніми лобістськими можливостями [Джеймс Бейкер, голова адміністрації Рональда Рейгана і держсекретар при Джорджі Буші-старшому – старший партнер фірми].
Історія головного консультанта – CGSH, який вже захищав Росію у справі проти компанії Noga, ще більш цікава. Це одна з найбільших юридичних фірм у світі з офісами в 16 головних фінансових центрах (представництво в Москві відкрилося в 1991 році). У CGSH працює більш ніж 1200 юристів. На юридичному форумі lawfirm.ru є такий анекдот про цю фірму: «Якось раз приходять до нас з Клірі, а наш партнер їм каже: «А правда, що у вас на обід червону ікру дають?» А вони, потупивши голови: «Нє, сьогодні чорна була…».
CGSH зустрічалася з співвласниками ЮКОСа і до процесу в Гаазі. У 1998 році ця ж фірма була юридичним консультантом першої спроби злиття ЮКОСа та «Сибнефти». Вона ж стала консультантом при підготовці розірвання угоди ЮКОСа і «Сибнефти» у 2003 році.
Після банкрутства компанії Ходорковського юристи швидко переорієнтувалися на нового клієнта – «Роснефть», яка придбала основні активи ЮКОСа. У 2006 році CGSH стала юридичним консультантом IPO держкомпанії. У 2012 році юристи фірми консультували «Роснефть» при купівлі ТНК-BP, а в березні 2013 року два партнери CGSH Мурат Акуєв і Рассел Поллак були запрошені на протокольну зустріч керівників BP і «Роснефти» Роберта Дадлі та Ігоря Сечіна з Володимиром Путіним.
У CGSH хороші відносини не тільки з «Роснефтью», а й з російською державою. У листопаді 2009 року уряд Росії випустив постанову, за якою CGSH ставала «єдиним постачальником юридичних послуг щодо представлення інтересів Російської Федерації в судових розглядах, провадження в яких розпочато, судових розглядах, що стосуються відповідальності Російської Федерації за зобов’язаннями держав-попередників, а також консультаційних послуг, у тому числі в рамках досудового врегулювання». Юрист великої юридичної фірми пояснює успіхи CGSH хорошими контактами з чиновниками.
CGSH працювала на російський уряд з 1990-х років. У 2006 році Рахункова палата випустила бюлетень, в якому проаналізувала законність і ефективність витрат бюджету на оплату послуг іноземних консультантів. За даними звіту, CGSH стала юридичним консультантом російського уряду в 1991 році. Як показала перевірка, «низка послуг фірми «Клірі, Готтліб, Стін енд Гамільтон» не відповідала її договірним зобов’язанням і, за своєю суттю, було виконанням робіт (силами високооплачуваних іноземних фахівців) замість структурних підрозділів Мінфіну Росії». За 1999-2004 роки міністерство фінансів Росії заплатило юристам 55,7 млн доларів. Рахункова палата дійшла висновку, що «звіти та рахунки фірми «Клірі, Готтліб, Стін енд Гамільтон» надаються Мінфіну Росії, як правило, без підтверджуючих фінансових та інших документів, що робить практично неможливою оцінку вартості наданих консультаційних послуг».
Навіщо Росія брала участь у справі, яку вважала несправедливою і такою, що не має юридичних наслідків?
У день публікації рішення Третейського суду в Гаазі міністерство фінансів випустило заяву, в якій, зокрема, говорилося: «Третейський суд не володів юрисдикцією для розгляду поставлених перед ним питань».
Доктор юридичних наук Всеволод Сазонов в колонці для РБК написав, що у Росії був шанс уникнути цього процесу, але держава його упустила. «Наша країна раніше в установленому порядку не скористалася правом призупинити дію [Енергетичної] хартії щодо себе. І це потрібно було зробити набагато раніше початку судового розгляду». Колишній юрист ЮКОСа Дмитро Гололобов в колонці для Forbes був більш категоричний: «Сама участь Росії в суді щодо Енергетичної хартії була абсолютно випадковою і було спадщиною загальноросійського бардака 90-х, коли багато міжнародних договорів і конвенцій підписувалися абсолютно бездумно, без жодного аналізу можливих наслідків навіть на п’ять років вперед».
Мін’юст на запит РБК з цього приводу відповів, що відповідальність за цю справу лежала на Мінфіні. Прес-служба МЗС також повідомила, що міністерство не має відношення до цієї справи, порадивши звернутися до Мінфіну. Представник Мінфіну відмовився від коментарів, сказавши, що його відомство поки не може надати інформації більше тієї, що була поширена в прес-релізі за підсумками розгляду.
За матеріалами: РБК
Поділитися новиною
