4265
Дефолт Аргентини настав: 8-й раз в її історії
— Кредит&Депозит
Аргентина, чия економіка – третя за розміром в Латинській Америці (більш ніж 600 млрд дол) – опинилася в стані дефолту за держоблігаціями вдруге у XXI столітті. Переговори з фондами-кредиторами в Нью-Йорку в спробі знайти компроміс велися до останнього, але вже вночі за київським часом стало ясно, що дефолт неминучий. Офіційно він настав о 08:00 за київським часом, коли закінчився грейс-період, відведений на виплату відсотків за бондами.
За декілька годин до дедлайну призначений нью-йоркським судом посередник Деніел Поллак визнав, що Аргентині та хедж-фондам, які добивалися від неї повернення старих боргів, не вдалося дійти до згоди. “Дефолт – не просто “технічний” стан, це реальна і хвороблива подія, яка вдарить по реальних людях, включаючи простих громадян і власників облігацій”, – сказав Поллак.
Не чекаючи на дедлайн, рейтингове агентство Standard & Poor’s (S&P) одразу після півночі змінило суверенний рейтинг Аргентини до SD (“вибірковий дефолт”). Для цілей власників страховки від аргентинського дефолту (так звані контракти CDS) факт кредитної події має бути встановлений спеціальним комітетом Міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA). За даними Bloomberg, облігації Аргентини на суму до 29 млрд дол містять умову перехресного дефолту: їхні власники можуть вимагати дострокового погашення паперів.
Новий дефолт Аргентини – вже восьмий в історії країни, але цього разу він не рівнозначний її неплатоспроможності. У червні Аргентина задепонувала на рахунку Bank of New York Mellon 539 млн для виплати відсотків за облігаціями на 13 млрд дол з погашенням у 2033 р., але американський суддя Томас Грієса заблокував виплату через невирішене сперечання з хедж-фондами. “Дефолт оголошують ті, хто не платить, а Аргентина заплатила”, – проголосила минулого тижня президент країни Крістіна Фернандес де Кіршнер.
Дефолт виріс із дефолту
Предметом спору стала частину боргу, за яким Аргентина в грудні 2001 р. оголосила дефолт на 100 млрд дол. Фінансові кризи 1997 р. в Азії, 1998 р. у Росії та 1999 р. у Бразилії призвели до депресії на ринках країн, що розвиваються. Росії та Бразилії довелося різко девальвувати свої валюти, що допомогло їм досить швидко повернутися до зростання. Аргентинський песо мав фіксований обмінний курс до долара, що зв’язувало руки Центробанку. Кредити МВФ тільки збільшували боргове навантаження, безробіття в країні піднялося вище за 20%. У підсумку уряд був змушений відмовитися платити за рахунками, а дефолт став найбільшим у світовій історії.
Оговтавшись від економічної кризи, Аргентина у 2005 р. і в 2010 р. провела дві реструктуризації боргу, який припинила обслуговувати в 2001 р. Обмін старих облігацій на нові пройшов зі списаннями, що сягали 75%. Але мала частина інвесторів – близько 7% – не погодилися на умови реструктуризації і вирішили домагатися в судах повної виплати початкових сум. За даними Bloomberg, на кінець 2013 р. сума заборгованості за цими паперами становила 4 млрд дол, з яких облігації на 1,3 млрд дол тримала група хедж-фондів на чолі з Elliott Management Corp. мільярдера Пола Сінгера.
У жовтні 2012 р. Апеляційний суд другого округу США в Нью-Йорку постановив, що кредитори Аргентини, включаючи фонди, які відмовилися взяти участь в реструктуризації боргу, мають рівні права на отримання виплат. Таким чином апеляційний суд фактично заборонив Аргентині обслуговувати реструктуровані зобов’язання доти, поки вона не розрахується перед кредиторами за старими “дефолтними” облігаціями. Буенос-Айрес люто оспорював це рішення, називаючи хедж-фонди “стерв’ятниками”, – і навіть не тому, що на виплати не було зайвих грошей: влада не хотіла створювати прецедент, що загрожував новими аналогічними позовами. Аргентина виявилася заручником нью-йоркського суду, тому що її міжнародні облігації випущені за правом штату Нью-Йорк.
Арешти кораблів і літаків
Після знакового рішення нью-йоркського суду в жовтні 2012 р., яке Аргентина негайно оскаржила, Elliott Capital Management взялася за нову тактику – арешти аргентинського майна за кордоном. Хедж-фонд домігся арешту навчального вітрильника Libertad Військово-морських сил Аргентини в порту Гани. “Фонди-стерв’ятники знову перейшли межу у своїх атаках на Республіку Аргентина”, – заявив тоді аргентинський уряд. Незабаром Міжнародний трибунал ООН з морського права визнав, що судно має імунітет як де-юре військовий корабель, і в грудні того ж року арешт з парусника був знятий.
Хедж-фонди навіть намагалися накласти арешт на президентський літак, довівши справу до того, що Аргентина щоразу запитувала у приймаючої сторони гарантій того, що літак не буде заблокований за клопотаннями позивачів, розповідало газеті Guardian джерело, близьке до процесу.
Дефолт Аргентини може підвищити вартість запозичень для місцевих компаній і похитнути довіру ринків до країни, але реакція глобальних інвесторів буде стриманою, відзначає The Economist. Це третій дефолт Аргентини за останні 25 років, за даними Moody’s. Попередній – на 100 млрд дол – вважається найбільшим в історії або другим найбільшим, якщо вважати дефолтом реструктуризацію грецького боргу на 273 млрд дол у 2012 р. Рейтингові агентства тоді визнали обмін грецьких облігацій дефолтом. На третьому місці в історії – дефолт Росії у 1998 р. на 39 млрд дол.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
