1816
Що виграє авіапасажир від Асоціації з ЄС?
— Особисті фінанси
Сьогодні європейські компанії обслуговують 17% українського авіаринку. Це на 3% менше, ніж у 2013 році, повідомляють у Державній авіаційній службі.
«Сьогодні авіаційний ринок України вже фактично відкритий. Але ажіотажу серед бажаючих сюди прийти чомусь не спостерігається. Наш ринок для них занадто слабкий — платоспроможність населення низька, гривня — девальвована, аеропорти виставляють високі ціни за обслуговування, як і інші провайдери наземних послуг», — говорить корпоративний прес-секретар МАУ Євгенія Сацька.
Вирішити подібні проблеми влада планувала за допомогою підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС. Як відомо, переговори щодо укладення угоди почалися ще 2007 року. Парафована угода була наприкінці листопада минулого року. Підписати її планували у червні цього року.
Проте цього не сталося. Офіційна причина — багаторічна суперечка між Великобританією та Іспанією щодо території Гібралтару. «В останній момент Великобританія та Іспанія свій спір перенесли на нашу угоду. Великобританія стала наполягати на тому, що з угоди має бути виключена територія Гібралтару, яка є спірною. Але на Гібралтар літають тільки внутрішні рейси, там немає міжнародного сполучення», — заявила ще наприкінці червня перша заступниця міністра закордонних справ Наталія Галибаренко.
Проте справжні причини можуть бути зовсім інші. «Привід неначе знайдено, а причини можуть бути іншими, як, наприклад, той же тиск на українську владу або сама угода підготовлена українською стороною таким чином, щоб її не можна було підписати! Хто може бути зацікавленим у розвитку подій, щоб Україна не була пов’язаною з ЄС якісним авіаційним сполученням та бізнес-відносинами нового ґатунку?» — коментує ситуацію екс-міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський.
«Відкрите небо» мало би сприяти поступовій лібералізації ринків, використанню загальних принципів на основі правил ЄС у галузі цивільної авіації, промисловому та операційному співробітництву. Тобто після ратифікації документа будь-який авіаперевізник ЄС і України зміг би виконувати необмежену кількість рейсів між різними містами ЄС та України. Також передбачається зняття обмежень на кількість маршрутів, рейсів і авіакомпаній, які можуть виконувати польоти. Кожна зі сторін також зможе легально оформляти контроль над авіаперевізником іншої сторони, що неможливо нині. А як показує досвід країн-членів ЄС, згодом ціни на авіаперельоти мають знизитися.
Сьогодні ж в Україні літати може дозволити собі далеко не кожен. «У нас що політ у Лондон, що у Львів — коштують однаково», — констатує генеральний директор компанії «Мастер-Авіа» (Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) Олексій Яковець. За його словами, у вартість квитка на літак входять витрати на цивільну авіацію, фахівців, робота яких не є дешевою, на кваліфікацію персоналу, а також на отримання європейських сертифікатів. Адже, як зазначає Яковець, в небі України частка літаків вітчизняного виробництва складає близько 10%. «Наші типи літаків — це вже вчорашній день. Їх ресурс закінчується. За економічними показниками їх експлуатація навіть збиткова. Це призводить до зменшення пасажиропотоку», — говорить він. Адже людина, яка платить 200 доларів за квиток, вимагає таких самих сервісу і безпеки, які можуть надати європейські й американські виробники. А літаки їхні — не дешеві. Тим більше, що компанії беруть літаки закордонного виробництва в лізинг, що також значно підвищує ціну на квиток.
Не менш важливим фактором зростання ціни на авіаперельоти є вартість пального. «В Україні найдорожче авіаційне пальне», — говорить Яковець. Адже, пояснює він, вітчизняні виробники — Лисичанський та Кременчуцький заводи — «ледве дихають». Тому доводиться імпортувати. «А імпорт не може бути дешевшим, ніж нафтопродукти власного виробництва», — говорить він. Разом із тим, зазначає Яковець, авіакомпанії, які виконують у нас внутрішні рейси, мають нульовий дохід і рентабельність.
Відповідну думку підтверджують і в МАУ. «МАУ з 2008 року є членом Асоціації європейських авіакомпаній. Згідно зі статистикою цієї міжнародної організації, у першому півріччі 2014 року середня тарифна ставка МАУ була на 9% нижча, ніж у середньому в решти європейських авіакомпаній-членів», — говорить Сацька. І це при тому, пояснює вона, що авіаційне пальне в Україні на 100 — 150 доларів дорожче, ніж в європейських аеропортах. Також дорожчими є послуги таких провайдерів, як аеропорти, хендлінгові та кейтерингові компанії. Окрім цього, на внутрішніх рейсах по Україні авіаперевізники ще й змушені сплачувати ПДВ.
Проте, прогнозують гравці ринку, ситуація може змінитися. «Угода надає широкі можливості для заходу на ринок нових авіакомпаній. Вона дозволить відійти у минуле низці бюрократичних процедур, пов’язаних з отриманням призначень на ті чи інші напрямки», — говорить прес-секретар аеропорту «Бориспіль» Оксана Ожигова. Як результат, за її словами, збільшиться обсяг пропозиції на авіаційному ринку, що неминуче вплине на зменшення ціни. «Також розшириться географія польотів — з’являться більш широкі можливості для подорожей. Після підписання цього документа авіакомпанія напряму погоджуватиме технічні можливості прийому-відправлення рейсів з аеропортом», — додає Ожигова. При цьому, зазначає вона, аеропорт має розгалужену інфраструктуру, яка дозволяє обслуговувати пасажиропотік, що у чотири рази більший, ніж на сьогодні.
Тому, вважають в аеропорту «Бориспіль», підписання Угоди про САП має значно знизити ціни на авіаперельоти для українців. «Якщо Угода приведе до реального спрощення візового режиму для громадян України, попит на перельоти між Україною й країнами Європи зросте. Тож авіакомпанії теоретично матимуть можливість збільшити пропозицію за провізними ємностями і запропонувати пасажирам дешевші тарифи», — зазначає корпоративний прес-секретар МАУ.
Такої ж думки і в міжнародному аеропорту «Київ». «Жодна компанія у світі не може вижити без міжнародних рейсів. На внутрішніх рейсах вони нічого не заробляють. Тому, що більше наших авіакомпаній буде допущено на міжнародні рейси, то менше буде монополізму в цінах на внутрішні. Виграє тільки пасажир», — говорить генеральний директор компанії «Мастер-Авіа» (Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) Олексій Яковець.
Марія Юзич
За матеріалами: День
Поділитися новиною
