Де Україна братиме гроші на АТО і реформи?


Де Україна братиме гроші на АТО і реформи?

В українському Мінфіні підрахували, що при збільшенні масштабів проведення АТО знадобиться додатково 18 млрд грн. Заступник міністра фінансів України Володимир Матвійчук зазначив, що на потреби проведення АТО з коштів резервного фонду держбюджету виділено 8,8 млрд грн, 2,3 млрд грн. з яких вже використано.

І якщо із витратами на АТО усе більш-менш зрозуміло – більшість українців за останні місяці дізнались багато цікавого і про українську армію, і про вартість озброєння для неї, то що можна сказати про витрати на необхідні реформи?

Реформаційні міфи

Є реформи і є політичні заходи, для яких потрібні гроші, пояснює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. Непопулярність реформ та великі витрати на їх проведення – це дві великі ілюзії, які противники реформ весь час експлуатують. “Треба, наприклад, вкласти багато грошей, аби збудувати інфраструктуру. Але це не є реформа. Реформа – це зміна відносин. Для цього гроші не потрібні. Навпаки, головні реформи, які зараз можна було б провести якраз під час війни, користуючись тим положенням, яке зараз є, це скоротити неефективні видатки бюджету. У нас 66 млрд. грн. на разі витрачаються на економічну діяльність, з яких 20 млрд. – на дороги, а все решта – це допомога вугільній галузі, сільському господарству, і всі ми знаємо, як ця допомога використовується і навіщо вона потрібна”, – розповів експерт.

“По друге, необхідна абсолютна прозорість та звітність, на рівні первинних документів, з виконання державного бюджету. Тоді буде дуже важко щось вкрасти. А кошти, які на це потрібні – це кілька сотень тисяч доларів у масштабах усієї країни, не більше. А те, що ця звітність може заощадити – це багато мільярдів. І тут не можна говорити про те, що таких коштів не можна знайти”, – додав він.

Для реформ гроші не потрібні, переконаний Леонід Рубаненко, президент «Спілки податкових консультантів України». “Часу в нас дійсно обмаль. А ось грошей на нове законодавство нам не треба”, – зазначив експерт.

Тієї ж думки притримується і народний депутата від “УДАРу” Оксана Продан. “Ми повинні провести таку дерегуляцію і почати її проводити, щоб і іноземні інвестори, і міжнародні організації побачили, що ми дійсно йдемо до європейських стандартів”, – переконана депутат.

Інший “реформаційний” міф – це те, що реформи обов’язково непопулярні, додає Дубровський. “Ця ілюзія походить із того, що у розвинених країнах головна причина неефективності економіки – це роздута соціальна держава, welfare estate. Для прикладу є Греція – там живуть не по засобах, виплачують надто багато різних допомог, і мають тепер ці виплати скорочувати. Це, звичайно, не популярно і болісно. І такий стереотип застосовують і до інших країн, таких як Україна. У нас дійсно ця проблема теж є. Але вона другорядна, або навіть на третьому-четвертому місці. Насправді більша частина реформ, які у нас на часі, це реформи якраз скорочення тих зловживань, які називають корупцією. Те, що краде верхівка в таких країнах, як Україна, набагато перевищує усе, що надмірно розприділяється для народу”, – зазначив економіст.

“У нас є чудовий приклад – реформи, які робив прем’єр-міністр у 99-му на початку 2000-х років. Завдяки тим реформам він здобув ту шалену популярність, яка дозволила йому потім стати президентом. У нас на часі дуже багато саме таких реформ, від яких усі, окрім якоїсь достатньо вузької частини населення виграють. А цій частині можна навіть частково компенсувати втрати за рахунок загального виграшу від змін”, – зазначив Дубровський.

Так звідки ж гроші?

Успішне проведення АТО потребує коштів. І ці кошти можна шукати різним шляхом, вважає депутат Оксана Продан. “Можна додушувати існуючий бізнес, а можна створювати можливості для надходжень до бюджету, створюючи нові можливості та шляхи для розвитку бізнесу, виводячи українську економіку з тіні. Це саме ті реформи, які потрібні Україні”, – підкреслила вона.

На думку депутата сьогодні в Україні можна провести цілий ряд реформ по детинізації економіки, які не просто не потребують додаткових коштів, а які дадуть нові кошти для проведення інституційних реформ і для проведення антитерористичної операції.
“Це ті речі, які давним-давно в Україні працюють, і нажаль, працюють до сих пір. Як приклад, це закриття офшорів. Чи це реформа чи не реформа? Це реформа, це створення умов, при яких гроші, зароблені в Україні, залишатимуться всередині країни. Це і те контрабандне паливо, яке на сьогодні завезене в Україну і яке намагаються знову перевести під юрисдикцію Російської Федерації для того, аби воно не використовувалось в українській економіці, а це не мало і не багато 66 тис. тонн палива, яке може піти так само на АТО. Це ліквідація податкових ям, за що взялися у податкових органах, але поки що не довели до повного завершення. Це відмова від створених при попередньому режимі схем, коли, наприклад, за один вантажний вагон треба заплатити 2 тис. грн. юридичній особі незрозумілого толку. Це речі, які створюють можливість для бізнесу працювати без додаткового корупційного податку і які дадуть можливість економіці працювати економіці і збільшувати збір податків”, – пояснює депутат.

Прогнози про те, що аграрний сектор буде витягувати на собі українську економіку, вочевидь, справджуються. За підсумками 2013-2014 маркетингового року Україна посіла третє місце серед найбільших світових експортерів зерна. На світові ринки було поставлено 32,3 мільйона тонн української продукції. Попереду України за цим показником лише США (72,3 мільйона тонн) та ЄС (38,5 мільйона тонн).

Однак, аграрний сектор України може працювати з іще більшою рентабельністю, переконаний депутат Тарас Кутовий. “Не вчіть яблуню яблука родити, а відженіть від неї свиней. Сільське господарство – це галузь, яка показала, що за наявності нормальних умов вона може самостійно розвиватися. Треба говорити про рентабельність, яку в кінцевому етапі отримує підприємець, який створює робочі місця, заробляє. Сьогодні держава володіє 10 млн. га землі. Це третина усієї ріллі, яка є в Україні. З них 6 млн. офіційно здається в оренду, 4 млн. гуляє десь у чорному ринку. В Україні є 411 державних підприємств, 37% з яких нерентабельні, 32% низькорентабельні, і лише решток – є рентабельними підприємствами. Якщо просто перемножити ринкові підходи навіть не до продажу землі, а до переуступки оренди, то матимете 4 млрд. дол. одноразово, якщо говорити про те, звідки брати гроші в бюджет”, – зазначив депутат.

Депутати запевняють, що робота в парламенті вже ведеться. Прикладом цього може стати закон закон № 4334а, який передбачає кардинальну зміну всіх умов ведення бізнесу в Україні. Однак, робота ведеться надто повільно. “Влада готується до виборів, тому в цей час нормальні реформи навряд чи будуть”, – додав Кутовий. На його думку, в нинішньому стані парламент просто не потрібен.

Однак, що б не казали експерти та депутати, «військовий» податок у розмірі 1,5% ввели саме для усіх працюючих громадян України, що на ділі показує, звідки влада бере бракуючі для АТО кошти.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Мінфін України
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua