1571
Тепер бізнесу працюватиметься набагато легше?
— Казна та Політика
Відтепер бізнесу працюватиметься набагато легше. Принаймні так вважають у парламенті. У вівторок, 22 липня, Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (№ 0937). Нові поправки, за задумом авторів, повинні значно обмежити втручання посадових осіб у діяльність суб’єктів господарювання.
На сьогодні в Україні працює близько 70 контролюючих державних органів. «Нескладно уявити, наскільки це величезна армія контролерів, які можуть щодня здійснювали перевірки діяльності підприємства. Тим більше, що, згідно із сьогоднішнім законодавством, вони можуть проводити як планові, так і позапланові перевірки. Сьогодні прийшли одні, завтра — інші. І від цього бізнес дуже потерпає», — розповідає «Дню» перший віце-президент, генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав БИКОВЕЦЬ.
Новий закон також встановлює обмеження «неправомірного або зайвого втручання посадових осіб контролюючих органів у діяльність суб’єктів господарювання при проведенні заходів щодо нагляду (контролю)». Отже, парламент заборонив кільком державним органам проводити перевірку з одного й того ж питання.
Новий закон також не допускає проведення більш як однієї перевірки щодо одного суб’єкта господарювання протягом року. А у разі, коли суб’єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів перевірки одночасно кількох державних органів, то такі перевірки мають відбуватися комплексно. «Тобто тепер усі вони повинні домовитися, внести в план на рік чи квартал комплексну перевірку й тоді вже перевіряти підприємство», — пояснює В’ячеслав Биковець.
Періодичність перевірок, зазначає генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, залежить від того, на скільки підприємство є безпечним. «А ці критерії повинні затвердити всі контролюючі органи. І якщо це підприємство із високим ступенем ризику, то перевірки проводяться раз на рік; середнім — раз на три роки; малим — раз на п’ять років», — додає він.
Водночас новий закон забороняє проводити позапланові перевірки бізнесу за анонімними та іншим необгрунтованим заявами, а також за заявами юридичних осіб. «Цей спосіб дуже часто використовується як засіб тиску на бізнес із метою усунення конкурента. Досить часто надходять заяви, які, по суті, є підставою для проведення позапланових перевірок, від невідомих осіб, з якими потім навіть не можна зв’язатися хоча б для підтвердження інформації, вказаної у заяві», — говорить В’ячеслав Биковець. Тобто відтепер анонімні заяви та листи від юридичних осіб, припускає він, можуть бути лише включені в порядок планової перевірки.
Разом із тим, зазначають автори закону, його дія не поширюється на заходи валютного, митного та державного експортного контролю, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. Також під дію нового закону не підпадає державний нагляд за дотриманням вимог ядерної безпеки, а також у галузі цивільної авіації, при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя. Генеральний директор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України позитивно оцінює цю норму. Адже, за словами Биковця, з часу ухвалення закону (2006 рік) дуже багато контролюючих органів вийшли з-під дії цього закону. «Передусім це зробила податкова служба, у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу. Досить багато спроб було з боку Держнаглядпраці, Держохоронпраці тощо. А в новому законі знову чітко вказано перелік відносин, на який не поширюється дія цього закону. І всі інші підпорядковуються йому і мусять його виконувати», — пояснює він.
Новий закон зможе вирішити ще дві важливі проблеми в роботі підприємців. Перша — заборона на вилучення оригіналів документів контролюючими органами. «Досить часто правоохоронні органи та податківці вилучали оригінали документів, комп’ютери і тому подібне. Потім їх досить часто «губили», і підприємець потім не міг нічого довести», — говорить він. Друга проблема — безкарність чиновників. Згідно із нормами Закону № 0937, відтепер чиновники, які відповідають за процедуру контролю, будуть покарані в разі її порушення. Це, зазначає Биковець, нова норма, якої раніше не було.
Та подібних засобів контролю над чиновниками може виявитися замало. «Наші контролюючі органи не дотримуються норм закону. А суди, зі свого боку, фактично їм не заважають і не запобігають таким діям. Я вважаю: якби законодавством було передбачено кримінальну відповідальність безпосередньо керівників таких контролюючих органів, які постійно тероризують підприємства, то досить скоро все б стало на свої місця», — пояснює «Дню» адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав КРАВЕЦЬ. За його словами, сьогодні все ще проводяться численні перевірки підприємств із метою отримання неправомірної вигоди особисто для себе чи ж для компаній, які вони контролюють.
До слова, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Проте коли він почне діяти — поки що невідомо. «Із моменту ухвалення цей закон не зможе працювати, поки Кабінет Міністрів не розробить положення та інструкції, яким саме чином органи, які проводять перевірку, повинні узгоджувати час своєї планової перевірки», — пояснює Ростислав Кравець. І це лише питання часу — коли Кабмін візьметься за розробку цих положень.
Марія Юзич
За матеріалами: День
Поділитися новиною
