Газом по металу: промисловість отримує все менше енергоносіїв — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Газом по металу: промисловість отримує все менше енергоносіїв

Енергетика
478
З 1 серпня 2014 року НАК «Нафтогаз України» зменшує поставки газу до промисловості і теплокомуненерго на 30%. Для деяких підприємств ТКЕ постачання палива вже були скорочені. За словами заступника голови «Нафтогазу» Олександра Тодійчука, це дозволяє на сьогодні закачувати в підземні сховища близько 150 млн куб. м газу на місяць, а, починаючи з серпня, ці обсяги ще збільшаться.
На 21 липня у вітчизняних ПСГ вже накопичилося 14,647 млрд кубометрів газу, однак для нормального здійсненні опалювального сезону необхідно мати не менш ніж 18 млрд кубометрів.
Міністерська економія
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк попередив промисловців країни, що їм необхідно готуватися «виживати у важких умовах». На сьогодні реверсного газу (плюс газу власного видобутку) на всі потреби країни не вистачає, але українське керівництво шукає можливості розширення постачання блакитного палива реверсом. Якщо додаткове джерело буде знайдене, потреби промисловості спробують забезпечити повністю.
Втім, уряд готовий враховувати особливі потреби в газі деяких галузей, зокрема – металургії, хімпрому, виробників скла. «Є дуже специфічні підприємства, до яких ми не можемо застосовувати лінійний підхід, – заявив Яценюк. – Якщо ви можете самостійно домовитися про постачання газу – домовляйтеся. Ми готові йти на будь-які форми [співробітництва], щоб забезпечити промисловість газом. «Нафтогаз» вам його пропустить».
Міністерство енергетики та вугільної промисловості разом з представниками промислового сектора повинні визначити, на скорочення яких обсягів газу останні зможуть піти в поточному році. Галузевий міністр Юрій Продан пообіцяв, що ці обсяги будуть узгоджені на спільній зустрічі: «Можна розглянути певні режими їхньої [підприємств] роботи, але з обов’язковим скороченням споживання». За даними Forbes, поки що така зустріч не відбулася, тож обсяги скорочення невідомі.
У 2013 році, за інформацією Міненерговугілля, українська промисловість використовувала близько 20 млрд кубометрів газу, або 40% від загального обсягу споживання. На частку металургів припала лише п’ята частина блакитного палива – 4 млрд куб. м.
За перше півріччя 2014 року металурги спожили 1,4 млрд куб. м природного газу (86% від обсягу споживання в аналогічному періоді 2013 року). Такі дані галузевого об’єднання «Металургпром». А середньодобове споживання за шість місяців становить 7,8 млн куб. м проти 9,1 млн куб. м за аналогічний період 2013 року. Причому статистика говорить про те, що зниження споживання відбувається щомісяця.
За законами воєнного часу
На жаль, однією з причин такої тенденції може бути той факт, що більшість металургійних заводів перебувають в зоні проведення АТО. Керівництво підприємств намагається всіма силами підтримувати виробничий процес, оскільки запустити зупинений завод буде набагато складніше і дорожче, ніж утримувати його навіть на мінімальних потужностях. Але з військовими діями доводиться рахуватися.
Втім, заводи ще раніше почали проводити модернізацію, що передбачає скорочення споживання газу. У старій технології виробництва сталі споживання газу розподілялося таким чином: близько 50% використовувалося в мартенівському виробництві; третина обсягів припадала на доменний процес – виробництво чавуну; решта – на прокатний процес.
«Скорочення споживання газу відбулося, насамперед, за рахунок виведення з експлуатації мартенівських печей і впровадження установок вдування пиловугільного палива (ПВП) на доменному виробництві. Також були здійснені заходи щодо більш ефективного використання устаткування з меншим витрачанням дорогого газу», – пояснює Роман Тополюк, аналітик консалтингової компанії Concorde Capital.
За словами Олександра Зражевського, генерального директора об’єднання «Металургпром», мартенівське виробництво в Україні залишилося лише на трьох заводах – ММК ім. Ілліча (є мартенівське і конвертерне виробництво), «Запоріжсталь» і «АрселорМіталл Кривий Ріг». Технологію вдування ПВП використовують чотири заводи на 13 доменних печах: Алчевський меткомбінат, «Донецьксталь», «Запоріжсталь», Завод ім. Ілліча. Їхні виробничі процеси вдалося повністю «відключити» від газу.
Економія на підприємствах, які впровадили ПВП і використовують його на рівні 135-150 кг на тонну сталі, у 2013 році становила 4 млрд гривень. Причому вона відбулася не лише за рахунок газу, а й за рахунок зниження витрати коксу.
Інші заводи також знаходять способи зниження газоспоживання. «АрселорМіттал Кривий Ріг» домігся цього за рахунок технології присадки антрациту в доменному виробництві. На Єнакіївському метзаводі і Заводі ім. Петровського (Дніпропетровськ) ще немає технології ПВП, але споживають вони газу вже лише 40% від попередніх обсягів. А Дніпродзержинському метзаводу вдалося скоротити споживання блакитного палива вполовину.
Forbes звернувся до колишнього заступника міністра промислової політики з проханням розповісти, за рахунок чого українські металурги можуть знизити споживання газу і чи переживуть вони централізоване скорочення поставок. Ось що розповів виданню Сергій Грищенко, віце-президент Української асоціації металургійних підприємств, доктор технічних наук, професор.
– Який обсяг газу в середньому споживають металурги? Для яких технологічних процесів він потрібний найбільше?
- До 2007 року вітчизняний гірничо-металургійний комплекс (ГМК) вийшов на максимальні обсяги виробництва за останні 20 років – було вироблено майже 43 млн тонн сталі. Споживання газу тоді становило 10 млрд куб. м, у тому числі 6 млрд – безпосередньо металурги. У 2013 році металурги спожили близько 4 млрд, а гірники – близько 1,6 млрд. У металургів газ використовується, головним чином, в мартенівському виробництві. У меншій кількості при виплавці чавуну в доменних печах. У гірників – для випалу окатишів і вапняку, у вогнетривників – для випалу вогнетривів.
– З чим пов’язане зниження споживання газу?
- Зниження обсягу споживання газу майже на 30% у всіх підгалузях пов’язано, насамперед, з реалізацією системи заходів з підвищення енергоефективності. Вона триває і зараз. Але є й інші об’єктивні причини. Я б виділив три фактори. Перший – екстенсивний – пов’язаний зі зниженням обсягів виробництва. З 2008 року і донині триває спад приблизно до рівня 30 млн тонн сталі.
Це показник 1998 року. Другий – виведення з експлуатації мартенівських печей і збільшення виплавки конвертерної сталі і електросталі. Третій – доменне виробництво – впровадження технології вдування пиловугільного палива (ПВП). Це було розпочато на «Донецьксталі», і отримало розвиток на всіх метзаводах.
– Чим іще можна замінити газ?
- На відміну від хімії, де газ є сировиною, у металургів газ – паливо, а отже, його можна замінити на інші види палива, якщо це буде критично. Наприклад, у випалювальних печах на рідкі вуглеводні – мазут. Але для цього буде потрібно відновлення мазутного господарства, переділ пальників та ін., як було спочатку, коли ще не було багато дешевого газу.
Сьогодні на всіх заводах реалізуються плани зниження енергоспоживання, в першу чергу – природного газу. Там, де можна, його замінюють на коксівний газ, доменний газ. Наприклад, на багатьох аглофабриках доменний або феросплавний газ в горнах агломашин став ефективним замінником природного газу. Гази, що відходять, використовують для опалення нагрівальних колодязів у прокатних цехах (підігрів злитків). Злитки при прокатці зупиняються у спеціальних теплових укриттях («Запоріжсталь») і т.п. Великим резервом якраз і були ці оргзаходи – вони, фактично, лежали на поверхні. Але це багато в чому вже вичерпано.
– Чи зможуть металурги працювати за скорочення постачання газу на 30%? Які наслідки? Чи буде враховуватися той факт, що за півроку вони й так вже спожили на 14% менше, ніж у 2013 році?
- Однозначно зможуть! Технічно і технологічно – так, при виконанні підготовчих заходів. Але задоволення відмови від газу може виявитися не дешеве! Що стосується урахування цього чинника, то я не знаю, як і ким будуть встановлюватися ліміти на споживання газу. Звичайно, його треба врахувати, але не виключаю, що у «обліковців» з’явиться бажання вирішувати питання за рахунок металургів. Це неприпустимо.
Інна Коваль
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас