453
Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі
— Енергетика
Ухвалений Верховною Радою в першому читанні законопроект № 4117а «Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі» викликає критику як у експертів, так і з боку тих, кому належить його виконувати. Керівник маркетингових досліджень ТОВ «Ньюфолк» Геннадій Кобаль, передуючи дискусії щодо цього документа, назвав його недопрацьованим, суперечливим і таким, що обіцяє не дуже добрі наслідки, а тому неприйнятним. Йдеться про норму цього законопроекту, яка зобов’язала всі недержавні компанії, що займаються розвідкою й видобутком газу, закачувати половину піднятого з надр обсягу до підземних сховищ.
Кобаль пояснює, що в першому півріччі діючі на території України приватні компанії добули 1,5 мільярда кубометрів газу, збільшивши видобуток проти аналогічного періоду минулого року на 33%. Далі йде простий розрахунок. Якщо до підземних сховищ буде закачана половина цього газу, то вони поповняться всього лише на 750 мільйонів кубометрів. Усі учасники дискусії згодні з тим, що проблема наповнення сховищ за рахунок цього розв’язана не буде.
Його підтримує власник і керуючий директор компанії Pelicourt Роберт Бенш. Він говорить, що йому зрозуміле бажання уряду мати в нинішній складний для України період заповнені газосховища. Але, враховуючи кількість газу, що добувається приватними компаніями, законопроект, на думку фахівця, не дасть бажаного результату й «зробить лише гірше», оскільки зупинить процес розвитку цих компаній. Американський громадянин радить українському уряду не робити цього, а усіляко заохочувати інвестиції в приватні добувні компанії, яких в Україні всього 10—12. Забираючи у них газ, зазначає Бенш, уряд відкидає країну на 10 років назад і не розв’язує жодної проблеми. Він не виключає, що, розпочавши з примусу інвесторів, уряд може стати на хибний шлях націоналізації приватних підприємств.
«Я люблю Україну так само, як люблять цю країну її громадяни, — говорить Бенш, — я щодня був на Майдані. Але зараз я занепокоєний тим, як підняти видобуток, бо після цього рішення важче буде знайти інвестиції, складніше буде створювати робочі місця». «Саме через відсутність інвестицій, — додає американський бізнесмен, — Україна була в жахливому становищі останні 20 років». Відповідаючи на запитання «Дня», він говорить, що постійно інформує про ситуацію довкола свого підприємства посла США й зустрічає розуміння з його боку.
Набагато важче буровій компанії «Горизонт», наглядову раду якої очолює Зиновій Козицький. Розуміння вона не знаходить. «Дехто думає, що до газодобувачів гроші йдуть дощем з неба», — говорить підприємець. Компанія невелика, продовжує він, але все таки за п’ять років роботи ми створили 15 нових робочих місць, плюс робочі місця в компаніях, зокрема і державних, що є нашими підрядчиками. «Ми ведемо геологічні дослідження й дослідно-промислову розробку родовищ, платимо непогану зарплату й усі податки, — продовжує він. — Пробурили три свердловини, але дві з них довелося закрити через низький дебет. Отже, доходи й рентабельність невисокі. А ще у нас кредити. Якщо ми припинимо продавати той невеликий обсяг газу, який добуваємо, а відправимо його до ПГС, то який інвестор до нас прийде?» За словами Козицького, сьогодні інвестори, незважаючи ні на що ще виявляють цікавість до газодобування в Україні, але сама лише звістка про закон 4117а, ухвалений у першому читанні, їх відлякує. «У цьому питанні потрібна зважена й продумана політика», — наполягає газодобувач.
Підоснову законопроекту відкриває радник президента ВОО «Союз учасників лібералізації газового ринку» Олег Бакулін. Виявляється, норма про закачування до підземних сховищ 50% газу, видобутого незалежними компаніями, була введена ще попереднім урядом. Але він не став на ній наполягати, й від цього тоді постраждали лише деякі компанії. Новий уряд зараз отримав значно складнішу ситуацію в газовій сфері. Якщо закон буде ухвалено, то він добиватиметься його неухильного виконання. Хто від цього виграє, запитує експерт? Якщо підприємство, що використовує газ для технологічних потреб, не отримає від незалежної компанії необхідного йому обсягу газу, то звернеться по нього, швидше за все, до «Нафтогазу», в якого є ліцензія на постачання цього палива за нерегульованим тарифом.
У результаті монополіст виступає конкурентом незалежним компаніям і збільшує свою частку на ринку промисловості, тоді як приватні компанії її втрачають. Виходить, саме «Нафтогаз» зацікавлений у тому, щоб приватні газодобувні компанії фактично заморожували половину своєї продукції в підземеллях монополіста? Цю гіпотезу підтверджує представник компанії «Укрнафтогазенерго» Марія Яковлєва. Вона розповідає, що зараз з угорського напрямку до України реверсом заходить усього 19% того газу, який міг би надходити відповідно до чинних домовленостей. І це був би обсяг у рази більший, ніж той, який намагаються відняти відповідно до обговорюваного закону в недержавних компаній. Перешкоди для цього створює ніхто інший як «Нафтогаз».
Цю думку Яковлєвої в коментарі «Дню» підтвердив президент Київського центру енергетичних досліджень Олександр Нарбут. За його словами, в перші три місяці після підвищення ціни на російський газ «Нафтогаз» не використав реверсивні потужності більш ніж на 1,5 мільярда кубометрів, тоді як обсяг додаткового газу від приватних компаній відповідно до закону вдвічі менший. При цьому монополіст також не давав реалізувати через реверс імпортні контракти іншим українським покупцям, відмовляючись включати їх до балансу.
«Звісно, — продовжує Нарбут, — Україна, керуючись гострою сьогоднішньою необхідністю, а також директивою про створення страхового запасу, що розробляється зараз в ЄС, має діяти. Але цей запас має створюватися за рахунок коштів держбюджету й розпоряджатися ним має держава за певною процедурою. А зараз у нас робиться спроба знайти розв’язання проблеми за рахунок простого стандартного рішення — відібрати. Причому власникам ніхто не може гарантувати повернення в той момент, коли їм буде дозволено використовувати цей газ. «Нафтогаз» говорить: ви його покладете до сховищ, а після 1 січня зможете його підняти — ми гарантуємо. Але як ця організація може щось гарантувати, якщо збирається розчленувати, дезінтегрувати газотранспортну систему, створивши кілька підприємств, а також цілу низку підприємств зі сховищами, які будуть їхніми (сховищ) операторами. А можливо й новими власниками, оскільки є видимими наміри приватизації сховищ». «І у кого завтра шукатимуть свій газ його власники?» — запитує Нарбут.
Цікавий рецепт для лікування нинішньої ситуації в газовому секторі розповів «Дню» один досвідчений працівник галузі, що залишився нині не при справах. Оскільки державні нафтогазовидобувні компанії продемонстрували сьогодні нездатність забезпечити країну та її Збройні сили енергоресурсами (видобуток газу за перше півріччя зменшено на 2%), то він радить просто відібрати в усіх держкомпаній ліцензії на розвідку й видобуток, а потім виставити ці дозволи на конкурс. Експерт не сумнівається, що в світі знайдеться дуже багато бажаючих придбати можливість добувати вуглеводні просто в центрі Європи. Таким чином можна буде легко наповнити бюджет. Крім того, в результаті до України потоком підуть інвестиції й сучасні технології, створюватимуться нові робочі місця й зростатиме до європейських стандартів зарплата.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
