Росія може ввести нові санкції проти України, Грузії та Молдови - обговорюються 3 варіанти

Введення ненульових мит для імпортних товарів з України, з Молдавії і Грузії – не єдина можлива відповідь Росії на угоду про асоціацію трьох країн з Євросоюзом. Москва може ввести обмеження на торгівлю з сусідами за прикладом західних санкцій, що випливає з урядових документів. Однак цей сценарій чреватий розглядами в СОТ.

В уряді обговорюються три варіанти того, як Росія може захистити свій внутрішній ринок після набуття чинності угод про євроасоціацію України, Молдавії та Грузії. Це випливає з робочого документа Мінекономрозвитку (є у РБК), справжність якого підтвердили три урядових чиновника.

Перший варіант відомий – про нього неодноразово говорили чиновники Білого дому. Для захисту Росія може застосувати шостий додаток до договору про зону вільної торгівлі в СНД. Відповідно до нього країни – учасниці зони вільної торгівлі можуть встановлювати ненульові ставки митних зборів до країн зони, якщо в результаті відбулося суттєве зростання імпорту зарубіжних товарів до однієї з країн.

У документі чиновники пропонують використовувати цей варіант для випадку з Молдавією. Зараз відносно більшості товарів, що надходять на російський ринок з цієї країни, діють нульові імпортні мита. Москва підвищить їх до рівня режиму найбільшого сприяння СОТ, якщо побачить загрозу зростання сірого імпорту з Євросоюзу, пояснював РБК раніше заступник міністра економічного розвитку Олексій Лихачов. У цієї пропозиції є ризики: імпортери можуть обійти вимогу про сплату ненульових мит, перенаправивши поставки через треті країни. «Якщо Білорусія і Казахстан не здійснять аналогічні дії, виникне питання додаткового контролю поставок в рамках Митного союзу (МС), хоча це теж завдання, що вирішується», – вважає голова комітету ТПП з питань економічної інтеграції країн ШОС і СНД Володимир Саламатов.

Другий варіант – призупинення дії договору про зону вільної торгівлі для країни, яка підписала договір з ЄС. Зробити це можна, якщо вдасться довести, що країна порушила договір або відбулися зміни, що докорінно змінюють ситуацію, за якої договір був підписаний.

З точки зору наслідків для торгівлі обидва сценарії рівнозначні. «Застосовуючи шостий додаток, Росія встановлює режим найбільшого сприяння, тобто торгувати, наприклад, з Україною вона буде на тих самих умовах, як і з країнами, з якими немає взагалі ніяких торгових угод. Фактично денонсація договору і шостий додаток рівнозначні», – говорить директор Центру досліджень міжнародної торгівлі ІПЕІ РАНХіГС Олександр Кнобель.

Але призупинення договору більш вигідне для Росії з політичної точки зору і з цієї ж причини важке у виконанні. Для цього потрібна згода всіх членів зони вільної торгівлі СНД, каже Кнобель. Однак домовитися про спільні дії Росії не вдалося навіть з партнерами по Митному союзу. На нараді 23 червня віце-прем’єри Росії, Білорусії і Казахстану повинні були узгодити спільні заходи реагування на асоціацію України з ЄС, але за підсумками зустрічі перший віце-прем’єр Ігор Шувалов повідомив, що рішення про захист національного ринку буде прийматися на рівні уряду Росії.

Третій варіант, найбільш жорсткий, припускає захисні заходи з міркувань національної безпеки. Фактично він означає повну заборону на торгівлю за певними товарними групами. Зробити це можна, керуючись 16-ю статтею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). «16-та стаття ГАТТ – це такий джокер, яким країна може скористатися, оскільки у всіх своє суб’єктивне поняття про цю безпеку», – пояснює Кнобель.

Це запасний варіант, його використовувати не рекомендується, визнають самі чиновники. «У практиці СОТ посилання на такі положення як обгрунтування застосовуваних заходів автоматично означає визнання членом СОТ факту того, що така міра суперечить його зобов’язанням у рамках СОТ», – йдеться в документі.

Всі три версії є технічними, Росія взагалі постарається піти від їх застосування, сказав РБК директор департаменту взаємодії з органами МС і економічного співробітництва з країнами СНД Мінекономрозвитку Олександр Цибульський. «Ми більше займаємося тим, що обговорюємо з нашими партнерами питання щодо невідповідності раніше взятих на себе зобов’язань і нових зобов’язань, які виникають після імплементації угод з ЄС у всіх трьох країнах», – уточнив він.

За його словами, у вересні відбудуться переговори на рівні міністрів, де сторони спробують досягти компромісу, а до цього моменту буде працювати експертна група, яка оцінить ризики російської сторони. «11 липня в ЄС вперше визнали, що Росія може зазнати втрат від евроасоціації країн зони вільної торгівлі. Тому ми виходимо з того, що якщо ми зможемо довести істотну розбіжність у зобов’язаннях, то наші партнери, в тому числі європейські, підуть шляхом укладання додаткових протоколів», – сподівається чиновник.