1718
Як девальвація гривні допомогла експортерам, і як вони цим скористалися?
— Валюта
Дуже часто, коли говорять про корисність девальвації національної валюти, завжди згадують позитивний ефект у вигляді зростання експорту. Згідно з економічною теорією, девальвація національної валюти дає «фору» експортерам, вони можуть купувати дешево товари за національну валюту і дорого продавати за іноземну валюту. Як результат повинен рости експорт і відповідно поліпшуватися платіжний баланс країни.
Дозволю ще один невеликий теоритичний відступ. Вважається, що девальвація національної валюти стримує покупку імпорту, так як він стає дорогим і при цьому стимулює зростання експорту. Як результат зовнішня торгівля стає профіцитною, і в цьому випадку НБУ або інший центральний банк країни може скуповувати надлишки валюти і тим самим збільшувати золотовалютні резерви. Як результат, за рахунок цих надлишків валюти стає можливим погашати зовнішні борги і тим самим зменшувати залежність країни від зовнішніх кредитів, у тому числі і від кредитів МВФ. Саме так і вважав МВФ, коли надавав кредити Україні, що в 2017-2019 році Україна отримуватиме багато валюти завдяки торгівлі і зможе розрахуватися з їх кредитами. Правда, те ж саме вони говорили в 2008-2009 роках, коли теж видавали Україні кредити. Але, не вийшло.
Взагалі-то в історії України дійсно був період, коли зовнішня торгівля була настільки профіцитною, що НБУ скуповував надлишки валюти і тим самим погашав зовнішні борги. У 2003 році профіцит зовнішньої торгівлі склав майже 2,9 млрд. дол і золотовалютні резерви виросли тоді на 2,4 млрд. дол, а в 2004 році профіцит був майже 7 млрд. дол і НБУ тоді викупив майже 5 млрд. дол . У ці ж роки були погашені кредити МВФ на суму 0,78 млрд. дол і 0,833 млрд. дол відповідно. Але вже з 2005 року профіцит зовнішньої торгівлі став різко знижуватися і в подальші роки спостерігався тільки дефіцит. Тому поповнювати золотовалютні резерви за рахунок зовнішньої торгівлі стало неможливо.
Цього року девальвація в Україні була дуже високою, і тому, за логікою, це має стимулювати зовнішню торгівлю. Дійсно, імпорт істотно знизився, але от і експорт теж знизився замість того щоб вирости. Хоча реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) за п’ять місяців 2014 впав на 23,7%. Це дуже велика пільга для експортерів. Показник РЕОК дуже популярний показник для оцінки «допомоги» експортерам у всьому світі. Це фактично додатковий дохід, який отримують експортери, за рахунок того, що вони не доплачують за вітчизняні товари. Деякі експерти це ще називають «податок на населення країни з боку експортерів». І вони мають рацію. Так як РЕОК показує реальні втрати українців, і реальні доходи експортерів.
Показник РЕОК почав знижуватися ще в січні, тоді він знизився до 0,9%. Потім лютого 4,3%, а далі березні 11,1%, потім квітні 10,9%. І вже в травні зростання 1,7%. Все, ефект девальвації закінчився. Чому? Інфляція в Україні виявилася вище, ніж в інших країнах. Вітчизняні ціни, за якими експортери купують товари стали дуже високими. Це можна було припустити з самого початку. Так як вітчизняна промисловість дуже сильно залежить від імпорту і тому девальвація рикошетом завжди загрожує українській економіці. От і вийшло, що не встигли ще експортери збільшити продажі завдяки девальвації гривні, як уже все зійшло нанівець. У результаті, за п’ять місяців 2014 маємо дефіцит зовнішньої торгівлі 1,3 млрд. дол І тільки в квітні 2014 був профіцит 152 млн. дол. Але вже в травні знову дефіцит зовнішньої торгівлі 184 млн. дол. Як відомо, НБУ за п’ять місяців 2014 купив валюти на міжбанку на 263 млн. дол .Це складно назвати скупкою валюти. За рахунок такої скупки за кредитами МВФ не заплатиш.
У теорії завжди все просто. Зробив девальвацію, підняв курс і отримав ефект. Але на практиці будь-яка теорія має цілий ряд особливостей і проблем. Тому, просто девальвацією гривні досягти зростання експорту – складно, тим більше в Україні. Це спрацьовує в Китаї за рахунок дешевої робочої сили. Це може собі дозволити Німеччина, яка торгує товаром з великою часткою доданої вартості. В Україні, де головні види експорту це зерно і метал, зростання курсу, насамперед, веде до зростання цін на енергетичні ресурси і нафтопродукти, і весь ефект від девальвації зникає. Це дуже добре показав показник РЕОК за травень 2014 року. Знову вже гра не на нашу користь, і знову експортери будуть говорити, що було б добре ще девальвувати гривню. А що будуть говорити прості українці – навіть не підлягає запису …
Александр Охріменко, кандидат економічних наук
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
