1073
Битва за острів скарбів
— Кредит&Депозит
У Росії створюється організація ошуканих кіпрських вкладників. Її учасники боротимуться за право управління Банком Кіпру, в активи якого примусово були «упаковані» їхні депозити після конфіскаційної реформи березня 2013 року, а також за повернення частини власних коштів. Це буде НКО, яка поки що в процесі реєстрації: держава не поспішає допомагати своїм громадянам.
Цього тижня стало відомо, що в Москві створюється Автономна некомерційна організація «Центр захисту прав акціонерів та інвесторів банків Кіпру».
Організація захищатиме інтереси юридичних та фізичних осіб, які втратили гроші на Кіпрі внаслідок рішень місцевого уряду в березні 2013 року, і об’єднає ошуканих вкладників двох на той момент найбільших банків країни – Bank of Cyprus і Laiki Bank (бренд Cyprus Popular Bank).
«Ціна питання»
У той період фінансово-економічна криза призвела до того, що Кіпр опинився на межі дефолту. Після того, як 16 березня 2013 року міністри фінансів країн зони євро в обмін на екстрену допомогу Кіпру вирішили ввести «одноразовий податок» на всі банківські вклади в країні, тобто, по суті, пограбувати вкладників, банківська система острова виявилася паралізованою – платежі перестали проводитися, і вивести гроші стало неможливо. У результаті, за придуманою схемою, власники депозитів більше суми в 100 тис. євро були змушені стати акціонерами Bank of Cyprus в розмірі 47,5% цього надлишку. Набагато менше пощастило вкладникам Laiki Bank. Він збанкрутував і був поглинений Bank of Cyprus, тому вони втратили більше.
«На сьогодні частина грошей була повернена або перетворена в зрозумілі депозити, основна напруга проблеми частково знята, але, оскільки більша сума грошей різних інтересантів «застрягла» у банку, активні дії тривають», – зазначає адвокат юридичної фірми ЮСТ Олександр Боломатов.
За оцінкою виконавчого директора створюваної організації Євгена Когана, втрати вкладників у Bank of Cyprus становлять $4 млрд, в Laiki Bank – близько $10 млрд.
Втім коректно оцінити як безповоротні втрати, так і поки лише частково втрачені грошові кошти вельми складно. Кіпр був улюбленим офшором не тільки для фізичних, а й для юридичних осіб з Росії.
«Точно невідомо, скільки грошей російські громадяни тримають на Кіпрі: за різними експертними оцінками, озвученими за останні кілька років, ця сума може перебувати в діапазоні 8-35 млрд євро. Крім того, російські банки видали до $40 млрд кредитів місцевим банкам і російським компаніям, зареєстрованим на Кіпрі, – підраховує член експертної ради комітету Держдуми з безпеки та протидії корупції, партнер компанії «Податківець» Сергій Варламов. – Таким чином, приблизно ці суми були втрачені або зависли».
«Передбачувана сума російських грошей, що зависли на Кіпрі на момент блокування рахунків, варіювалася від 20 до 27 млрд євро. Сьогодні ця сума менша, з урахуванням того, що якісь кошти вдалося вивести у той чи інший спосіб, але все одно це, імовірно, не менш ніж 12 млрд євро, – оцінює партнер ГК vvCube Вадим Ткаченко. – Гроші втратили багато корпоративних структур, юридичні особи та звичайні громадяни. На 85% це гроші бізнесу або вкладені як бізнес-інтерес».
Так чи інакше, порушені інтереси більшості компаній широкого спектру діяльності – банків, торгових і промислових підприємств, держкорпорацій, будівельних компаній, транспортних і т.д, і різних бізнесменів (великих і середніх) у приватному порядку – суми, природно, не розголошуються, додає Варламов. «З особистого досвіду знаю, що гроші були заморожені у великої кількості фізичних осіб, в тому числі були заморожені гроші, що перебувають на ескроу-рахунках (рахунках, зручних, наприклад, для угод з нерухомістю: за подібною схемою, тільки за допомогою банківських комірок, прийнято купувати нерухомість в Росії. – «Газета.Ru»), а також на розрахункових рахунках у двох вищевказаних банках», – додає Боломатов.
Росіяни не вирішують
У підсумку, хоча й втративши частину грошей, 21 тис. нових акціонерів Bank of Cyprus тим не менш отримали 81,4% акцій банку. Але у громадян Росії немає контролю над ситуацією. У раді директорів Bank of Cyprus їм належить зараз лише п’ять місць з 14. Тому вони не визначають політику кредитної установи, наприклад для конвертації проблемних акцій в «живі» гроші, і навіть можуть втратити й цю подачку Євросоюзу. Ця проблема зараз основна.
«Вже більше року ми спостерігаємо, як керівництво банку і уряд Кіпру абсолютно безцеремонно, не зважаючи на базові норми корпоративного права та корпоративного управління, проводить процес фактичної конфіскації коштів, розміщених на рахунках у кіпрських банках, – заявив Коган. – Вкладники банків у більшості своїй не давали жодних дозволів з високоризикового інвестування коштів, що зберігаються на розрахункових рахунках і рахунках до запитання. Європейський суд з прав людини вже прийняв до розгляду перші позови, і ми плануємо допомагати російським громадянам в захисті і в поверненні незаконно конфіскованої власності».
«Подібні структури саме по Кіпру і зараз існують, але носять напівформальний характер, – зазначає Ткаченко. – Їхня діяльність направлена на розробку механізмів і схем виведення коштів з Кіпру та налагодження контактів з керівництвом Кіпру і його Центробанком». Але можливо, останньою краплею, що змусила ошуканих вкладників у Росії інституційно організуватися, стало рішення 4 липня 2014 року ради директорів Bank of Cyprus про нову емісію акцій на суму 1 млрд євро. При цьому, як повідомляють кіпрські видання, діючі акціонери зможуть придбати лише 20%, а решта суми буде розміщена серед європейських та американських інвесторів зі значним дисконтом.
Ця додаткова емісія розмиє частку великої кількості російських акціонерів, які будуть поставлені в менш вигідні умови порівняно з європейськими та американськими інвесторами, відзначає виконавчий директор компанії Exness Віктор Масалов.
Все це зроблено у відповідь на відповідну вимогу Центробанку Кіпру напередодні проведення європейською банківською владою стрес-тестів більш ніж 120 банків країн зони євро. Зараз рівень достатності капіталу першого рівня у Bank of Cyprus 10,6%, що вище за вимоги ЄС (8%), але, враховуючи, що безповоротні кредити в банку перевищують 50% від загального обсягу, влада Кіпру побоюється, що він може не пройти стрес-тест.
Тому першочергове завдання «Центру…» – зупинити нову емісію акцій Bank of Cyprus, яка проводиться з порушенням прав акціонерів, для цього «Центр…» буде займатися активним інформуванням акціонерів про наслідки емісії та допомагати у голосуванні на майбутніх зборах акціонерів з цього питання, пояснив «Газеті.Ru» Коган.
«На першому етапі перед фондом стоїть завдання консолідувати постраждалих вкладників і об’єднати їхні голоси з питання запропонованої емісії, внаслідок якої порушуються їхні фундаментальні права і йде розмиття їх частки, – роз’яснив він план дій. – Надалі планується робота з радою директорів з питань управління банком в інтересах його акціонерів».
Діяльність «Центру…» повинна носити також консультаційно-юридичний характер. «Ця організація може представляти інтереси вкладників, наприклад, в юридичному плані – подавати від їх імені до суду, представляти їхні інтереси на зборах з питань повернення коштів і перед урядом Кіпру, представляти інтереси акціонерів банку, ініціювати від їхнього імені перевірки, опротестовувати невигідні рішення, збирати для них всю важливу інформацію, консультувати, захищати власність вкладників і акціонерів тощо, – вважає Варламов, – і, крім того, шукати різні способи повернення коштів, проводити переговори».
«В єднанні сила»
Коган не виключив і зібрання справжнього «інтернаціоналу» у боротьбі за завислі гроші. «До ініціативної групи можуть приєднатися будь-які громадяни, постраждалі від дій уряду Кіпру, – підкреслив він. – На Кіпрі втратили гроші не лише росіяни, а й інші громадяни та підприємці з СНД, країн Східної та Центральної Європи: лише українські втрати оцінюються в $1,7 млрд».
Цей процес можна оцінити навіть як новий етап формування громадянського суспільства в Росії. «Прецедентів таких дій немає: і сама ситуація з реструктуризацією іноземного банку з такою кількістю вкладників – громадян Росії абсолютно нова, нововведення й у тому, що ця організація створена в Росії з метою захисту прав за межами Росії», – зазначає Боломатов.
Держава з її ресурсами могла б допомогти некомерційному партнерству в боротьбі за інтереси власних громадян.
«Такі питання повинні вирішуватися і вирішуються не НКО або фондами, а керівництвом країни, Центробанком Кіпру та європейськими асоціаціями, тому що Кіпр багато в чому на них орієнтований», – радить Ткаченко. Але поки чиновники його ще навіть не зареєстрували. «Процес створення організації займає певний час відповідно до правил Мін’юсту щодо реєстрації некомерційних організацій», – пояснив Коган.
Тому поки що складно говорити про те, чого в підсумку вдасться домогтися новостворюваній організації. Успіхом буде призупинення додаткової емісії або зміна її умов на більш вигідні і повернення хоча б частини коштів з мінімальними витратами, вважає Варламов. «Я не думаю, що вона зробить щось надприродне, але моральну та юридичну допомогу, а також інформаційну підтримку вона зможе надати, – оцінює Ткаченко. – Ідеально, якщо вони допоможуть повернути хоча б 50% від того, що залишилося на Кіпрі».
Павло Сморщков
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
